- •1.Перші протодержавні утворення на території України та їх участь у континентальних та регіональних процесах.
- •2.Держави скіфів та сарматів та їх зносини з зовнішнім світом. Війна, як ключовий фактор зносин із зовнішнім світом.
- •3.Київська Русь в системі європейських стосунків. Міжнароднадіяльність київських князів. Посольства князя. Шлюби дітей київських князів.
- •4.Суспільство і політика в Київській Русі “Велесова книга”, “Руська правда”, “Повчання в.Мономаха дітям”, як формалізація політичних поглядів.
- •5.Вплив політик сусідніх держав на формування, розвиток і занепад Русі.
- •6.Інститути протодержав, що виробляли зовнішньополітичні рішення.
- •6.Інститути протодержав, що виробляли зовнішньополітичні рішення.
- •7.Договори Київської Русі з Візантійською імперією.
- •8.Прийняття християнства, ключове політичне рішення.
- •9.”Норманська доктрина.”
- •10.Описати роль у політичному процесі віче, князя, митрополита, воєводи, писаря та ін.
- •11. Зовнішні погляди на Руську державу
- •12. Волинська держава в регіональній політиці. Галицькі королі та їх хитання між Ордою та Європою.
- •13. Литовсько-Руська доба, як остаточний вибір європейського курсу розвитку суспільства, держав, регіону
- •14.Битва під Синіми водами та Грюнвальдська битви як приклади міжнародних військових союзів
- •15. Вкл. Вільнюс і Київ у протистоянні з Москвою і Ордою-поєдинок за цивілізаційний шлях розвитку
- •16.Литовські статути, як політичне втілення ідеї цивільного кодексу
- •17. Описати політичні інститути Литовсько-Руської держави... Порівняти політичне змагання між Варшавою та Вільнюсом з протистоянням між Києвом та Москвою.
- •19. .Козацька буржуазна революція. Становлення нового типу суспільства і держави в Європі. Пошуки політичних союзників на міжнародній арені.
- •20. Козацька держава в недемократичному варварському оточенні: Московія, Татарія, Османія.
- •21. Угрупування козацької старшини, як протопартійні структури.
- •22.Політика гетьманщини-наслідок зовнішньо-політичної інтервенції.
- •23.Зовнішньополітичні кроки і.Виговського, ю.Немирича, п.Дорошенка, і.Самойловича, п.Полуботка.
- •24.Україна доби гетьманщини в планах польських магнатів.
- •25.Політичне мистецтво і.Мазепи.
- •26.Конституція п.Орлика - політична європейська спроба подолання конфлікту.
- •27.Політика гетьманів та політика кошових отаманів. Причини змісту та відмінності.
- •28. Україна в планах Карла XII.
- •29.Від Берестейської битви до Переяслівського договору.
- •30.Політика б.Хмельницького.
- •31.Держава б.Хмельницького в міжнародних стосунках.
- •32.Політичні кроки Гетьманів Правобережної та Лівобережної України- спроба вгамувати імперські зазіхання Московії. (не уверена, что правильно)
- •33.Пошуки і.Мазепою європейських союзників.
- •34.Європейський погляд на Україну. Г.Л. Де Боплан “Опис України”. Проспер Меріме “Богдан Хмельницький” та “Українські козаки”.
- •35.Кирило Розумовський, як політичний діяч.
- •36. Політичні погляди г.Полєтики. Його зовнішньо-політична діяльність.
- •38.Політичні погляди Безбородька Олександра Андрійовича.
- •40.Поєдинок за Україну між Сердечним та Четвертним союзами.
- •41.Доктрина “Апельсинової дольки”.
- •42.Україна в системі Брестського миру.
- •44.Україна в планах а.Гітлера та й.Сталіна.
- •45.Ідея створення єврейської держави на території сучасної ар Крим.
- •46.Фултон. Виступ у.Черчеля-крапка в долі повоєнної України.
- •47. Наслідки варшавської угоди (1920) для україни
- •48. Україна в планах Петлюри, Пілсудського та Ульянова.
- •49. Доля України за наслідками Тегеранської та Кримської конференцій.
- •50. Від Дж.Буша (старшого) до б.Обами ; пошуки місця України в зовнішній політиці сша.
- •60. Погляд з сша на війну України та рф
- •60.Погляд з сша на війну України та рф
- •61.Прощання з срср. Біловежські угоди, створення снд. Формування держав на території колишнього срср та встановлення дипломатичних стосунків з ними; фактори взаємного впливу.
- •62. Нові ідеї реанімації Союзу; Митний союз, ЄвразЕс, Союзна держава Білорусі і рф. Ташкентський договір та створення одкб (Організація договору про колективну безпеку).
- •63.Помаранчева революція в Україні і її вплив на формування нового іміджу України в світі (російський вектор).
- •64.Російсько-грузинська війна 2008 року і Україна
- •65.Пошуки нових способів економічної кооперації. Ціна на вуглеводні, як інструмент тиску на Україну
- •Безкоштовний сир?
- •Українська енергетика - це не тільки російський газ
- •Несподіваний чинник
- •66.Україно-російська війна; екпансія рф території ар Крим, війна на території частини Донбасу
- •67.Україна на лінії кордону між Європою та рф; стан та перспективи
- •68.Світовий порядок та погляд збоку на російсько-українську війну
- •Парламентська асамблея обсє звинуватила Росію в окупації України
- •Комітет міністрів та Парламентська асамблея Ради Європи визнали присутність військ рф в Україні
- •Нато визнало, що Росія «перекидає» в Україну зброю і бійців та здійснює артилерійські атаки на територію України.
- •Реакція політиків країн Заходу
- •69.Місце Білорусі в нинішньому протиборстві Києва і Москви
- •70.Геополітична ситуація, яка складається в умовах російсько-української війни
- •71.Революція гідності та формування нової Української влади; погляд світових змі.
- •72.Будапештський меморандум його дієвість та уроки з його застосуванням.
- •73.“Мінський протокол” та варіанти подальшого розвитку подій.
- •74.Встановлення дипломатичних стосунків між Україною та Китаєм. Збільшення впливу Китаю на світову політику та бачення китайським керівництвом місця України в світі.
- •75.Комуністичний Китай та ринкові механізми; уроки для України. Повернення Тайваню в склад Китаю; досвід, що знадобиться.
- •76.Домінування Китаю в азійських справах.
- •77.Китай та україно-російська війна.
- •78.Описати досвід Китаю для України в запровадженні ринкових механізмів. Діяльність в Китаї вез; уроки для України.
- •79. Брік: механізми діяльності. Чи є брікс альтернативою?
- •80. “Азіатські тигри” та їх економічне диво; причини, уроки.
- •81.Дипломатичні та економічні механізми співпраці між Україною та далекосхідними країнами, що входять до переліку “азійських тигрів”.
- •82.Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань в торгово-економічних стосунках України.
- •83.Фактор економіки в боротьбі за політичний вплив у світі на прикладі “азійських тигрів”.
- •84.Тайвань: між Китаєм та світом.
- •85. Сінгапур: досвід створення найбільшого транспортного хабу
- •86.Асеан: різні формати роботи, як уроки для України.
- •88.Україна і нато. Програма співпраці Україна-нато. Перспективи пдч.
- •89.Україна і одкб. Взаємна технологічна залежність. Пошуки варіантів співпраці.
- •«Россия и меняющийся мир»: Как справиться с внешнеполитическими угрозами?
- •Вр ухвалила засади внутрішньої та зовнішньої політики За закон проголосували 259 карток
- •Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів по її забезпеченню
- •101. Діяльність країн в рамках Чорноморської економічної співпраці. Пачес.
- •102. Макрорегіони: “Дунай”, “Прип’ять”, “Західне Полісся”, “Дніпро”.
- •103. “Східне партнерство”.
- •104. Придністровсько(Російсько)-Молдовський конфлікт і Україна.
- •105.Білоруська диктатура і наслідки для України.
- •106.Територіальні претензії до України окремих політичних сил Румунії, Угорщини, Польщі, рф.
- •107.Економічні підвалини можливого лідерства України в центрально-європейському регіоні.
- •108.Погляди різних політичних сил в Україні на перспективи зовнішньо-політичних та військових союзів.
- •109.Погляди українських політиків, аналітиків, геополітиків, літераторів та журналістів на зовнішньо-політичні перспективи.
- •110.Делімітація та демаркація Українського кордону складнощі, розв’язані та нездоланні проблеми.
- •111.Права людини, як ключовий орієнтир укладання політичних, військових та інших союзів.
- •112.Роль політичних і суспільних інститутів у виробленні зовнішньої політики.
- •113.Агресиність зовнішньо-політичного курсу рф: інформаційний пресинг, корупція в світових бізнесових і чиновницьких колах, локальні війни, енергетичні ультиматуми.
- •114. Експансія ар Крим. Розгортання кремлем війни на півдні та сході України.
- •Інформаційні атаки агресора
- •Повне заперечення введення своїх військ
- •Окупація східних областей України та російська диверсійна діяльність
- •Плани російської влади, сепаратистів та террористів
- •115.Перехід рф до тактики створення на території частини Донбасу Порто-Франко (зона контрабанди). Фактичне створення на території частини Донбасу зони замороженого конфлікту.
- •116.Реакція світу на російсько-українську війну.
- •117.Помаранчева революція: хронологія подій.
- •118. Революція гідності та її вплив на світовий процес.
- •119.Причини відмови Урядом м.Азарова від європейського курсу України.
