1.4 Розмноження.

Лось. Період спаровування у лосів припадає на осінь. Під час гону самці поводяться дуже агресивно: вони ламають рогами молоді дерева й чагарники, голосно стогнуть. Лось залицяється тільки до однієї самки, проте протягом шлюбного періоду може злучатися з декількома. Молоді самці зазвичай поступаються старшим і сильнішим самцям, проте супротивники, чиї сили є рівними, вступають у сутичку і нерідко завдають один одному важких поранень.

Наприкінці весни лосиця народжує одного або двох лосенят, вкритих золотисто-коричневою шерстю, які в перші дні життя нетвердо стоять на ногах, проте через тиждень вже всюди супроводжують матір. Друге лосеня в парних приплодах часто гине. У віці 4-5 місяців годування молоком припиняється. Проте дитинча залишається з матір'ю доти, доки не настане час її наступних пологів. Починаючи з місячного віку, лосеня також пощипує травичку.

Кабан. Дикий кабан досягає статевої зрілості приблизно у віці 18 місяців. Молоді самці починають розмножуватися з чотирьох років. Під час гону самці, які поза цим періодом живуть поодинці, об'єднуються у великі стада і ведуть боротьбу за право бути на чолі, з метою завоювання прихильності самок.

Під час гонних боїв самець завдає супротивникові ударів іклами по лопатках і шиї. Хоча шкіра кабанів є досить товстою, а на плечах вони мають спеціальний хрящовий щит, часто ці звірі калічать один одного.

Вагітність триває 120 діб. Дитинчата зазвичай з'являються на світ рано навесні. Перед пологами самка влаштовує лігво, в якому народжуються поросята. В одному приплоді може бути до 12 дитинчат. Вони залишаються в лігві близько 10 днів. Самка, яка перебуває з поросятами, є дуже агресивною, і нападає на кожного, хто посміє до них наблизитися. Покинувши лігво, свиноматка з поросятами знову приєднується до стада.

Козуля європейська. На ногах між копитами самки козулі мають особливі залози, які в липні і серпні місяцях починають виділяти пахучий секрет, шо інформує самців про готовність самок до спаровування. Самці вже з весни починають ревно охороняти свої території від посягання суперників і намагаються привернути до себе самок, які не мають потомства.

Самець мітить межі своєї території сечею. Оскільки пахучі мітки помічають всі представники виду, між самцями нерідко відбуваються змагання за першість, які супроводжуються бійками. Суперники йдуть на зближення зі схиленими головами і накидаються один на одного, виставивши вперед роги. В учасників поєдинків на тілі залишаються важкі рани. Потім самець покидає свої володіння і вирушає на пошуки пахучих відміток, залишених самкою. Самець йде по сліду, і, побачивши самку, починає її переслідувати. Під час коротких перепочинків самець неголосно сопе, „чуфиркає". Після спаровування самець декілька днів проводить поряд з самкою.

Козуля - єдина копитна тварина, у якої спостерігається затримка в імплантації і розвитку заплідненого яйця. Ембріон починає розвиватися тільки в грудні, а дитинчата з'являються на світ в період між квітнем і червнем, в середньому через дев'ять місяців після спаровування.

Олень плямистий. У період осіннього гону, який починається в кінці вересня і триває до листопада, самці впадають у таке збудження, що майже повністю відмовляються від їжі, втрачаючи за цей час близько чверті своєї маси. Найбільш інтенсивний рев буває в жовтні. Домінуючі самці мітять свою територію і захищають її від вторгнення суперників. На своїй ділянці самець збирає гарем з декількох самок. Рев самця плямистого оленя під час гону відрізняється від голосів інших видів - він складається з декількох протяжних високих звуків, що перериваються короткими зітханнями. Відчуваючи наближення пологів, самка йде зі стада. У затишному місці вона приносить одне теля. Новонароджений протягом 3 тижнів залишається в укритті. Мати відвідує його для того, щоб погодувати. Оленя, що окріпнуло, слідує за матір'ю, під опікою якої знаходитиметься ще рік, до появи наступного дитинчати.

Хоча оленя віком 10-20 днів вже починає щипати траву, мати годує його ще 4-5 місяців.

Заєць - русак. Розмножується заєць-русак у звичному для нього середовищі проживання. У затишному місці він викопує лише невелику ямку. У жарких країнах окіт відбувається у спеціально виритій норі. Час гону в русака залежить від місця розселення. У Західній Європі він зазвичай починається в середині березня і триває до середини вересня.

Приблизно третина всіх самок дають по чотири виводки на рік. За рік одна самка в середньому приносить 9-11 зайченят. Вагітність у самок зайця-русака триває 45-50 діб.

Дитинчата з'являються на світ покриті шерстю, зрячі, їхня маса становить близько 100 г. Вже в двотижневому віці вони досягають маси 300-400 г. Статевозрілими зайченята стають уже наступного року. Чисельність цих зайців міняється через такі причини: серед них поширений кокцидіоз, до якого схильні особини у віці від 5 тижнів до 5 місяців; вони часто страждають від несприятливих погодних умов. Особливо згубні для них нестійка весна і багатосніжні, хуртовинні зими, які позбавляють їх корму.

Бобер. Бобри живуть сім'ями. Сім'я бобрів складається з дорослої пари і їхнього потомства минулого та нинішнього років. Злучаються ці гризуни вже в січні-лютому Вагітність самки триває 105-108 днів.

У приплоді буває від 1 ао 5 (найчастіше 2-3) бобренят. Вони з'являються на світ в квітні-травні. Новонароджені тварини зрячі і вкриті хутром. Через 1-2 дні бобренята вже можуть плавати. Протягом перших трьох тижнів мати годує їх молоком, опісля вони самостійно харчуються рослинним кормом.

Бобренята, шо підросли, дуже довго не йдуть від батьків. Тільки на третьому році життя бобренята стають статевозрілими і створюють свої сім'ї. Молоді сім'ї знаходять собі нову, незаселену ділянку і приступають до будівництва греблі та хатки. Наступного року у них вже з'являється потомство.

Лисиця. Лисиці ведуть одиночний спосіб життя, за винятком хіба що шлюбного періоду та 3-4 місяців, коли батьки разом піклуються про потомство. Більшу частину дня лисиці проводять у норі або в лігвищі.

Розмножуються вони взимку. Через те, що тривалість їхнього життя на волі мізерно мала (усього два-три роки), за все своє життя самка приводить потомство 2-3 рази, а самець, часом, спаровується тільки один раз протягом всього життя. Інколи у вихованні лисенят допомагає сестра матері або одна зі старших дочок. У цей час „тітки" накопичують досвід по доглядові за дитинчатами.

За деякий час до ощенення, самець або самці (іноді з однією самкою живе два самці) не допускаються в нору. Після появи потомства на світ, на батька чекає піклування про їжу для самки та дитинчат. Дитинчата починають бачити та чути через два тижні після народження, у цей же час у них прорізаються зуби,а в чотирьохтижневому віт вони вперше залишають нору. Мати годує лисенят молоком півтора місяці.

Лисенята охоче граються, вони рухливі та дуже допитливі. Вже у вересні, у віці шести місяців, їхня маса досягає маси батьків. Лисенята в цей час, навчившись полювати, відправляються на пошуки власної ділянки. Багато хто з них гине, навіть не досягнувши статевої зрілості.