- •1.Перші протодержавні утворення на території України та їх участь у континентальних та регіональних процесах.
- •2.Держави скіфів та сарматів та їх зносини з зовнішнім світом. Війна, як ключовий фактор зносин із зовнішнім світом.
- •3.Київська Русь в системі європейських стосунків. Міжнароднадіяльність київських князів. Посольства князя. Шлюби дітей київських князів.
- •4.Суспільство і політика в Київській Русі “Велесова книга”, “Руська правда”, “Повчання в.Мономаха дітям”, як формалізація політичних поглядів.
- •5.Вплив політик сусідніх держав на формування, розвиток і занепад Русі.
- •6.Інститути протодержав, що виробляли зовнішньополітичні рішення.
- •6.Інститути протодержав, що виробляли зовнішньополітичні рішення.
- •7.Договори Київської Русі з Візантійською імперією.
- •8.Прийняття християнства, ключове політичне рішення.
- •9.”Норманська доктрина.”
- •10.Описати роль у політичному процесі віче, князя, митрополита, воєводи, писаря та ін.
- •11. Зовнішні погляди на Руську державу
- •12. Волинська держава в регіональній політиці. Галицькі королі та їх хитання між Ордою та Європою.
- •13. Литовсько-Руська доба, як остаточний вибір європейського курсу розвитку суспільства, держав, регіону
- •14.Битва під Синіми водами та Грюнвальдська битви як приклади міжнародних військових союзів
- •15. Вкл. Вільнюс і Київ у протистоянні з Москвою і Ордою-поєдинок за цивілізаційний шлях розвитку
- •16.Литовські статути, як політичне втілення ідеї цивільного кодексу
- •17. Описати політичні інститути Литовсько-Руської держави... Порівняти політичне змагання між Варшавою та Вільнюсом з протистоянням між Києвом та Москвою.
- •19. .Козацька буржуазна революція. Становлення нового типу суспільства і держави в Європі. Пошуки політичних союзників на міжнародній арені.
- •20. Козацька держава в недемократичному варварському оточенні: Московія, Татарія, Османія.
- •21. Угрупування козацької старшини, як протопартійні структури.
- •22.Політика гетьманщини-наслідок зовнішньо-політичної інтервенції.
- •23.Зовнішньополітичні кроки і.Виговського, ю.Немирича, п.Дорошенка, і.Самойловича, п.Полуботка.
- •24.Україна доби гетьманщини в планах польських магнатів.
- •25.Політичне мистецтво і.Мазепи.
- •26.Конституція п.Орлика - політична європейська спроба подолання конфлікту.
- •27.Політика гетьманів та політика кошових отаманів. Причини змісту та відмінності.
- •28. Україна в планах Карла XII.
- •29.Від Берестейської битви до Переяслівського договору.
- •30.Політика б.Хмельницького.
- •31.Держава б.Хмельницького в міжнародних стосунках.
- •32.Політичні кроки Гетьманів Правобережної та Лівобережної України- спроба вгамувати імперські зазіхання Московії. (не уверена, что правильно)
- •33.Пошуки і.Мазепою європейських союзників.
- •34.Європейський погляд на Україну. Г.Л. Де Боплан “Опис України”. Проспер Меріме “Богдан Хмельницький” та “Українські козаки”.
- •35.Кирило Розумовський, як політичний діяч.
- •36. Політичні погляди г.Полєтики. Його зовнішньо-політична діяльність.
- •38.Політичні погляди Безбородька Олександра Андрійовича.
- •40.Поєдинок за Україну між Сердечним та Четвертним союзами.
- •41.Доктрина “Апельсинової дольки”.
- •42.Україна в системі Брестського миру.
- •44.Україна в планах а.Гітлера та й.Сталіна.
- •45.Ідея створення єврейської держави на території сучасної ар Крим.
- •46.Фултон. Виступ у.Черчеля-крапка в долі повоєнної України.
- •47. Наслідки варшавської угоди (1920) для україни
- •48. Україна в планах Петлюри, Пілсудського та Ульянова.
- •49. Доля України за наслідками Тегеранської та Кримської конференцій.
- •50. Від Дж.Буша (старшого) до б.Обами ; пошуки місця України в зовнішній політиці сша.
- •60. Погляд з сша на війну України та рф
- •60.Погляд з сша на війну України та рф
- •61.Прощання з срср. Біловежські угоди, створення снд. Формування держав на території колишнього срср та встановлення дипломатичних стосунків з ними; фактори взаємного впливу.
- •62. Нові ідеї реанімації Союзу; Митний союз, ЄвразЕс, Союзна держава Білорусі і рф. Ташкентський договір та створення одкб (Організація договору про колективну безпеку).
