1. (Шифр і назва) 2
ЗАТВЕРДЖУЮ 2
ЗАВДАННЯ 2
НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ (РОБОТУ) СТУДЕНТУ 2
Примітка 4
Об'єктом дослідження є зони впливу димових викидів та золовідвалів Луганської ТЕС на навколишне середовище. 6
Вступ 9
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 70
Перелік використаних скорочень
ГДК гранично допустима концентрація
ГІС геоінформаційна система
ГНК газонафтова компанія
ГСТУ галузевий стандарт України
ДБН державні будівельні норми
ДДЗ Дніпровсько-Донецька западина
ДЗЗ дистанційне зондування Землі
ДПР дослідно-промислова розробка
ЗР забруднююча речовина
КА космічний апарат
НГКР нафтогазоконденсатне родовище
НС навколишнє середовище
ОВНС Оцінка впливу на навколишнє середовище
с.-г. сільськогосподарський
ЄОМ електронно - обчислювальна машина
Вступ
Грунт — основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті постійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс грунти є природною основою функціонування екологічних систем біосфери.
Важливою властивістю грунтів є їх родючість. Завдяки їй грунти є основним засобом виробництва в сільському та лісовому господарствах, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. Тому охорона грунтів, раціональне використання, збереження та підвищення їх родючості — неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства.
Забруднення ґрунту - це потрапляння у ґрунт різних хімічних речовин, токсикантів, відходів сільського господарства і промислового виробництва, комунально-побутових підприємств у розмірах, які перевищують їх звичайну кількість, що необхідна для участі в біологічному кругообігу ґрунтових екологічних систем. Нижче розглянуті основні види забруднення ґрунтів і заходи боротьби з ними.
1.Загальна характеристика району
Луганська теплова електростанція — розташована у місті Щастя поблизу Луганська. Станція має в своєму активі шість діючих та два законсервовані енергоблоки, що вичерпали свої проектні ресурси.
Ворошиловградська ДРЕС (колишня назва станції) була однією з перших потужних станцій СРСР в системі «Донбасенерго». За своїми кліматичними умовами м.Щастя належать до III кліматичного поясу. Клімат місцевості – помірно-континентальний, середньорічна температура повітря становить 8,3 оС; середня температура січня – мінус 5,7 оС, липня – плюс 21,8 оС. Абсолютний мінімум температури сягає мінус 37 оС – 40 оС, а абсолютний максимум – плюс 40 оС.
Середня дата переходу середньодобової температури через 0 оС навесні – 21.III і восени – 21.XI. Кількість днів у році із середньодобовою температурою вище 0 оСдоходить до 240 - 250. Перший мороз спостерігається в середньому 11.X, а останній − найчастіше приблизно 21.IV. Середня тривалість безморозного періоду 160 - 170 днів. Середньорічна загальна хмарність дорівнює 6,3 бала, з них нижня 4,1 бала. Це свідчить, що похмурі дні обумовлені здебільшого утворенням опадів у нижніх шарах атмосфери, що сприяє збільшенню забруднення повітряного басейну й зменшенню кількості сонячної та ультрафіолетової радіації. Сумарна сонячна радіація за тепле півріччя (квітень-вересень) становить (80 – 85) ккал/см2. У холодне півріччя (жовтень-березень) вона знижується до (25 – 26) ккал/см2.
Взимку переважають східні вітри (26 % від загального числа спостережень), влітку - північно-західних і західних румбів, а навесні і восени - східних і південно-східних. Середньомісячна швидкість вітру від 3 м/сек (влітку) до 8 м/сек (взимку). Максимальна швидкість досягає 25 м/сек.
Луганська область знаходиться в зоні різнотравно- тапчаково - ковилових степів.
Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін . Велика частина території області розорана , лише по схилах ярів , в річкових долинах і в заповідниках ( Стрілецький степ , Провальський степ ) збереглися ділянки степової рослинності. Тут росте більше тисячі видів різних рослин. Лісів мало ( близько 7 % території області) . Розташовані вздовж річок , на схилах річкових долин , балок і ярів. Переважають ліси байрачних типу. Вони ростуть в балках і відрізняються істотним різноманітністю: в них налічується близько 50 порід дерев і чагарників. Переважають такі породи - дуб , береза , ясен . Підлісок представлений жовтої акацією , чагарниками терну , бузини , калини , шипшини . Ці види зустрічаються на узліссях і прогалинах .
Територія Луганської області входить в східну степову зону України . Фауна області представлена головним чином степовими і деякими лісовими тваринами , однак , дика фауна бідна.
З хижаків зустрічаються : вовк , лисиця , єнотовидний собака , ласка та ін
Серед гризунів найбільш поширені : заєць , бабак , хом'як , тушканчик , кріт.
З пернатих хижаків водяться кібчики , яструби , орли - могильники .
Ліс рясно заселений корисними і співучими птахами : жайворонками , перепелами , солов'ями , дятлами , стрижами , ластівками і багатьма іншими.
Поверхня області являє собою хвилясту рівнину , що підвищується від долини Сіверського Дінця на північ і на південь , де розташований Донецький кряж , утворений потужними товщами осадових порід стародавніх морів , що колись існували тут . Найвища точка - Могила Мечетна - 367 м. Найбільш характерною рисою кряжа є чергування горбистих вододільних просторів з глибокими , крутобережнимі річковими долинами і сухими балками. У долині річок Міуса і висота Донецького кряжа знижується , і південні схили переходять в Приазовську берегову рівнину. На північ зниження відбувається поступово і до Сіверського Дінця обривається крутим уступом , утворюючи мальовничий правий берег ріки. У лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять відроги Середньоросійської височини. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м.) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. Уздовж лівого берега річки тягнеться порівняно неширока (16-18 км) терасовою рівнина, покрита , головним чином пісками , місцями сформованими в дюни.
Основну частину запасів поверхневих вод становлять річки . Всі річки області - типово рівнинні . За характером водного режиму належать до східно - європейського типу . Більшість річок належать до басейну Сіверського Дінця , який є головною водною артерією області.
Мовою скіфів і аланів , які в 11-12 ст. н.е. населяли цей край , слово " дон" означало поточна вода , річка . До нього додано зменшувальний суфікс- ець ( Донець - це невеликий Дон ) . Починався він в Сіверському князівстві (нині протікає по території п'яти областей - Білгородської , Харківської, Донецької, Луганської , Ростовської ) , звідси і з'явилася назва Сіверський . Русло Сіверського Дінця звивисте . Ширина його коливається в межах від 5 до 90 м , глибина - 1,5-2 м. , на плесах - 5-7 м. , а на численних перекатах всього лише 30-50 см. Дно річки піщане. Перебіг порівняно спокійний (близько 0,5 м / с).
Правими притоками Сіверського Дінця є: Лугань з Білої і Вільхівці , Луганчик , Велика Кам'янка . Лівими притоками є: Айдар , Деркул , Червона , Борова , Євсуг.
Ґрунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а іноді навіть більше. Поширені також дернові ґрунти. Застосування правильної агротехніки дозволяє збирати досить високі урожаї вирощуваних тут сільскогосподарських культур, баштанних, овочів.
В області розвинені усі види наземного та повітряного транспорту: автомобільний, залізничний, повітряний, трубопровідний транспорт. Транспортна інфраструктура забезпечує потреби вугільної, металургійної, нафтопереробної, хімічної та інших галузей промисловості, особливо в товарообміні з прикордонними областями Росії. На транспорті зайнято 8% промислово-виробничого персоналу області.
Залізничний транспорт представлено Луганським та Дебальцевським відділеннями Донецької залізниці, Попаснянським держпідприємством по перевезенню вантажів та пасажирів. В області 5 локомотивних та 2 вагонних депо, 6 дистанцій колії, 52 залізничні станції. Розгорнута довжина колій — 12067 км, під'їзних колій підприємств та організацій — 2320 км. Середня густота залізничних доріг — 45 км на 1000 км², це більше ніж в середньому по Україні (37,6 км). Найбільші залізничні вузли: Луганськ,Попасна, Родакове.
Основні залізничні магістралі: Луганськ—Москва, Луганськ—Київ, Луганськ—Харків, Куп'янськ—Дебальцеве, Дебальцеве—Луганськ, Куп'янськ—Сватове—Луганськ.
У місті Луганськ розташоване велике підприємство Луганський тепловозобудівний завод, що випускає магістральні тепловози, дизельні та електропоїзди, трамваї для потреб України, Росії та Казахстану.
Трубопровідний транспорт представлений Лисичанським районним нафтопровідним управлінням (67 км) та управлінням магістральних нафтопродуктів (99,6 км). Територією області проходять магістральні газопроводи: Ставрополь—Москва, «Союз»; нафтопровід Самара—Лисичанськ, Тихорецьк—Лисичанськ, продуктопроводи Лисичанськ—Луганськ, Луганськ—Трудова—Донецьк.
У складі області:
районів — 18;
районів у містах — 4;
населених пунктів — 926, в тому числі:
міського типу — 146, в тому числі:
міст — 37, в тому числі:
міст обласного значення — 14;
міст районного значення — 23;
селищ міського типу — 109;
сільського типу — 780, в тому числі:
сіл — 678;
селищ — 102.
У системі місцевого самоврядування:
районних рад — 18;
районних рад у містах — 4;
міських рад — 37;
селищних рад — 89;
сільських рад — 206
Станом на 2013 рік в області мешкало 2256,5 тис. осіб (2546,2 тис. у 2001 р. і 2862,7 тис. у 1989 р.) За чисельністю населення Луганська область посідає 6 місце серед областей України.
У національному складі населення області українців 58,0%, росіян 39,0%. Етнічні українці складають більшість в усіх районах області крім Станично-Луганського,Краснодонського районів та міст обласного підпорядкування Краснодон, Свердловськ, Красний Луч, Стаханов, у яких переважають росіяни.
Динаміка кількості населення Луганської обл. за останні 100 рр.
На червень 2008 року серед 2344,2 тис. мешканців на той час 2029,1 тис. міських, 315,1 тис. — сільських, себто у містах і селищах міського типу проживало 87% населення, у селах — 13%. Середня щільність населення 87,9 осіб на 1 км².