- •Предмет і завдання невропатології, її структура, функції та категорії.
- •Виникнення та становлення невропатології як науки
- •8. Нейрофізіологічні основи навчання та виховання
- •9. Вчення Сєченова про рефлекторну природу психічної діяльності мозку.Є
- •10. Компенсаторні можливості мозку.
- •11. Філогенез нервової системи є
- •12. Онтогенез нервової системи. Є
- •13. Вчення про системогенез. Принципи системогенезу. Є
- •14. Взаємозвязок між розвитком , навчанням і вихованням.
- •15. Критичні періоди розвитку
- •21. Характеристика великих півкуль головного мозку.
- •22. Долі мозкових півкуль та їх функція.
- •23. Вищі коркові функції.
- •24. Периферична нервова система.
- •25. Черепні нерви.
- •26. Рефлекторний принцип діяльності нервової системи.
- •27. Динаміка нервових процесів.
- •28. Вчення Павлова про вищу нервову діяльність.
- •29. Анамнез.
- •30. Поверхневі рефлекси
- •32. Дослідження екстрапірамідної системи
- •33. Дослідження чутливості
- •34. Дослідження функцій черепних нервів
- •35. Дослідження вищих коркових фукцій
- •36. Синдром рухових порушень
- •37. Синдром порушення чутливості й функцій органів відчуттів.
- •38. Синдром порушень вегетативної нервової системи
- •39.Синдроми порушень вищих коркових функцій
- •40. Діагноз і диференціальний діагноз
- •41. Нормальний психомоторний розвиток дітей.
- •42. Вроджені захворювання з ураженням нервової системи.
- •43. Хромососмні хвороби
- •44. Синдром Шерешевського-Тернера.
- •45. Синдром Клайнфельтера
- •46. Синдром полісемії х-Хромосоми
- •47.Синдром хуу
- •48. Синдром Дауна
- •49. Дитячі церебральні паралічі.
- •50. Синдроми рухових порушень
- •51.Синдроми мовних порушень та сенсорні порушення
- •52. Синдроми порушень вищих коркових функцій
- •53. Гідроцефалія
- •54. Мікроцефалія
- •56. Фенілпіровиноградна олігофренія
- •57. Гістидінемія
- •58. Амавротична ідіотія
- •59. Лейкодистрофія
- •60. Мукополісахарідози
- •61. Гепетоцерабральна дистрофія
- •62. Прогресуючі мязові дистрофії
- •63. Факоматоз
- •64. Енцефалогрігемінальний ангіоматоз Штурге – Вебера
- •65.Синдром Луі-Бар
- •66. Туберозний склероз
- •67. Нейрофібриматоз
- •68.Інфекційні хворобт нервової системи
- •70. Енцефаліти
- •71. Лейкоенцефалія
- •72. Арахноідіти
- •74. Поразка нервової системи при ревматизмі.
- •75. Порушення мозкового кровообігу
- •77. Епілепсія.
- •78. Пухлини головного мозку
- •79. Мінімальна мозкова дисфункція
- •80. Неврози
- •81. Сучасні методи лікування захворювання нервової системи
- •82. Поняття про абілітацію та реабілітацію
- •83. Роль педагога- дефектолога й логопеда у відбудовному лікуванні дітей з поразками нервової системи
- •84. Значення резервних можливостей мозку в габілітації і реабілітації дітей з поразкою нервової системи.
- •85. Принцип габілітації й реабілітації сліпих і погано бачущих дітей.
- •87. Принципи габілітації дітей з дитячим церебральним паралічами.
- •88.Принципи реабілітації дітей із затримкою мовного розвитку
- •89. Принципи реабілітації дітей із заікуванням
- •90. Значення трудотерапії в реабілітації хворих
- •91. Хвора дитина в родині
- •92. Медико- педагогічний персонал – дитина.
- •93. Взаємини лікаря й педагога- дефектолога.
- •94. Лікар-педагог-дефектолог-середній медичний персонал.
- •95. Лікар-педагог- дефектолог-батьки й родичі хворого
- •96.Лікар- педагог- дектолог хворого – оточення хворого.
- •97. Організація лікувально-педагогчної допомоги дітям з нервовими й нервово- психічними порушеннями.
25. Черепні нерви.
Черепні нерви, черепно-мозкові нерви (лат. nervi craniales) — нерви, що починаються безпосередньо у головному мозку. Більшість підручників з анатомії дають вказують на те, що в людини дванадцять пар черепних нервів, хоча, враховуючи і термінальний нерв, в людини наявні тринадцять пар черепних нервів: перші три відходять від переднього мозку, решта десять — від стовбура. У решти хребетних кількість черепних нервів різниться.
13 пар черепних нервів разом з 31 парою спінальних нервів складають периферичну нервову систему.
Черепні нерви позначаються римськими цифрами починаючи із найбільш рострального до найбільш каудального, крім того, кожен із них має власну назву, що відбиває його розміщення або функцію.
Всі черепні нерви, крім блукаючого, іннервують голову та шию. Блукаючий нерв іннервує ще й органи грудної та черевної порожнин. При їхньому пошкодженні функції, які вони забезпечують, погіршуються або зникають.
Розглядати черепний нерв в контексті тільки нервового стовбура хибно. Черепний нерв — це система, яка складається з власне нерва та ядер, вузлів, нервових шляхів, стовпів в довгастому мозку, кіркових та підкіркових аналізаторів, які пов'язані з цим нервом.
Ядро є сукупністю нейронів, які компактно розташовані серед білої речовини. Кожна сукупність нейронів виконує певні функції, тобто є моторні ядра (складаються з рухових нейронів, що іннервують м'язи), чутливі ядра (переважно другі нейрони чутливого нервового шляху) та вегетативні ядра (в контексті черепних нервів — парасимпатичні; їх також можна віднести до моторних ядер — вісцеромоторних ядер). За винятком оптичного, нюхового та термінального нервів, одне або більше ядер є у кожного нерва. Усі ядра також є парними утворами (окрім дискутабельного ядра Перлія, яке відноситься до III пари черепних нервів). Також, нерви бічної лінії мають ядра, проте їх кількість та вигляд різняться у різних видів.[3] У деяких видів тварин кількість ядер для нервів, які наявні і в людини, може різнитися (наприклад, бічне трійчасте ядро у змій родини Boidae є додатковим для трійчастого нерва).
Вузол є гомологом ядра, який винесений за межі ЦНС.
Черепні нерви пов'язані з вузлами двох типів — чутливими та вегетативними. Перші наявні тільки тоді, коли до складу нерва входять волокна загальної чи спеціальної чутливості, другі — коли є парасимпатичні волокна[1][2]:
Чутливі:
Трійчастий вузол — містить первинні нейрони в системі трійчастого нерва
Завитковий вузол — пов'язаний із завитковою (слух) частиною завитково-присінкового нерва
Присінковий вузол — пов'язаний із присінковою (рівновага) частиною завитково-присінкового нерва
Колінчастий вузол — пов'язаний з лицевим (точніше проміжним) нервом
Верхній (яремний) та нижній (кам'янистий) вузли під'язикового нерва
Верхній (яремний) та нижній (вузлуватий) вузли блукаючого нерва
Черепні нерви пов'язані з чотирма вегетативними вузлами голови:
Крило-піднебінний вузол — його чутлива гілка утворена трійчастим нервом, а парасимпатична — лицевим
Вушний вузол — чутлива гілка утворена трійчастим нервом, парасимпатична — язико-глотковим
Піднижньощелепний вузол — чутлива гілка утворена трійчастим нервом, парасимпатична — лицевим
Війковий вузол — чутлива гілка утворена трійчастим нервом, парасимпатична — окоруховим
Блукаючий нерв пов'язаний з великою кількістю інтрамуральних парасимпатичних вузлів в черевній та грудній порожнинах.
