31. Початок Великої Вітчизняної 9радянсько-німецької) війни. Українські землі в планах окупантів. Бойові дії 1941-1942рр.

22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський союз згідно плану Барбаросса. Свою назву план отримав від прізвиська імператора Священної Римської імперії Фрідріха I Барбаросси, відомого своїми загарбницькими війнами. Розробка плану була розпочата в липні 1940 року. Остаточний варіант затверджений 18 грудня 1940 року. План «Барбаросса» передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії та захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга — Архангельськ (т. зв. лінія А—А). Незважаючи на початковий успіх німецьких військ, завершити операцію у встановлені терміни Вермахту не вдалось, війна переросла в широкомасштабну та довготривалу.

Причини поразок ЧА в 1941р:

• Стратегічний прорахунок Сталіна

• Репресії проти офіцерського складу ЧА

• Знищення інженерних оборонних споруд

• Погана укомплектованість ЧА

30 червня 1941р. Ярослав Стицько за згодою керівництва УУН(б) проголошує відновлення незалежності України. Надавати Україні незалежність Німеччина не збиралась. Уряд Я.Стецька було розігнано окупантами. Проти ОУН гітлерівці в 1941-1942 рр. проводять масові репресії: арешти та розстріли. У вересні 1941 р. було заарештовано С Бандеру, Я.Стецька. Потім було розгромлено значну частину оунівських організацій, тисячі членів ОУН загинули, серед них були не тільки прибічники С.Бандери, але й прибічники Мельника. Радянський рух Опору до 1942 р. також зміцнився. В Україні було створено сотні партизанських загонів, деякі з них об’єднувалися в справжні боєздатні армії, наприклад, партизанські з’єднання С.Ковпака, С.Руднєва, О.Сабурова, О.Федорова. В травні 1942 р. з метою координації дій партизанських загонів було створено Центральний штаб партизанського руху при ставці Верховного Головнокомандувача. З жовтня 1942 р. партизанські загони брали участь у бойових діях Червоної Армії. Значної шкоди фашистам завдали і підпільні організації, діяльність яких охоплювала всю територію України. За неповними даними, в радянському партизанському русі брало участь 300 тис. чоловік, в діяльності підпільних організацій – 100 тис.

Бойові дії на території України з липня 1942 по грудень 1943 року

• В липні 1942 р. почалась найвизначніша битва Великої Вітчизняної війни – Сталінградська ( на території Російської Федерації).

• Перемога Радянської Армії в Сталінградській битві створила умови для вигнання загарбників з України.

• В грудні 1942 р. почалося визволення Донбасу.

• В липні 1943 р. радянські війська перемогли у грандіозній Курській битві, складовою частиною якої була найбільша в історії Великої Вітчизняної війни танкова битва під Прохорівкою. В цій битві з обох сторін брали участь 1200 танків та самохідних орудій. Перемога під Курськом дозволила розпочати наступ під Харковом, який було визволено 23 серпня 1943 р. У вересні 1943 р. було звільнено Чернігів, Полтаву, Донбас, радянські війська форсували Дніпро.

• 6 листопада 1943 р. від окупантів було звільнено Київ. В грудні 1943 р. від Полісся до Чорного моря розпочався наступ радянських військ.

Основні події завершального етапу Великої Вітчизняної війни в Україні (1944 р.)

• Наступальні операції проходили по всьому фронту від Полісся до Чорного моря, в них брали участь всі чотири Українські фронти.

• В січні-лютому 1944 р. в районі Корсунь-Шевченківського радянські війська оточили і знищили 80-тисячне угрупування ворога.

• Перемога під Корсунем-Шевченківським відкрила шлях на Правобережжя. У лютому –березні 1944 р. у ході Луцько-Рівненської операції радянські війська визволили Луцьк, Проскурів, Чернівці, Тернопіль, Вінницю, форсували Південний Буг і вийшли на державний кордон з Румунією.

• В березні - травні 1944 р. від ворога було звільнено Крим. Тут радянські війська знищили 200-тисячну німецько-фашистську армію.

• В липні 1944 р. було звільнено Львів.

• В жовтні 1944 р. почалась Карпато-Ужгородська операція, в ході якої було визволено Закарпаття.

• 28 жовтня 1944 р. всю територію України було визволено від німецько-фашистських загарбників.

На завершальному етапі війни посилилась боротьба в тилу німецьких військ. У скрутне становище потрапив рух опору під проводом ОУН. З 1943 р. ОУН-УПА вела систематичні бойові дії проти фашистів, в результаті чого була визволена значна частина Волині та Галичини. Окупаційне командування звинуватило ОУН у зв’язках з Москвою. Насправді ОУН-УПА залишалась в ізоляції. Радянські партизани відмовились від співпраці з УПА, польська Армія Крайова прагнула відновити Польщу у довоєнних кордонах і вела проти УПА запеклу боротьбу.