109.Погляди українських політиків, аналітиків, геополітиків, літераторів та журналістів на зовнішньо-політичні перспективи.

Громадський рух «Україна – НАТО», мета якого – сприяння вступу країни в Альянс. В ініціативну групу цього руху увійшли перший президент України Леонід Кравчук, відомий державний діяч Євген Марчук, український дипломат Володимир Василенко, письменник Дмитро Павличко, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко, а також політичний діяч Іван Заєць.

110.Делімітація та демаркація Українського кордону складнощі, розв’язані та нездоланні проблеми.

По-перше, головним завданням керівництва України в контексті створення нової прикордонної політики залишається делімітація і демаркація кордону з Росією. По-друге, вибір оптимального варіанта моделі прикордонних споруд кордону з Росією має враховувати часові, фінансові, гуманітарні та інші чинники фактично поствоєнного часу. По-третє, способи і методи охорони нового українсько-російського кордону, швидше за все, спричинять реформу Державної прикордонної служби України. І, нарешті, по-четверте, для вирішення питань створення нової прикордонної політики, делімітації і демаркації українсько-російського кордону, обладнання та іншого необхідно залучати провідних українських спеціалістів, а також провідних політиків, експертів та організації інших країн. Цей процес треба починати вже зараз, щоб уникнути нав'язування суспільству спрощеного підходу «побудуємо стіну - вирішимо всі питання».

У 2014р. Верховна Рада ухвалила постанову, якою зобов’язала Кабмін в односторонньому порядку провести демаркацію кордону з Росією та обладнати цю ділянку за прикладом зовнішніх кордонів ЄС.

Кордон між Україною та Росією - майже дві тисячі кілометрів. Більша його частина навіть не демаркована. Тобто, кордон чітко не позначений на місцевості.

За даними українських силовиків, через кордон з Росією до України прибувають бойовики та озброєння, яке використовується для боротьби з українською армією.

Головна складність Односторонньої демаркації – це те, що Російська сторона може таку демаркацію не визнати, хоча б тому, що це суперечить всім нормам міжнародного права. Держава має проводити демаркацію за взаємною згодою з іншою стороною. Якщо одна країна йде на подібний крок, то у іншої залишається право не погодитись і не визнати таке рішення

Перемовини щодо демаркації кордону між Україною та Росією тривали більше двадцяти років.

Експерт з міжнародної безпеки з Національний інститут стратегічних досліджень Галина Яворська у коментарі BBC Україна вказала на кілька причин, які виправдовують рішення України про односторонню демаркацію.

"В умовах ведення військових дій жодні міжнародні зобов’язання не можуть змусити нас відмовитись від закриття кордону. Окрім того, російська сторона фактично відмовляється від демаркації кордону, це теж має враховуватися для правової оцінки ситуації", - вважає експерт.

Виходячи із сьогоднішньої воєнно-політичної ситуації, найбільш прийнятною моделлю прикордонної безпеки для України є «Прикордонна стіна», яка передбачає повний захист від вторгнень на територію груп терористів, їх бойової техніки.

Але лише саме будівництво стіни проблем не вирішить. Тому треба розглядати питання про комплексний підхід до облаштування кордону, посиленої: системами повітряного спостереження за станом кордону (безпілотні засоби), механізованими прикордонними групами для оперативного реагування на порушення, групами тактичної авіаційної підтримки, а також мотоманевреними армійськими групами для блокування проривів техніки і живої сили супротивника тощо.

Окрім цього, у зв'язку з появою нових загроз, необхідно оцінити можливість оновлення і морського кордону України з Росією.