- •1.Перші протодержавні утворення на території України та їх участь у континентальних та регіональних процесах.
- •2.Держави скіфів та сарматів та їх зносини з зовнішнім світом. Війна, як ключовий фактор зносин із зовнішнім світом.
- •3.Київська Русь в системі європейських стосунків. Міжнароднадіяльність київських князів. Посольства князя. Шлюби дітей київських князів.
- •4.Суспільство і політика в Київській Русі “Велесова книга”, “Руська правда”, “Повчання в.Мономаха дітям”, як формалізація політичних поглядів.
- •5.Вплив політик сусідніх держав на формування, розвиток і занепад Русі.
- •6.Інститути протодержав, що виробляли зовнішньополітичні рішення.
- •6.Інститути протодержав, що виробляли зовнішньополітичні рішення.
- •7.Договори Київської Русі з Візантійською імперією.
- •8.Прийняття християнства, ключове політичне рішення.
- •9.”Норманська доктрина.”
- •10.Описати роль у політичному процесі віче, князя, митрополита, воєводи, писаря та ін.
- •11. Зовнішні погляди на Руську державу
- •12. Волинська держава в регіональній політиці. Галицькі королі та їх хитання між Ордою та Європою.
- •13. Литовсько-Руська доба, як остаточний вибір європейського курсу розвитку суспільства, держав, регіону
- •14.Битва під Синіми водами та Грюнвальдська битви як приклади міжнародних військових союзів
- •15. Вкл. Вільнюс і Київ у протистоянні з Москвою і Ордою-поєдинок за цивілізаційний шлях розвитку
- •16.Литовські статути, як політичне втілення ідеї цивільного кодексу
- •17. Описати політичні інститути Литовсько-Руської держави... Порівняти політичне змагання між Варшавою та Вільнюсом з протистоянням між Києвом та Москвою.
- •19. .Козацька буржуазна революція. Становлення нового типу суспільства і держави в Європі. Пошуки політичних союзників на міжнародній арені.
- •20. Козацька держава в недемократичному варварському оточенні: Московія, Татарія, Османія.
- •21. Угрупування козацької старшини, як протопартійні структури.
- •22.Політика гетьманщини-наслідок зовнішньо-політичної інтервенції.
- •23.Зовнішньополітичні кроки і.Виговського, ю.Немирича, п.Дорошенка, і.Самойловича, п.Полуботка.
- •24.Україна доби гетьманщини в планах польських магнатів.
- •25.Політичне мистецтво і.Мазепи.
- •26.Конституція п.Орлика - політична європейська спроба подолання конфлікту.
- •27.Політика гетьманів та політика кошових отаманів. Причини змісту та відмінності.
- •28. Україна в планах Карла XII.
- •29.Від Берестейської битви до Переяслівського договору.
- •30.Політика б.Хмельницького.
- •31.Держава б.Хмельницького в міжнародних стосунках.
- •32.Політичні кроки Гетьманів Правобережної та Лівобережної України- спроба вгамувати імперські зазіхання Московії. (не уверена, что правильно)
- •33.Пошуки і.Мазепою європейських союзників.
- •34.Європейський погляд на Україну. Г.Л. Де Боплан “Опис України”. Проспер Меріме “Богдан Хмельницький” та “Українські козаки”.
- •35.Кирило Розумовський, як політичний діяч.
- •36. Політичні погляди г.Полєтики. Його зовнішньо-політична діяльність.
- •38.Політичні погляди Безбородька Олександра Андрійовича.
- •40.Поєдинок за Україну між Сердечним та Четвертним союзами.
- •41.Доктрина “Апельсинової дольки”.
- •42.Україна в системі Брестського миру.
- •44.Україна в планах а.Гітлера та й.Сталіна.
- •45.Ідея створення єврейської держави на території сучасної ар Крим.
- •46.Фултон. Виступ у.Черчеля-крапка в долі повоєнної України.
- •47. Наслідки варшавської угоди (1920) для україни
- •48. Україна в планах Петлюри, Пілсудського та Ульянова.
- •49. Доля України за наслідками Тегеранської та Кримської конференцій.
- •50. Від Дж.Буша (старшого) до б.Обами ; пошуки місця України в зовнішній політиці сша.
- •60. Погляд з сша на війну України та рф
- •60.Погляд з сша на війну України та рф
- •61.Прощання з срср. Біловежські угоди, створення снд. Формування держав на території колишнього срср та встановлення дипломатичних стосунків з ними; фактори взаємного впливу.
- •62. Нові ідеї реанімації Союзу; Митний союз, ЄвразЕс, Союзна держава Білорусі і рф. Ташкентський договір та створення одкб (Організація договору про колективну безпеку).
- •63.Помаранчева революція в Україні і її вплив на формування нового іміджу України в світі (російський вектор).
- •64.Російсько-грузинська війна 2008 року і Україна
- •65.Пошуки нових способів економічної кооперації. Ціна на вуглеводні, як інструмент тиску на Україну
- •Безкоштовний сир?
- •Українська енергетика - це не тільки російський газ
- •Несподіваний чинник
- •66.Україно-російська війна; екпансія рф території ар Крим, війна на території частини Донбасу
- •67.Україна на лінії кордону між Європою та рф; стан та перспективи
- •68.Світовий порядок та погляд збоку на російсько-українську війну
- •Парламентська асамблея обсє звинуватила Росію в окупації України
- •Комітет міністрів та Парламентська асамблея Ради Європи визнали присутність військ рф в Україні
- •Нато визнало, що Росія «перекидає» в Україну зброю і бійців та здійснює артилерійські атаки на територію України.
- •Реакція політиків країн Заходу
- •69.Місце Білорусі в нинішньому протиборстві Києва і Москви
- •70.Геополітична ситуація, яка складається в умовах російсько-української війни
- •71.Революція гідності та формування нової Української влади; погляд світових змі.
- •72.Будапештський меморандум його дієвість та уроки з його застосуванням.
- •73.“Мінський протокол” та варіанти подальшого розвитку подій.
- •74.Встановлення дипломатичних стосунків між Україною та Китаєм. Збільшення впливу Китаю на світову політику та бачення китайським керівництвом місця України в світі.
- •75.Комуністичний Китай та ринкові механізми; уроки для України. Повернення Тайваню в склад Китаю; досвід, що знадобиться.
- •76.Домінування Китаю в азійських справах.
- •77.Китай та україно-російська війна.
- •78.Описати досвід Китаю для України в запровадженні ринкових механізмів. Діяльність в Китаї вез; уроки для України.
- •79. Брік: механізми діяльності. Чи є брікс альтернативою?
- •80. “Азіатські тигри” та їх економічне диво; причини, уроки.
- •81.Дипломатичні та економічні механізми співпраці між Україною та далекосхідними країнами, що входять до переліку “азійських тигрів”.
- •82.Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань в торгово-економічних стосунках України.
- •83.Фактор економіки в боротьбі за політичний вплив у світі на прикладі “азійських тигрів”.
- •84.Тайвань: між Китаєм та світом.
- •85. Сінгапур: досвід створення найбільшого транспортного хабу
- •86.Асеан: різні формати роботи, як уроки для України.
- •88.Україна і нато. Програма співпраці Україна-нато. Перспективи пдч.
- •89.Україна і одкб. Взаємна технологічна залежність. Пошуки варіантів співпраці.
- •«Россия и меняющийся мир»: Как справиться с внешнеполитическими угрозами?
- •Вр ухвалила засади внутрішньої та зовнішньої політики За закон проголосували 259 карток
- •Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів по її забезпеченню
- •101. Діяльність країн в рамках Чорноморської економічної співпраці. Пачес.
- •102. Макрорегіони: “Дунай”, “Прип’ять”, “Західне Полісся”, “Дніпро”.
- •103. “Східне партнерство”.
- •104. Придністровсько(Російсько)-Молдовський конфлікт і Україна.
- •105.Білоруська диктатура і наслідки для України.
- •106.Територіальні претензії до України окремих політичних сил Румунії, Угорщини, Польщі, рф.
- •107.Економічні підвалини можливого лідерства України в центрально-європейському регіоні.