- •120.Вплив зовнішньо-політичних чинників на вибір українського політичного естеблішменту.
103. “Східне партнерство”.
“Східне партнерство” – зовнішньополітична ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на шість східноєвропейських сусідів Євросоюзу – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.
Ініціативу формально започатковано на Празькому установчому саміті “Східного партнерства” 7 травня 2009 р.
“Східне партнерство” передбачає можливість оновлення договірно-правової бази відносин ЄС зі східними сусідами шляхом заміни чинних угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі (ЗВТ), лібералізацію візового режиму між ЄС та державами-партнерами тощо.
Окрім двосторонніх відносин ЄС з країнами-партнерами та низки двосторонніх програм “Східне партнерство” також передбачає багатосторонній вимір взаємодії.
Поява “Східного партнерства” привела до розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами ЄС, які до цього перебували в однакових умовах Європейської політики сусідства. Це важливо, оскільки південні сусіди ЄС не є європейськими державами і тому навіть формально не мають права подавати заявку на членство в ЄС.
Реалізація “Східного партнерства” базується на принципах диференціації, спільної власності та спільної відповідальності, а також на основі підходу “більше за більше”.
ЄС розглядає “Східне партнерство” як невід’ємну частину Європейської політики сусідства, яка, у свою чергу, є рамковою політикою ЄС щодо країн-сусідів.
У зв’язку з цим, з точки зору ЄС, увесь масив двосторонніх відносин між Україною та ЄС становить двосторонній вимір “Східного партнерства”.
На відміну від ЄС, Україна не розглядає “Східне партнерство” як рамкову політику, позиціонуючи власні двосторонні відносини з ЄС як першоджерело ключових ініціатив “Східного партнерства”, в рамках його започаткування 7 травня 2009 року.
Це, зокрема, стосується таких провідних напрямів взаємодії з ЄС як переговори щодо Угоди про асоціацію (переговори щодо нової посиленої угоди між Україною та ЄС розпочалися на початку 2007 р., назва “угода про асоціацію” погоджена сторонами у вересні 2008 р.) та безвізовий діалог (започаткований між Україною та ЄС восени 2008 р.).
Таким чином, безумовний пріоритет для України – розвиток відносин з ЄС у двосторонньому форматі, який є більш всеохоплюючим та амбітним. Виходячи з цього, Україна передусім розглядає “Східне партнерство” як багатосторонній формат співпраці.
До ініціатив-флагманів, які мають на практиці продемонструвати переваги багатостороннього виміру “Східного партнерства”, належать:
1. “Інтегроване управління кордонами”;
2. “Інструмент сприяння малому та середньому бізнесу”;
3. “Розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів”;
4. “Управління довкіллям”;
5. “Посилення взаємодії у контексті попередження, підготовки та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф”.
Реалізацією ініціатив-флагманів опікується Європейська Комісія. Результати роботи представляються на засіданнях відповідних тематичних платформ, які і приймають формальне рішення про створення спеціальних робочих груп з реалізації тієї чи іншої ініціативи-флагмана.
У світлі реалізації положень Спільної заяви Празького саміту „Східного партнерства” Європейською Комісією започатковано діяльність Форуму громадянського суспільства (ФГС) – метою якого є „...розвиток контактів між організаціями громадянського суспільства та сприяння їхньому діалогу з органами державної влади...” у країнах-партнерах.
Основні завдання проекту в стосунках з Україною
«Східне партнерство» передбачає:
• подальше спрощення візового режиму та поступовий рух до його лібералізації,
• укладення поглиблених зон вільної торгівлі,
• підтримку процесу адаптації законодавства та зміцнення інституційної здатності країн-партнерів,
• сприяння регіональному розвитку на основі політики регіонального вимірювання ЄС,
• створення інтегрованої системи управління кордонами,
• співпрацю у сфері енергетичної безпеки.
У рамках ініціативи передбачено багатосторонній діалог на чотирьох рівнях:
1. зустрічі глав держав і урядів;
2. щорічні зустрічі на рівні міністрів закордонних справ;
3. зустрічі чотирьох тематичних платформ:
1. демократія, належне управління та стабільність;
2. економічна інтеграція та наближення;
3. охорона довкілля, енергетична безпека;
4. міжлюдські контакти;
4. панелі для підтримки роботи платформ.
У червні 2009 р. проведено перші установчі засідання всіх тематичних платформ, під час яких схвалено загальні принципи і привила процедури їх діяльності.
За підсумками установчих засідань Європейська Комісія має намір підготувати проект основних цілей діяльності кожної з платформ, який буде винесено на розгляд наступних засідань (орієнтовно — у листопаді 2009). Крім того, Єврокомісія доопрацює концепції майбутніх проектів в рамках «Східного партнерства» і представить їх на розгляд Української Сторони. (http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/european-integration/east-pertnership )
