105.Білоруська диктатура і наслідки для України.

Про участь білорусів у російсько-українській війні на сході України, чому Петру Порошенку не варто заводити тісних контактів з Олександром Лукашенком білоруський опозиціонер, голова руху солідарності «Разом» і Білоруського центру в Україні В’ячеслав Сівчик розповів під час круглого столу у Львові: «Роль Білорусі в російсько-українській війні на сході України в день Білоруської військової слави – 500-ліття переможної битви під Оршею над Москвою».

для України є дуже небезпечними тісні контакти з білоруським режимом, якому сьогодні більше 20 років. Нагадаємо, що Лукашенко прийшов до влади, тоді ж, коли й Леонід Кучма, а керує державою вже довше за Леоніда Брежнєва.

Треба поставити собі запитання чи може бути сябр-диктатор демократом? Звертаємо увагу України на те, що сьогодні є лише два погляди на Білорусь: погляд Москви, яка всіляко підтримує Лукашенка як президента, і позиція всього цивілізованого світу, який визнає Лукашенка за диктатора.

Переговори в Мінську – небезпечні для України

Важливо звернути увагу також і на дипломатичний аспект. На мою думку, майданчик для переговорів між Україною і Росією у Мінську є дуже небезпечним як для Білорусі, так і України. Бо фактично було створено керовану структуру, на яку має значний вплив Володимир Путін. Я думаю, що ні в кого не викликає сумніву вплив Путіна і на Казахстан, і на Білорусь, і що це може призвести до трагічних наслідків.

Інший важливий момент, враховуючи найбільшу небезпеку, яка нависає над Україною, пов'язаний з тим, що режим Олександра Лукашенка є промосковським, і пропутніським.

Я звертаю увагу на те, що Володимир Путін говорив про удар на Київ. На жаль, коли не дай Боже, такий удар буде нанесений з білоруської території в напрямку Житомира, це буде відмежування столиці України і це буде просто жахливо. У мене є всі підстави про це говорити, бо, як ви знаєте, на території Білорусі знаходяться російські військові бази. Тому, якщо Путін прийме таке рішення, то в Лукашенка просто забракне духу, щоб цього не допустити.

На жаль, за останній час в Білорусі так само відбувається мілітаризація, частковомобілізація і інші військові маневри. Хоча навряд чи наше військо здатне брати участь у якихось воєнних діях. Але це небезпека не лише для України, бо ще в 96-97 роках Лукашенко створив 6 таборів для білоруської опозиції, щоб в певний момент «Ікс» провести масові арешти активістів. Тому мовчання на ці теми та загравання з білоруським диктатором можуть привезти до вельми важких наслідків як для Білорусі, так і для України.

106.Територіальні претензії до України окремих політичних сил Румунії, Угорщини, Польщі, рф.

Шлях до ЄС для України буквально встелений трояндами ?Румунія , Угорщина і Польща ,які увійшли до Євросоюзу вже активно роздають свої документи жителям українських прикордонних регіонів. Ви запитаєте навіщо їм це потрібно? А Відповідь виключно проста - в їх діях є «погано» приховувані територіальні претензії.

Та й навряд чи вони прогавлять такий вигідний момент для досягнення своїх цілей , як готовність українських « помаранчевих» піти заради євроінтеграції на все.

Чи забули три колишніх соціалістичних держави ЄС , де проходили їхні колишні межі ? Чи змирилися вони з втратою своїх колишніх територій ? Чи відчули українські молдавани , румуни , угорці та поляки зв'язок з Україною або ж вони все-таки дивляться в бік своїх «національних» держав? Картина в різних випадках неоднакова , але Україні є, про що замислитися, і привід насторожитися .

Якщо розглядати кожну державу окремо , то спостерігаємо розвиток наступних подій .

Польща: Неофіційно поляки говорять про наявність в Україні ... 0,9-1,5 млн. одноплемінників. І всі заяви польських політиків говорять про те , що з такою « несправедливістю» , як втрата «східних кресів» , вони не змирилися.

Польща знайшла оригінальний спосіб , як подбати про одноплемінників . Кілька років тому у Варшаві придумали « Карту поляка » для жителів України , Білорусії , Литви та Росії. Вона дає право на багаторазову польську візу , на безкоштовну освіту і на вільний пошук роботи в Польщі. Поки правом на цю Карту скористалися понад 60 тис. громадян України . Але де гарантія , що їх число не виросте до тих самих 1,5 млн. ?

Угорщина: У 2010 році Угорщина прийняла черговий закон, що дозволяє одноплемінникам за кордоном у спрощеному порядку отримати громадянство , а через рік дозволила одноплемінникам за кордоном голосувати на парламентських виборах. Далі - більше . У 2012 році в Угорщині почала діяти нова конституція. У ній є такі фрази: « Угорщина , керуючись ідеєю єдності угорської нації , несе відповідальність за долю угорців,які живуть за її межами . У кожного угорського громадянина є право на захист Угорської держави під час його перебування за кордоном ».

Сьогодні угорці Закарпаття відкрито вимагають територіальної автономії та створення «свого » виборчого округу на виборах до Верховної Ради. А не далі як восени 2013 року угорська націоналістична партія « Йоббік » провела в Закарпатті свій форум , де брало участь все керівництво організації . До речі , гості з Будапешта не раз відкритим текстом говорили , що Закарпаття - їх земля . Залишається одне питання - невже наше мовчання це знак згоди ?

Румунія: Успішно вирішили спірні питання навколо о.Зміїний , і румуни заговорили про перенесення фарватеру , по якому проходить кордон Румунії з Одеською областю . В результаті подібних дій острів Майкан у гирлі Дунаю дістався б румунам . Але , не тільки в гирлі Дунаю зосереджена активність Румунії. Ще в 1994 році в сусідній країні прийняли закон «Про громадянство », який дозволяє отримати паспорт своєї національної держави всім етнічним румунам . Слідом за цим набув чинності закон « Про репатріацію ». Він давав можливість придбати румунський паспорт жителям всіх територій , що входили коли або до складу Румунії .

Хто мався на увазі - здогадатися неважко. Це жителі Молдавії , а також Чернівецької, Одеської та Закарпатської областей України . Президент Румунії Траян Бесеску якось повідав , що румунські паспорти вже отримали понад 100 тисяч жителів України . Лідер партії «Велика Румунія » Корнеліу Вадим Тудор і зовсім відкритим текстом говорив про територіальні претензії до України .

У тому , що дії західних сусідів України прямо чи опосередковано загрожують її цілісності , багато в чому винні самі українці (мається на увазі наша доблесна опозиція ) . Поки вони займалися українізацією освіти або робили бізнес на українській історії , румуни думали про боротьбу з «російською імперською спадщиною ». Але незадоволені подібними діями були не тільки російськомовні жителі , а й румуни , угорці , поляки. У підсумку вони все частіше стали дивитися у бік своїх національних держав.

У підсумку отримуємо дуже незадовільний висновок - якщо Україна зважиться - таки піти до Євросоюзу , їй неодмінно доведеться вирішити всі питання з Румунією , Угорщиною та Польщею. І де гарантія , що вони не заведуть розмову про відшкодування вартості тієї власності , що їх громадяни позбулися при приєднанні зазначених земель до СРСР? А якщо у України немає грошей - нехай розплачується територією. Ризик величезний , всі його ознаки в наявності вже сьогодні . Так чи варта євроінтеграція таких ставок? Чи має сенс наш вступ до Євросоюзу шляхом відсікання від нашої держави територій на користь західного сусіда ? І кому це потрібно?