30. Банківський нагляд: сутність та методи нагляду за діяльністю банку

Банківський нагляд — це система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність, законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів банку. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Нагляд за діяльністю банків НБУ та його установи традиційно здійснюють за допомогою двох методів:

• безвиїзний (дистанційний, заочний) нагляд;

• виїзне інспектування банків.

Безвиїзний нагляд – це дистанційний моніторинг діяльності окремих банків і банківської системи в цілому, а також застосування наглядовими органами певних заходів з метою реагування на проблеми і недоліки, виявлені в діяльності банків. Безвиїзний нагляд грунтується на аналізі звітності, що подасться органам банківського нагляду на регулярній основі і дає їм можливість відстежувати фінансовий стан банків.

Безвиїзний нагляд використовується як система раннього застереження, що дозволяє наглядовим органам приймати рішення про застосування до банків коригуючих заходів до загострення ситуації або до проведення інспекційної перевірки на місці.

Інспекційні перевірки банків на місцях повинні проводитися кваліфікованими спеціалістами банківського нагляду, які здатні оцінити ступінь ризиків, на які наражається той чи інший банк, і визначити якість управління цими ризиками. Інспектування дозволяє органам банківського нагляду відстежувати такі аспекти діяльності банків:

достовірність звітності;

дотримання законів і нормативних актів;

надійність управління банком;

стійкість фінансового стану банку.

Оптимальний варіант банківського нагляду передбачає координацію зусиль безвиїзного нагляду та інспектування, тому що ці наглядові методи є взаємодоповнюючими.

30. Фінансова звітність банку

Фінансова звітність банку – це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан банку та результати його діяльності за звітний період.

Основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку.

За звітним періодом фінансові звіти, що складають банки, поділяються на щоденну, місячну, квартальну та річну звітність.

Повним звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік (починається 1 січня і закінчується 31 грудня). Звітний період називають обліковим періодом. У межах річного облікового періоду, або циклу, банки складають проміжні фінансові звіти.

Форми звітності банків поділяються на :

• щоденні,

• щомісячні,

• квартальні.

Щоденні форми звітності:

«Баланс комерційного банку»;

«Звіт про структуру активів та пасивів за строками»-

Разом із щоденним балансом (форма 1Д-КБ) надається відпо­відна інформація для розрахунку нормативу адекватності регуля­тивного капіталу (Н2) та для розрахунку таких економічних нор­мативів, як:

• максимальний розмір кредитного ризику на одного контр­агента (Н7);

• великі кредитні ризики (Н8);

• максимальний розмір кредитів, гарантій і поручительств, на­даних одному інсайдеру (Н9);

• максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій і поручительств, наданих інсайдерам (Н10);

• інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11).

Щомісячні форми звітності:

«Баланс комерційного банку» (щомісячна),

«Балансовий звіт комерційного банку»;

«Звіт про дотримання економічних нормативів»» .

«Звіт про кредитний портфель»;

«Звіт про класифіковані кредитні операції за форма­льності»;

«Звіт про залишки за депозитами»;

«Звіт про списану безнадійну заборгованість»;

«Розрахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків»;

«Інформація про формування комерційним банком для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості";

«Інформація про включення субординованого боргу в розрахунок регулятивного капіталу банку»;

«Розрахунок резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами»;

«Розрахунок резерву під прострочені нараховані до­ходи за активними операціями банків»;

«Звіт про 20 найбільших кредиторів банку».

Квартальні форми звітності:

«Інформація про вклади фізичних осіб у комерційних банках».

Порядок складання та подання щоденних і щомісячних форм банківської звітності регулюється Правилами організації фінан­сової та статистичної звітності банків України.

Усі форми звітно­сті, крім форм «Звіт про дотримання економічних нормативів», електронною по­штою. Звітність подається банками відповідним територіальним управлінням в установлений ними термін, а останні - Генеральному департаменту банківського нагляду в установлені терміни відповідно.

Щоденна, місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку року. Баланс банку складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Щоденна звітність подається лише у складі однієї форми – балансу. Щомісячна фінансова звітність включає дві форми: баланс і звіт про прибутки та збитки. Щомісячний і щоденний баланси складаються за однаковим форматом. Квартальна звітність включає такі форми: баланс, звіт про фінансові результати, примітки.

Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова звітність, яка включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки. Найбільша частка суттєвої та детальної фінансової інформації про банк розкривається в примітках.

Для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна фінансова звітність. Банки зобов'язані оприлюднювати таку звітність. Річна банківська звітність підлягає обов'язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором.