- •6.Юридичні факти. Поняття. Види.
- •7. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •8.Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою.
- •9. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •10.Види юридичних осіб.
- •4. За призначенням:
- •5. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:
- •26.Підстави набуття та припинення права власності.
- •28. Право спільної власності. Види.
- •29. Поняття та види речових прав.
- •43. Договір поставки.
- •44. Договір міни. Договір дарування.
- •45. Договір ренти.
- •46. Договір довічного утримання (догляду).
- •Договір зберігання. Спеціальні види зберігання.
- •Договір охорони
- •Договір страхування.
- •Договір майнового страхування.
- •Договір особистого страхування.
- •72. Деліктні зобов’язання. Види.
- •73. Поняття та об'єкти права інтелектуальної власності.
- •74. Авторське та суміжні права.
- •75. Патентне право.
- •76. Захист об'єктів права інтелектуальної власності
- •77. Поняття, предмет ,метод та функції сімейного права.
- •78. Основні принципи сімейного права.
- •79. Джерела сімейного права.
- •80. Поняття, види сімейних правовідносин.
- •81. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •87. Майнові правовідносини подружжя. Правовий режим роздільною та спільного майна подружжя. Поділ спільного майна.
- •88. Договірний режим майна. Шлюбний договір.
- •89. Права та обов'язки подружжя щодо утримання.
- •90. Поняття та підстави припинення шлюбу.
- •91. Припинення шлюбу, внаслідок його розірвання, його правові наслідки.
- •92.Режим окремого проживання подружжя.
- •93. Підстави виникнення прав і обов'язків батьків та дітей.
- •94.Визнання походження дитини.
- •95. Оспорювання батьківства, материнства.
- •Стаття 137. Оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини
- •96. Особисті немайнові правовідносини батьків та дітей.
- •97. Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •98. Утримання дитини батьками.
Договір зберігання. Спеціальні види зберігання.
Договір зберігання — це договір, за яким одна сторона (зберігач) зобов'язана зберігати річ, передану їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч.І ст.936 ЦК). Даний договір є публічним, реальним (хоча інколи може бути консенсуальним). Договір зберігання, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, що передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Спеціальні види зберігання: зберігання речі у ломбарді, зберігання цінностей у банку, зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту, зберігання речей у готелі, договір охорони.
Договір охорони
За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. Цей договір є консенсуальним (тобто укладеним з моменту досягнення згоди), двостороннім (права та обов'язки виникають в обох сторін) і відплатним (охорона здійснюється за встановлену договором плату).Сторонами цього договору є замовник і охоронець. Замовником може бути будь-яка фізична чи юридична особа, яка звертається за наданням охоронних послуг.
Договір страхування.
До́гові́р страхува́ння, по́ліс — письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Умови стандартних договорів страхування належать до категорії нормативно установлених. Страховик і страхувальник не можуть вносити будь-які зміни або інші умови до стандартних договорів страхування на власний роз-суд.Підставою для укладення договору є заява страхувальника. Вона містить явно виражений та адресований страховику намір страхувальника укласти договір страхування на відповідних умовах. У ній обов'язково повинні бути викладені всі суттєві особливості ризику, який передбачається страхувати. Страховик, розглянувши заяву, може прийняти її або відхилити. Підтвердженням укладення відповідного договору страхування є страховий поліс (свідоцтво, сертифікат), який містить усі істотні умови договору страхування і видається страхувальнику.
Договір майнового страхування.
Договір майнового страхування – це угода двох сторін (страховика і страхувальника) про здійснення певного правового результату – забезпечення майнових інтересів особи-страхувальника щодо об’єкту страхової охорони (майна) за рахунок сплати ним до настання обумовленої події (страхового випадку) страхового внеску, після настання якої особа-страховик виплачує страхове відшкодування.
Договір майнового страхування є двостороннім, платним, реальним. Але не кожна угода між страховиком і страхувальником буде вважатися договором страхування.