- •35. Фінансово-правові інститути як основний структурний підрозділ фінансового права: поняття, ознаки, види.
- •36. Поняття, особливості та структура суб’єктивного фінансового права: типи доктринальних підходів.
- •37. Поняття та класифікація суб’єктів фінансового права.
- •38. Держава як суб’єкт фінансового права.
- •39. Громадянське суспільство як суб’єкт фінансового права.
- •40. Територіальна громада та органи місцевого самоврядування як суб’єкти фінансового права.
- •41. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти фінансового права.
- •43. Захист прав суб’єктів фінансових правовідносин.
- •45. Види фінансових правовідносин.
- •1. За функціональною спрямованістю фінансово-правових норм, на підставі яких вони виникають їх поділяють на:
- •10. За часом дії :
- •46. Юридичні факти у фінансовому праві як підстави виникнення, зміни і припинення фінансово-правових відносин.
- •47. Поняття та зміст фінансово-правового зобов’язання.
- •48. Правова природа податкового зобов’язання.
- •49. Правова природа бюджетного зобов’язання.
- •50. Засоби забезпечення фінансових зобов’язань
- •51.Поняття, зміст і значення фінансового контролю.
- •52. Міжнародно-правові стандарти організації державно-фінансового контролю.
- •53. Види фінансового контролю
- •3. За волевиявленням суб'єктів контрольних правовідносин:
- •4. Фінансовий контроль за змістом
- •5. Залежно від характеру взаємовідносин контролюючого і підконтрольного суб’єкта
- •6. За цільовою спрямованістю контрольних дій органів
- •56. Система органів фінансового контролю в Україні
- •57. Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності
- •59. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
- •61. Поняття, особливості та види фінансово-правової санкції
- •62. Поняття емісійного права як підгалузі фінансового права, його особливості, структура та місце в системі права України
- •63. Поняття та правова природа грошей. Значення та особливості грошей як фінансово-правової категорії
- •64. Грошовий обіг та грошова система України. Еволюція грошової системи України. Грошова реформа.
- •65. Фінансово-правові засади організації платіжних систем в Україні
- •66. Поняття та особливості розрахункових відносин у фінансовому праві
- •67. Правове регулювання відносин у сфері готівкового обігу та здійснення розрахунково-касового обслуговування
- •68. Порядок організації безготівкових розрахунків в Україні
- •69. Відповідальність за правопорушення у сфері готівкових та безготівкових розрахунків і грошово-касового обслуговування
59. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
За здійснення порушень бюджетного законодавства в залежності від їх характеру та ступеня суспільної небезпеки можуть бути застосовані заходи фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності. Безпосередніми суб’єктами фінансово-правової відповідальності можуть бути як територіальні громади в цілому, так і органи, через які реалізується бюджетна діяльність держави та територіальних громад. Бюджетно-правова відповідальність характеризується такими ознаками:
ця відповідальність безпосередньо встановлена бюджетним законодавством (Бюджетним кодексом України);до цієї відповідальності притягуються суб’єкти бюджетних правовідносин;відповідальність передбачає застосування заходів покарання до особи, яка не виконала чи неналежним чином виконала приписи норм бюджетного законодавства;в основі відповідальності лежить бюджетне правопорушення;відповідальність полягає в застосуванні специфічних бюджетних санкцій;притягують до бюджетно-правової відповідальності органи, які здійснюють виконання бюджету;
притягнення до відповідальності здійснюється в порядку визначеному бюджетним законодавством;бюджетно-правова відповідальність є засобом забезпечення належного виконання вимог бюджетного законодавства.При притягненні правопорушника до бюджетно-правової відповідальності держава переслідує, як правило, три цілі:забезпечення виконання бюджетного законодавства. Особливо це характерно, коли до відповідальності притягується отримувач бюджетних коштів;покарання правопорушника, що виступає засобом його виховання та попередження повторних правопорушень;захист майнових інтересів учасників бюджетних правовідносин. Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства є одночасно санкціями за здійснення бюджетного правопорушення. Фінансово-правові санкції прийнято поділяти на два види: правовідновлюючі та каральні. Більшість заходів впливу за порушення бюджетного законодавства є правовідновлюючими. Це пов’язано з тим, що бюджетно-правовій відповідальності властива правовідновлююча функція, яка обумовлює наявність в бюджетному праві санкцій, направлених на відновлення порушених прав держави та територіальних громад. Статтею 117 Бюджетного кодексу України визначено перелік заходів впливу, які застосовуються за порушення бюджетного законодавства:1.)попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства – застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства.Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів; 2.)Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. 3.)Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов’язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету ;4.)повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету – застосовується за порушення бюджетного законодавства; 5.) зупинення дії рішення про місцевий бюджет – застосовується за порушення бюджетного законодавства;6.) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів – застосовується за порушення бюджетного законодавства. Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів передбачає стягнення органами Державної казначейської служби України коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, в тому числі і за рахунок зменшення обсягу трансфертів.
60. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.
Визнаючи фінансову відповідальність самостійним видом юридичної відповідальності, фахівці вбачають головну її особливість у тому, що крім штрафних санкцій вона передбачає і правовідновлювальні санкції, які стимулюють виконання фізичними і юридичними особами обов'язків, передбачених фінансовим (податковим) законодавством, а також забезпечують компенсацію шкоди, завданої їх протиправною поведінкою.Податковий кодекс України передбачає, що (ст. 111) За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:фінансова;адміністративна;кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.Законодавець пропонує використовувати конструкцію фінансової відповідальності. Мабуть такий підхід розрахований на подальше вдосконалення фінансового законодавства. Справа в тому, що фінансова відповідальність має передбачати наслідки правопорушень всіх відносин, які регулюються фінансовим законодавством (і в галузі бюджету, і в галузі оподаткування, і в галузі обігу валютних цінностей і т. д.). Тобто конструкцію фінансової відповідальності можна використовувати, але як певну родову модель, яка об'єднує інституційні абопідгалузеві різновиди відповідальності. Проте, Бюджетним кодексом України закріплено спеціальний різновид відповідальності за порушення бюджетного законодавства, але при цьому не йдеться про фінансову відповідальність. Здається логічним було б перенести підхід у сфері оподаткування, які закріплені Податковим кодексом України і до регулювання наслідків бюджетних правопорушень. Мірами фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства слід вважати передбачені санкцією податково-правової норми штрафні (фінансові) санкції і пеню. Їх особливості полягають у тому, що вони:застосовуються у разі вчинення порушення норм податкового законодавства і полягають у додаткових майнових обтяженнях;виступають як міра державного примусу, яку застосовують до правопорушників;мають на меті покарання правопорушників, а також компенсацію майнових втрат бюджетів і державних цільових фондів внаслідок ненадходження або несвоєчасного надходження податків і зборів;мають майновий (грошовий) характер.Відповідно до Податкового кодексу штрафною санкцією (штрафом) є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподатковування, визначених відповідними законами. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а в окремих випадках самостійно нараховуються і сплачуються платником податків. Поряд зі штрафом сплату пені також слід розглядати як міру фінансової відповідальності, а саме як плату у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання. В цьому законодавчому визначенні пені слід особливо підкреслити, що підставою її нарахування є саме порушення строку погашення податкового зобов'язання.
