- •Поняття, правова природа та види публічних фінансів.
- •Співвідношення поглядів на сутність фінансового права вітчизняних юристів-фінансистів у дореволюційний та радянський період розвитку науки фінансового права.
- •Пострадянська доктрина фінансового права.
- •Поняття та об’єктивна зумовленість предмету фінансового права постсоціалістичної держави.
- •Місце фінансового права у системі права України.
- •Поняття та ознаки методу фінансового права.
- •Позитивний обов’язок, дозволи та погодження у фінансовому праві.
- •Договірно-правовий метод регулювання правовідносин з приводу публічних фінансів.
- •Заборони, рекомендації та заохочення у фінансовому праві.
- •Поняття та еволюція науки фінансового права.
- •Поняття та структура об’єктивного фінансового права. Типи доктринальних підходів.
- •Поняття та еволюція категорії «начала» фінансового права.
- •Сучасні підходи до розуміння начал фінансового права.
- •Субстанціональні якості фінансового права.
- •Місце начал в ієрархічній структурі фінансового права.
- •Основоположні принципи фінансового права: поняття, правова природа.
- •Конституційна природа фінансового права.
- •Поняття конституційних засад фінансового права.
- •Види (зовнішні форми) конституційних засад фінансового права.
- •21. Субстанціональні якості (виміри) конституційних засад фінансового права.
- •22. Поняття та природа типової юридичної конструкції у фп.
- •23. Види юридичних конструкцій фп.
- •24. Субстанціональні якості юридичних конструкцій фінансового права.
- •25. Поняття та особливості фінансово-правової норми (фпн). Особливості фінансово-правової норми. Типи доктринальних підходів до розуміння фпн.
- •26. Структура фінансово-правової норми. Особливості гіпотези, диспозиції і санкції фінансово-правової норми (фпн).
- •27. Види фінансово-правових норм
- •29. Способи реалізації фінансово-правових норм (фпн): здійснення, виконання, дотримання та застосування.
- •30. Поняття та об’єктивна зумовленість системи фінансового права. Типи доктринальних підходів.
- •31. Радянські концепції системи фінансового права.
Поняття, правова природа та види публічних фінансів.
Публічність як поняття походить від латинського терміна “publicus” – “суспільний” («не приватний»), належний усім людям взагалі, гласний, відкритий, спільний
Можна виділити три теорії розмежування публічного та приватного в суспільних відносинах в тому числі і праві.
Перша теорія, (склалася за Ульпіана) – теорія врахування характеру інтересу, який виявляється в суспільних відносинах. Публічні інтереси регулюються публічним правом, приватні інтереси – приватним.
Друга – теорія субординації у суспільних відносинах (теорія влади –підпорядкування, теорія суб’єкта) - базується на характері взаємовідносин учасників. Приватне право характеризується відносинами рівності.
Третя теорія –публічне право включає правові положення, які стосуються виключно таких суб’єктів, як держава чи будь-який інший носій державної влади. А до приватного права належать всі інші правові норми та положення, які діють відносно усіх громадян.
Існує три види публічного інтересу: державний (органи державної влади), суспільний (політичні партії, громадські об’єднання)і територіальний інтерес (органи місцевого самоврядування).
Фінанси можна розглядати з економічної та матеріальної точки зору.
У економічному аспекті фінанси – це економічні відносини, пов’язані з утворенням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів найрізноманітніших суб’єктів.
В матеріальному аспекті фінанси – це грошові фонди держави, державно-територіальних і муніципальних утворень, підприємств, установ, організацій, які використовуються для матеріального забезпечення потреб суспільства та розвитку виробництва.
Відмінності між приватними та публічними фінансами:
а* публічний суб’єкт може в примусовому порядку забезпечувати свої доходи. Приватні особи не можуть в примусовому порядку забезпечувати свої доходи і можуть виявитися не в змозі виконувати свої зобов'язання;
б* публічні фінанси пов'язані з грошовою системою, яка більшою чи меншою мірою управляється державою, тоді як ця грошова система не залежить від приватних власників, які розпоряджаються своїми фінансами;
в* приватні фінанси зорієнтовані на одержання прибутку. Публічні фінанси, навпаки, - це кошти на здійснення, задоволення так званого загального інтересу;
г* розміри публічних фінансів набагато більші, ніж розміри приватних фінансів, якими розпоряджаються окремі особи.
Визначення публічних фінансів – суспільні відносини, які пов’язанні із задоволенням усіх видів публічного інтересу та забезпечення розширеного відтворення, і виникають у процесі розподілу та перерозподілу ВВП та НД, а також контролю за цими процесами.
Сучасна система публічних фінансів в Україні містить такі ланки:
1* публічні фінанси держави (державні фінанси) — складаються із суспільних відносин, які виникають із приводу утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів держави. Державні фінанси – це система відносин з приводу розподілу ВВП, яка включає централізовані та децентралізовані фінанси.
2* публічні фінанси органів місцевого самоврядування (місцеві фінанси)—суспільні відносини, які виникають із приводу розподілу (перерозподілу) та контролю за публічними фондами коштів органів місцевого самоврядування всіх видів. Сюди входять фінансові ресурси територіальних громад:
— кошти місцевих бюджетів;
— позабюджетні кошти місцевого самоврядування;
— кошти комунальних підприємств.
3* публічні фінанси суспільного (соціального) призначення — складаються із суспільних відносин, що виникають із приводу утворення, управління, розподілу (перерозподілу) публічних фондів коштів, за рахунок яких задовольняються суспільні (соціальні) інтереси, визнані державою або органами місцевого самоврядування, та які не є державною чи комунальною власністю.
