13. Суть валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти.

Для розуміння сутності валюти необхідно визначити сутність валютних відносин як сфери економічних відносин між суб’єктами з використанням валютних цінностей.

Валютні відносини – це всі форми міжнародних відносин між державами, між економічними суб’єктами інших держав: торгівля, туризм, культурні і освітні зв’язки, а також кредитно-фінансові відносини (надання кредитів, купівля-продаж боргових цінних паперів).

Валюта – це грошова одиниця, яка використовується як міжнародна розрахункова одиниця, як засіб обігу та платежу ( виконує функцію «світових грошей»). В широкому розумінні: валюта – це грошова одиниця будь-якої держави (іноземної).

Класифікація валюти:

1. в залежності від країни емітента валюту поділяють на:

- національну;

- іноземну;

- колективну (валюта якою користується декілька країн).

Найбільш відомі колективні валюти – це Євро та SPZ.

СПЗ – це розрахункова валюта МВФ запроваджена в 1967 році. Ця валюта немає речового виразу, вона використовується як міжнародний засіб платежу між країнами членами МВФ.

Визначення курсу СПЗ здійснюється на базі кошику валют.

Євро – це колективна валюта ЄС. Запроваджена у 1999 році, а з 1 січня 2002 випущена в готівковий обіг.

2. за режимом використання валюту поділяють на конвертовану і неконвертовану.

За повнотою конвертованості розрізняють:

• вільно конвертовану валюту (повна конвертованість).

• частково конвертовану валюту.

Повна конвертованість визначає можливість вільного обміну національної валюти на іноземну для всіх категорій власників (юридичні, фізичні особи, резиденти та нерезиденти) та за всіма видами цілей або операцій (поточні операції, капітальні).

Часткова конвертація валюти означає, що на певні валютні операції або на окремі категорії власників грошей режим конвертованості не поширюється.

Замкнута конвертована валюта – це національна валюта яка функціонує як гроші лише в межах однієї країни.

Валютний курс – це співвідношення за яким одна валюта обмінюється на іншу. Ціна однієї грошової одиниці однієї країни визначається грошовою одиницею іншої.

Встановлення валютного курсу називається котируванням валюти.

Пряме котирування валюти – це кількість національної валюти в одиниці іноземної.

Зворотнє котирування (не пряме) - це кількість іноземної валюти в одиниці національної.

Крос-курс - це співвідношення між двома валютами яке встановлюється через третю.

Валютний курс може бути:

• офіційний

• ринковий

• плаваючий

• регульований

• двосторонній.

14. Валютний ринок: Суть, класифікація, функції.

За своїм економічним змістом валютний ринок — це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.

За своїм призначенням і організаційною формою валютний ринок — це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції.

Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності, іноземні — для резидентів, коли вони купують чи продають їх за національну валюту, та національні — для нерезидентів, коли вони купують чи продають ці цінності за іноземну валюту. Оскільки на ринку одночасно здійснюють операції обох цих видів, то об'єктом купівлі-продажу водночас є національні та іноземні валютні цінності.

Суб'єктами валютного ринку можуть бути будь-які економі­чні агенти (юридичні та фізичні особи, резиденти і нерезиденти) та посередники, насамперед банки, брокерські компанії, валютні біржі, які «зводять» продавців і покупців валюти та організаційно забезпечують операції купівлі-продажу.

Ціною на валютному ринку є валютний курс. Він являє со­бою ціну грошової одиниці даної валюти в грошових одиницях іншої валюти.

Класифікація валютних ринків

1. За сферою поширення:

• міжнародний - охоплює валютні ринки всіх країн світу;

• внутрішній - валютний ринок однієї держави. Це ринок, який функціонує всередині конкретної країни.

2. По відношенню до валютних обмежень:

• вільний - ринок, на якому відсутні валютні обмеження;

• невільний - ринок з валютними обмеженнями. Валютні обмеження - це система державних заходів щодо встановлення порядку проведення операцій з валютними цінностями.

3. За видами валютних курсів:

• з одним режимом - це ринок з вільними валютними курсами, тобто з плаваючими курсами валют. Ціна встановлюється на біржових торгах;

• з подвійним режимом - це ринок з одночасним застосуванням фіксованого і плаваючого курсів валют.

4. За ступенем організації:

• біржовий — це ринок представлений валютною біржею;

• позабіржовий — організується дилерами, які можуть бути або не бути членами валютної біржі і здійснюють валютні угоди по телефону або через комп'ютерні мережі.

Валютна біржа - це офіційно оформлений ринок, на якому відбувається торгівля валютою на підставі попиту і пропозиції.

Членами валютної біржі можуть бути лише банки, яким видана ліцензія на проведення валютних операцій, або фінансові установи, яким надане законодавством право на проведення валютних операцій.

Інколи класифікують валютні ринки і за іншими ознаками: