- •Предмет і завдання невропатології, її структура, функції та категорії.
- •Виникнення та становлення невропатології як науки
- •8. Нейрофізіологічні основи навчання та виховання
- •9. Вчення Сєченова про рефлекторну природу психічної діяльності мозку.Є
- •10. Компенсаторні можливості мозку.
- •11. Філогенез нервової системи є
- •12. Онтогенез нервової системи. Є
- •13. Вчення про системогенез. Принципи системогенезу. Є
- •14. Взаємозвязок між розвитком , навчанням і вихованням.
- •15. Критичні періоди розвитку
- •21. Характеристика великих півкуль головного мозку.
- •22. Долі мозкових півкуль та їх функція.
- •23. Вищі коркові функції.
- •24. Периферична нервова система.
- •25. Черепні нерви.
- •26. Рефлекторний принцип діяльності нервової системи.
- •27. Динаміка нервових процесів.
- •28. Вчення Павлова про вищу нервову діяльність.
- •29. Анамнез.
- •30. Поверхневі рефлекси
- •32. Дослідження екстрапірамідної системи
- •33. Дослідження чутливості
- •34. Дослідження функцій черепних нервів
- •35. Дослідження вищих коркових фукцій
- •36. Синдром рухових порушень
- •37. Синдром порушення чутливості й функцій органів відчуттів.
- •38. Синдром порушень вегетативної нервової системи
- •39.Синдроми порушень вищих коркових функцій
- •40. Діагноз і диференціальний діагноз
- •41. Нормальний психомоторний розвиток дітей.
- •42. Вроджені захворювання з ураженням нервової системи.
- •43. Хромососмні хвороби
- •44. Синдром Шерешевського-Тернера.
- •45. Синдром Клайнфельтера
- •46. Синдром полісемії х-Хромосоми
- •47.Синдром хуу
- •48. Синдром Дауна
- •49. Дитячі церебральні паралічі.
- •50. Синдроми рухових порушень
- •51.Синдроми мовних порушень та сенсорні порушення
- •52. Синдроми порушень вищих коркових функцій
- •53. Гідроцефалія
- •54. Мікроцефалія
- •56. Фенілпіровиноградна олігофренія
- •57. Гістидінемія
- •58. Амавротична ідіотія
- •59. Лейкодистрофія
- •60. Мукополісахарідози
- •61. Гепетоцерабральна дистрофія
- •62. Прогресуючі мязові дистрофії
- •63. Факоматоз
- •64. Енцефалогрігемінальний ангіоматоз Штурге – Вебера
- •65.Синдром Луі-Бар
- •66. Туберозний склероз
- •67. Нейрофібриматоз
- •68.Інфекційні хворобт нервової системи
- •70. Енцефаліти
- •71. Лейкоенцефалія
- •72. Арахноідіти
- •74. Поразка нервової системи при ревматизмі.
- •75. Порушення мозкового кровообігу
- •77. Епілепсія.
- •78. Пухлини головного мозку
- •79. Мінімальна мозкова дисфункція
- •80. Неврози
- •81. Сучасні методи лікування захворювання нервової системи
- •82. Поняття про абілітацію та реабілітацію
- •83. Роль педагога- дефектолога й логопеда у відбудовному лікуванні дітей з поразками нервової системи
- •84. Значення резервних можливостей мозку в габілітації і реабілітації дітей з поразкою нервової системи.
- •85. Принцип габілітації й реабілітації сліпих і погано бачущих дітей.
- •87. Принципи габілітації дітей з дитячим церебральним паралічами.
- •88.Принципи реабілітації дітей із затримкою мовного розвитку
- •89. Принципи реабілітації дітей із заікуванням
- •90. Значення трудотерапії в реабілітації хворих
- •91. Хвора дитина в родині
- •92. Медико- педагогічний персонал – дитина.
- •93. Взаємини лікаря й педагога- дефектолога.
- •94. Лікар-педагог-дефектолог-середній медичний персонал.
- •95. Лікар-педагог- дефектолог-батьки й родичі хворого
- •96.Лікар- педагог- дектолог хворого – оточення хворого.
- •97. Організація лікувально-педагогчної допомоги дітям з нервовими й нервово- психічними порушеннями.
80. Неврози
Невро́з (від дав.-гр. νεῦρον — нерв + osis — суфікс для позначення запальних процесів; синоніми — тривожний розлад, психоневро́з, невроти́чний розлад) — група захворювань, в основі яких лежать тимчасові зворотні порушення психіки функціонального характеру, зумовлені перевантаженням основних нервових процесів — збудження та гальмування. Невроз характеризується астенічними, нав'язливими, істеричними розладами, а також тимчасовим пониженням розумової та фізичної працездатності
Основними причинами неврозів є психічні травми, стреси. Неврози — це хворобливі форми реакцій нервової системи на ситуації, які травмують психіку, тому їх ще називають психогенними патологічними реакціями.
Дія психічної травми багато в чому визначається віком людини та індивідуальними особливостями нервової системи[1] (тип нервової системи, перенесені тривалі виснажуючі захворювання). Генетична спадковість дуже впливає на схильність людини до неврозів.
Неврози мають різні форми, які характеризуються різними невротичними проявами: психогенні шокові реакції, істерія, неврастенія, психастенія, невроз страху, генералізований тривожний розлад, невроз нав'язливих станів (обсесивно-компульсивний розлад), посттравматичний стресовий розлад, нічне нетримання сечі (енурез), мовні неврози (заїкання, мутизм та ін.), нервова анорексія, невроз нав'язливих рухів (нервовий тик) тощо.
Неврози мають динамічну та різноманітну психопатологічну і соматичну симптоматику на фоні недостатності психичного захисту з формуванням конфлікту, який проявляється функціональними порушеннями у різних сферах (емоційній, вегетативній, ендокринній, соматичній та ін.)[2]. Перебіг неврозів та депресії може також призвести до виникнення психосоматичних захворювань. Нерідко неврози супроводжуються іншими психічними розладами, зокрема депресією. У хворого на невроз нерідко можуть проявлятися симптоми різних типів неврозу.
Неврози ( тривожні розлади ) можуть викликати у людини душевний неспокій, відчуття страху, нав'язливі думки, нав'язливі фобії, нав'язливі дії, часте нагадування та обдумування травматичних епізодів, підвищену втомлюваність, слабкість, знижену працездатність, подразливість, хвилювання, тривожність, дратівливість, нервове напруження, безсоння або неглибокий сон з пробудженнями посерд ночі та з відчуттям невиспаності після сну. Невеликі стреси відчутно загострюють симптоми неврозу. Неврози погіршують загальний стан здоров'я та самопочуття людини, понижують пам'ять, реакцію та концентрацію при здійсненні когнітивних функцій. Невроз часто може проявлятися в таких негативних рисах характеру: нерішучість, зайва сумлінність, впертість, скнарість, прямолінійність, агресивність, конфліктність, вразливість, озлобленість, емоційне збудження, постійна настороженість, підозріливість, спотворене ( викривлене ) сприйняття реальності[3][4]. Надмірну підозріливість та спотворене сприйняття реальності, які можуть появлятися при неврозах, слід відрізняти від подібних рис характеру, характерних для шизофренії та інших психічних розладів. Люди з неврозами мають тенденцію приймати близько до серця те, що відбувається навколо, виливати весь свій негатив на близьких і рідних їм людей[5]. З метою пом'якшення симптомів неврозу хворі нерідко вдаються до куріння, надмірного вживання алкоголю, психотропних, сильнодіючих та наркотичних речовин, які в кінцевому результаті погіршують стан хворого та можуть привести хворого до їхньої залежності.
