1. Суть грошей і роль держави у їх походженні.

Сучасна західна грошова теорія обмежилась визначенням сутності грошей як всього того, що використовується як гроші. Але навряд чи в ньому є відповідь на питання, що таке гроші. Представники ін­шої економічної школи визначають сутність грошей виходячи лише з їх місця в товарному обміні. З цих позицій гроші є специфічним товаром, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто як загальний еквівалент. Але воно не враховує такого важливого призначення грошей, як обслуговування потреб нагромадження вартості.

Природа грошей як загального еквівалента визначається пере­дусім їх походженням. Гроші виникли внаслідок стихійного виділення з безлічі товарів одного, най­більш придатного за своїми фізичними властивостями виконува­ти роль загального еквівалента. Але й після завершення форму­вання грошей як самостійного економічного явища носієм їх протягом тисячоліть були товари в їх натурально-речовому ви­гляді, зокрема срібло і золото. Будучи звичайними товарами, во­ни визначали також товарну природу самих грошей, суспільну роль яких виконували нібито за сумісництвом.

Маючи товарну форму, гроші разом з тим принципово відріз­няються від звичайних товарів. Вони мають не конкретну, а за­гальну споживну вартість, тобто здатні задовольнити будь-яку потребу людей, попередньо обмінявшись відповідними благами. Тому ринок сприймає гроші як абстрактну цінність, бажану саму по собі для будь-якого його суб'єкта, незалежно від його конкре­тних поточних потреб. Отже, гроші стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім іншим товарам, стає мірилом вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі.

Роль держави у творенні грошей:

1) вона визначає та змінює зразок купюри та її захисні форми.

2) держава створює умови обігу грошей

3) держава визначає потребу в грошах виходячи не з власних інтересів, а з потреб товарообігу

4) держава впливає на форму та якісні властивості грошей з метою ефективного функціонування грошового обігу.

Наприклад, держава надала металевим грошам форму моне­ти, завдяки державі стала можливою заміна золотих грошей неповноцінними кредитними грошима, держава визначає но­мінал, форму, порядок емісії грошових знаків тощо. Але всі ці дії держави щодо грошей не зачіпають їх сутності, не визна­чають і не заперечують її, тобто мають чітко визначені межі. Якщо ж держава у своїх трансформуючих діях виходить за ці межі, наприклад емітує такі гроші, які втрачають довіру до се­бе з боку суспільства, а отже — перестають бути грошима по суті, то сама економічна дійсність починає «шукати» чи ство­рювати більш надійні гроші, зокрема вдається до послуг інозе­мної валюти чи кредитних зобов'язань (векселів) надійних ко­мерційних структур.

2. Вартість грошей і форми її прояву

Вартість грошей як загального еквіваленту допомагає виразити вартість звичайних товарів.

Коли гроші стають особливим товаром, їм притаманна мінова і споживча вартість.

Мінова вартість – формується в процесі використання грошей у якості посередника у обміні товарів.

Вартість сучасних грошей має товарне наповнення і формується безпосередньо обігом.

Споживча вартість сучасних грошей виражається в тому, що гроші мають абсолютну цінність, тобто гроші потрібні для того, щоб в будь-який момент задовольнити будь-які потреби, шляхом відмови від грошей.

У теорії грошей чи не найскладнішою є проблема їх вартості.

Сучасна світова економічна думка розрізняє два аспекти в питанні про вартість грошей: вартість грошей як грошей і вартість і грошей як капіталу.

Гроші як капітал - це актив який приносить дохід. Це ті гроші які служать засобом нагромадження. Вартість грошей як капіталу визначається через величину нагороди у вигляді відсотка. Норма відсотка є показником вартості грошей як капіталу.

Вартість грошей як грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх на­буває форми купівельної спроможності. Вартість грошей як грошей розглядається у 2-х аспектах:

• Повноцінних

• Вартість неповноцінних.

Вартість повноцінних грошей визначається вартістю товару який виконує роль грошей або матеріалу з якого вони були виготовлені (золото, срібло).

Сучасні неповноцінні (кредитні) гроші мають відносну вартість. Вартість неповноцінних грошей визначається в обігу (на ринку при купівлі-продажі). Відносна вартість кредитних грошей визначається опосередковано як їх купівельна спроможність.

Купівельна спроможність (реальна вартість грошей) – це кількість товарів і послуг які можна придбати за одну грошову одиницю.

Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визнача­ється рівнем їх цін: чим ціни вищі, тим менше товарів можна ку­пити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між вартістю (купівельною спроможністю) кредитних грошей та рівнем цін на то­вари існує обернена залежність.

Вартість у своєму історичному розвитку набула таких форм: проста, поодинока, або випадкова; повна, або розгорнута; загальна і грошова. Кожна наступна форма характеризує вищий ступінь розвитку товарного виробництва й обміну.

Проста, або випадкова, форма вартості відповідала цьому ранньому ступеню обміну між общинами, коли він мав випадковий характер: один товар виражав свою вартість в другому товарі, який йому протиставлявся. . Повна, або розгорнута, форма вартості пов'язана з розвитком обміну, викликаного першим великим поділом суспільної праці – виділенням скотарства та землеробських племен. В зв'язку з цим в обмін включаються численні предмети суспільної праці, а також товар, який знаходиться в відносній формі вартості, протистоїть чисельності товарів-еквівалентів. Суттєвий недолік даної форми вартості є в тому, що в зв'язку з великою чисельністю товарів-еквівалентів вартість кожного товару не отримує закінченого вираження. 3. Всезагальна форма вартості. Подальший розвиток товарного виробництва та обміну привів до виділення з товарного світу окремих товарів, які грають на місцевих ринках роль головних предметів обміну. Це найбільш ходові продукти, на які можна обміняти всі інші товари. Ці товари набувають особливий статус, починають грати роль загального еквівалента, причому цей статус встановлюється загальною згодою, а не нав'язується зовні. Акти купівлі і продажу вже не співпадають, а розділяються в просторі і часі. Історики знайшли свідчення про те, що у різних народів світу роль грошей відігравали найрізноманітніші товари: сіль, тканина, мідні браслети, золотий пісок, худоба, раковини і навіть сушена риба. У слов'ян це було хутро. Цікаво, що латинський корінь слова "капітал" походить від "capital"- худоба.

Отже, особливість цієї форми вартості полягає в тому, що роль всезагального еквівалента закріпилась за одним товаром, і в різний час її поперемінно виконували різні товари. (10, с.67)

4. Грошова форма вартості характеризується виділенням в результаті подальшого обміну одного товару на роль всезагального еквівалента.