- •63.Помаранчева революція в Україні і її вплив на формування нового іміджу України в світі (російський вектор).
- •64.Російсько-грузинська війна 2008 року і Україна
- •65.Пошуки нових способів економічної кооперації. Ціна на вуглеводні, як інструмент тиску на Україну
- •Безкоштовний сир?
- •Українська енергетика - це не тільки російський газ
- •Несподіваний чинник
- •66.Україно-російська війна; екпансія рф території ар Крим, війна на території частини Донбасу
- •67.Україна на лінії кордону між Європою та рф; стан та перспективи
- •68.Світовий порядок та погляд збоку на російсько-українську війну
- •Парламентська асамблея обсє звинуватила Росію в окупації України
- •Комітет міністрів та Парламентська асамблея Ради Європи визнали присутність військ рф в Україні
- •Нато визнало, що Росія «перекидає» в Україну зброю і бійців та здійснює артилерійські атаки на територію України.
- •Реакція політиків країн Заходу
- •69.Місце Білорусі в нинішньому протиборстві Києва і Москви
- •70.Геополітична ситуація, яка складається в умовах російсько-української війни
- •71.Революція гідності та формування нової Української влади; погляд світових змі.
- •72.Будапештський меморандум його дієвість та уроки з його застосуванням.
- •73.“Мінський протокол” та варіанти подальшого розвитку подій.
- •74.Встановлення дипломатичних стосунків між Україною та Китаєм. Збільшення впливу Китаю на світову політику та бачення китайським керівництвом місця України в світі.
- •75.Комуністичний Китай та ринкові механізми; уроки для України. Повернення Тайваню в склад Китаю; досвід, що знадобиться.
- •76.Домінування Китаю в азійських справах.
- •77.Китай та україно-російська війна.
- •78.Описати досвід Китаю для України в запровадженні ринкових механізмів. Діяльність в Китаї вез; уроки для України.
- •79. Брік: механізми діяльності. Чи є брікс альтернативою?
- •80. “Азіатські тигри” та їх економічне диво; причини, уроки.
- •81.Дипломатичні та економічні механізми співпраці між Україною та далекосхідними країнами, що входять до переліку “азійських тигрів”.
- •82.Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань в торгово-економічних стосунках України.
- •83.Фактор економіки в боротьбі за політичний вплив у світі на прикладі “азійських тигрів”.
- •84.Тайвань: між Китаєм та світом.
- •85. Сінгапур: досвід створення найбільшого транспортного хабу
- •86.Асеан: різні формати роботи, як уроки для України.
- •88.Україна і нато. Програма співпраці Україна-нато. Перспективи пдч.
- •89.Україна і одкб. Взаємна технологічна залежність. Пошуки варіантів співпраці.
- •«Россия и меняющийся мир»: Как справиться с внешнеполитическими угрозами?
- •Вр ухвалила засади внутрішньої та зовнішньої політики За закон проголосували 259 карток
- •Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів по її забезпеченню
- •101. Діяльність країн в рамках Чорноморської економічної співпраці. Пачес.
- •102. Макрорегіони: “Дунай”, “Прип’ять”, “Західне Полісся”, “Дніпро”.
- •103. “Східне партнерство”.
- •104. Придністровсько(Російсько)-Молдовський конфлікт і Україна.
- •105.Білоруська диктатура і наслідки для України.
- •106.Територіальні претензії до України окремих політичних сил Румунії, Угорщини, Польщі, рф.
- •107.Економічні підвалини можливого лідерства України в центрально-європейському регіоні.
- •108.Погляди різних політичних сил в Україні на перспективи зовнішньо-політичних та військових союзів.
- •109.Погляди українських політиків, аналітиків, геополітиків, літераторів та журналістів на зовнішньо-політичні перспективи.
- •110.Делімітація та демаркація Українського кордону складнощі, розв’язані та нездоланні проблеми.
- •111.Права людини, як ключовий орієнтир укладання політичних, військових та інших союзів.
- •112.Роль політичних і суспільних інститутів у виробленні зовнішньої політики.
- •113.Агресиність зовнішньо-політичного курсу рф: інформаційний пресинг, корупція в світових бізнесових і чиновницьких колах, локальні війни, енергетичні ультиматуми.
- •114. Експансія ар Крим. Розгортання кремлем війни на півдні та сході України.
- •Інформаційні атаки агресора
- •Повне заперечення введення своїх військ
- •Окупація східних областей України та російська диверсійна діяльність
- •Плани російської влади, сепаратистів та террористів
- •115.Перехід рф до тактики створення на території частини Донбасу Порто-Франко (зона контрабанди). Фактичне створення на території частини Донбасу зони замороженого конфлікту.
- •116.Реакція світу на російсько-українську війну.
- •117.Помаранчева революція: хронологія подій.
- •118. Революція гідності та її вплив на світовий процес.
- •119.Причини відмови Урядом м.Азарова від європейського курсу України.
- •120.Вплив зовнішньо-політичних чинників на вибір українського політичного естеблішменту.
113.Агресиність зовнішньо-політичного курсу рф: інформаційний пресинг, корупція в світових бізнесових і чиновницьких колах, локальні війни, енергетичні ультиматуми.
Відомі дії Росії щодо України впродовж останнього року, починаючи з лютого 2014р. і до цього часу, насамперед анексія Криму та військова інтервенція в Східній Україні, безпрецедентний політичний, економічний та інформаційний тиск на Україну, а також відверта конфронтація із Заходом, перш за все, зі США, свідчать про початок реалізації нової зовнішньополітичної стратегії Росії, попередньо сформульованої в низці останніх публічних програмних виступів В.Путіна. Загальне осмислення текстів цих звернень російського Президента і тих процесів, що розгортаються у контексті зовнішньополітичної та військової «активності» Росії останнього року, дозволяють стверджувати про формування нової зовнішньополітичної доктрини РФ.
Сьогоднішня зовнішня політика РФ щодо країн пострадянського простору, насамперед України, є агресивною і, реалізує «нову доктрину обмеженого суверенітету», змістовне концептуальне наповнення якої активно формувалося упродовж 2014р. на фоні анексії Криму та військової агресії на Донбасі, що призвело до численних людських жертв серед військових та мирного населення. Головні ідеї та основні елементи зазначеної «доктрини» були сформульовані в публічних виступах її «натхненника» - російського Президента, зокрема у: зверненні до обох палат Федеральних зборів країни у зв’язку з пропозицією «Державної ради Республіки Крим про прийняття республіки до складу РФ»
Принципові компоненти політики РФ щодо України насамперед, на пострадянському просторі, враховуючи згадані вище документи можна окреслити таким чином суверенітет у « є атрибутом виключно сильних держав. Інші держави так, чи інакше віддають частину свого суверенітету або сильним партнерам/союзникам, або міжнародним безпековим організаціям, до яких вони вступають. Права на реальний суверенітет фактично позбавляються пострадянські країни, оскільки вони наділяються лише таким суверенітетом, який не протирічить життєво важливим інтересам Росії. Такими «концептуальними аргументами» виправдовується «легітимність» як агресія РФ в Україні і анексія Криму, так і інтервенція в Грузії у 2008р. Серед пострадянських країн під «обмежений» Росією суверенітет формально не підпадають країни Балтії, які є членами Євросоюзу і НАТО.
114. Експансія ар Крим. Розгортання кремлем війни на півдні та сході України.
Розпочата 20 лютого 2014 року зі вступом збройних сил Російської Федерації на територію Автономної Республіки Крим як збройний етап реалізації плану керівництва Російської Федерації по встановленню контролю над Україною. Офіційно була підтримана 1 березня рішенням Ради Федерації російського парламенту на запит президента Володимира Путіна.
Самопроголошений «голова Ради міністрів АР Крим» Сергій Аксьонов звернувся до Путіна посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму. 1 березня Президент РФ Російський президент відправив до Ради Федерації пропозицію про введення російських військ у Крим. Обидві палати Державної думи 1 березня 2014 р. о 17:20 проголосували за введення російських військ на територію України, і в Крим зокрема. Легітимність рішення піддається сумніву.
Етнічні росіяни і російськомовні громадяни України звернулися до президента Росії Володимира Путіна з проханням не втручатися у внутрішні справи України.
За кілька днів до вторгнення в Україну Президент Росії оголосив позачергові загальновійськові навчання біля східних кордонів України, в яких були залучені наземні, морські та повітряні військові частини.
Від часу проголошення незалежності України Російська Федерація веде постійну інформаційну війну проти України. Особливо вона була інтенсифікована в роки правління проросійського режиму Януковича. Від початку агресії Російської Федерації (лютий 2014) російська пропаганда набула форм Геббельсівської пропаганди часів Другої світової війни. З метою дискредитації українських діячів використовуються провокаційні заяви нібито від їх імені на підставі яких у той же день державні органи Російської Федерації порушують кримінальну справу. Громадяни Російської Федерації та аудиторія російських телеканалів в інших країнах — Перший канал (Росія), Росія-24 та інших — свідомо вводиться в оману керівництвом Російської Федерації.
У червні 2014 року до РНБО потрапили інструктивні матеріали з проведення інформаційної війни, що використовуються для базової підготовки спеціалістів силових структур Росії з ведення інформаційної війни
