35. Дослідження вищих коркових фукцій

Методи дослідження вищих кіркових функцій докладно описані у відповідних курсах (психологія, психопатологія дитячого віку). Ми лише зазначимо, що при дослідженні невро-логічного статусу досліджуються гнозис, праксис, мова, пам'ять, мислення.

Потрібну інформацію про психічний стан дітей отримують під час спостереження за їх мімікою, манерою гри, поведінкою в новій обстановці і т. п.

Для дослідження зорового гнозису використовують набір предметів. Хворому пред'являють предмети і просять їх назвати, описати порівняти за величиною і т.д. Крім того, застосовують набір кольорових, однотонних і контурних картинок. Оцінюють здатність впізнавати предмети, особи, сюжети. Попутно перевіряють і зорову пам'ять: дітям пред'являють кілька картинок, потім їх перемішують з кількома новими. Після цього дітей просять вибрати знайомі картинки. При цьому враховують час роботи, наполегливість, стомлюваність.

При дослідженні слухового Гнозис хворого просять визначити знайомі йому звуки: цокання годинника, дзвін дзвоника, шум питущих води. Оцінюють і сприйняття напрямку звуку.

При визначенні тактильного гнозису оцінюють стереогноз - впізнавання предмета на дотик при закритих очах.

Під час дослідження праксису хворому пропонують виконати ряд завдань (присісти, погрозити пальцем, зачесатися і т.п.). Крім того, хворим дають завдання діяти з уявними предметами (просять показати, як їдять суп, як телефонують, як пиляють дрова та ін.) Оцінюють здатність наслідувати демонстрованим дій.

Для дослідження Гнозис і праксису застосовують також спеціальні психічні методики. Серед них важливе місце займає використання дощок Сегена із заглибленнями різної форми, в які потрібно вкласти відповідні заглибинах фігури, методик Кооса (з кубиків різного забарвлення потрібно скласти візерунок, відповідний показаному на картинці), куба Лінка (з пофарбованих по-різному 27 кубиків пропонується скласти куб таким чином, щоб всі його сторони були однакового кольору). При використанні всіх цих методик велике значення має оцінка того, як дитина виконує завдання - чи діє він за методом проб і помилок або за певним планом.

Окремо аналізують особливості читання, усного та писемного мовлення (методи дослідження мови докладно висвітлюються в курсі логопедії).

Для дослідження пам'яті застосовують ряд психологічних методик. Одна з них полягає в запам'ятовуванні 10 слів. Обстежуваному зачитують 10 слів і просять їх повторити. Потім ці ж слова пред'являють ще 5 разів. Після кожного повторення відзначають кількість відтворених слів. Нарешті, хворого просять відтворити ці слова через 50 - 60 хв (без попереднього пред'явлення). На підставі отриманих даних можна скласти криву запам'ятовування. Зазвичай після третього повторення воепроізводітся 9 або 10 слів з 10 і ця цифра зберігається у четвертій і п'ятій пробах. Через 1 год в пам'яті залишається від 8 до 10 слів. При поганому запам'ятовуванні кількість відтворюваних слів тримається на низькому рівні. Цей метод призначений насамперед для дослідження механічної пам'яті.

При дослідженні логічного, асоціативного запам'ятовування застосовують іншу методику. Хворого просять запам'ятати ряд слів Для найкращого запам'ятовування слів пропонується використовувати відповідну картинку. Наприклад, під час запам'ятовування слова "обід" можна використовувати картинку із зображенням хліба Після того як хворий відбере картинки у відповідь на звані слова, їх відкладають убік. Через 40 - 60 хв йому дають картинки і просять згадати відповідні їм слова. Важливо не тільки кількість відтворених слів, істотні також і особливості використовуваних при цьому асоціацій - примітивні, складні, химерні.

Для дослідження мислення і його розладів користуються спеціальними психологічними методиками. Часто застосовується методика обчислення коефіцієнта інтелектуальності (IQ).

Для оцінки інтелекту застосовуються різноманітні тести. Важливим моментом є проба на класифікацію предметів. Обстежуваний повинен об'єднати картинки із зображенням тварин, рослин, інструментів, предметів побуту в групи за принципом "підходящі до придатному". У процесі виконання завдання можна судити про те, наскільки глибокі або поверхневі судження обстежуваного, наскільки він здатний класифікувати і узагальнювати поняття.

Іншим тестом є проба на "виключення четвертого зайвого". Перед обстежуваним кладуть чотири картинки. Одну з них він повинен відкласти (виключити) як що не підходить до решти. Найпростіший набір може складатися із зображень ялинки, берези, дуба і ромашки, складніший - із зображень ложки, вилки, тарілки і хліба. В останньому випадку випробуваний може сказати, що в наборі немає нічого зайвого, бо все це потрібно для їжі. Насправді ж, поняття "посуд" об'єднує три предмета і дозволяє виключити зображення хліба.

При оцінці інтелекту у дітей, особливо із затримками мовного розвитку, широко використовують наочні матеріали, зокрема дошку Сегена. Дитина повинна вкласти в кожне поглиблення предмет відповідної конфігурації (коло, квадрат, хрест і т.д.). При цьому звертають увагу на те, чи діє обстежуваний методом сліпих проб або відразу "на око" співвідносить форму фігурки і поглиблення.

На основі аналізу Гнозис, праксису, мови, пам'яті і мислення роблять висновок про психічному складі, особистісні особливості і ступеня вікової зрілості психіки дитини.