- •108.Погляди різних політичних сил в Україні на перспективи зовнішньо-політичних та військових союзів.
- •109.Погляди українських політиків, аналітиків, геополітиків, літераторів та журналістів на зовнішньо-політичні перспективи.
- •110.Делімітація та демаркація Українського кордону складнощі, розв’язані та нездоланні проблеми.
- •111.Права людини, як ключовий орієнтир укладання політичних, військових та інших союзів.
- •112.Роль політичних і суспільних інститутів у виробленні зовнішньої політики.
- •113.Агресиність зовнішньо-політичного курсу рф: інформаційний пресинг, корупція в світових бізнесових і чиновницьких колах, локальні війни, енергетичні ультиматуми.
- •114. Експансія ар Крим. Розгортання кремлем війни на півдні та сході України.
- •Інформаційні атаки агресора
- •Повне заперечення введення своїх військ
- •Окупація східних областей України та російська диверсійна діяльність
- •Плани російської влади, сепаратистів та террористів
- •115.Перехід рф до тактики створення на території частини Донбасу Порто-Франко (зона контрабанди). Фактичне створення на території частини Донбасу зони замороженого конфлікту.
- •116.Реакція світу на російсько-українську війну.
- •117.Помаранчева революція: хронологія подій.
- •118. Революція гідності та її вплив на світовий процес.
- •119.Причини відмови Урядом м.Азарова від європейського курсу України.
- •120.Вплив зовнішньо-політичних чинників на вибір українського політичного естеблішменту.
101. Діяльність країн в рамках Чорноморської економічної співпраці. Пачес.
ОЧЕС – Організація Чорноморської економічної співпраці
ПАЧЕС – Парламентська асамблея Чорноморської економічної співпраці
Статут Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) був підписаний 5 червня 1998 р. під час Ялтинського Саміту Глав держав та Урядів країн-членів ЧЕС, а 1 травня 1999 р. він набув чинності. Тим самим ОЧЕС трансформувалася з міжурядового механізму співробітництва у повноцінну міжурядову регіональну організацію.
Членами Організації є 12 країн: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна.
Відповідно до Статуту країни-члени співпрацюють за такими напрямками: торгівля та економічний розвиток, фінанси та банківська діяльність, зв'язок, енергетика, транспорт, сільське господарство, охорона здоров'я i фармацевтика, охорона навколишнього середовища, туризм, наука i технології, співробітництво у сфері культури, обмін статистичними даними та економічною інформацією, співробітництво між митними органами, гуманітарні контакти, боротьба з організованою злочинністю тощо.
Туреччина і Україна надають особливе значення ОЧЕС як організації, яка підвищує їх статус в переговорах про майбутній можливий вступ до ЄС. Росія не ставить перед собою такі цілі, проте, як і інші учасники, зацікавлена в забезпеченні своєї участі в проектах, які стосуються розвитку спільного ринку енергоносіїв, транспортної інфраструктури, прикордонної співпраці і т. д.
Населення країн, що входять до ОЧЕС становить більше 330 млн чол. Регіон багатий на ресурси, має потужну виробничу базу, кваліфіковану робочу силу. Статус спостерігачів мають Франція, Німеччина, Австрія, Єгипет, Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина, Туніс, а також такі міжнародні організації, як Конференція енергетичної хартії, Чорноморський клуб. ОЧЕС співпрацює з Євросоюзом, організаціями Балтійського регіону.
Одна з принципових відмінностей від інших регіональних інтеграційних угрупувань (СНД, ГУАМ, ЄврАзЕС) — ОЧЕС об'єднує країни, які залучені в інших інституційний міцно розвинені міжнародні структури. Європейський Союз, НАТО — це організації, членство в яких є прагненням багатьох країн, що є членами Організації Чорноморського Економічного Співробітництва. Греція з 1 січня 1981 року стала членом ЄС. Тому ОЧЕС сконцентрована цілком і повністю на економічному аспекті інтеграції, не розпилявши свою увагу і ресурси на сфери політики і оборони. Зокрема, це пов'язано з тим, що низка країн має взаємні територіальні претензії. Протеекономічні інтереси, чорноморська ідентичність надають позитивну об'єднуючу дію на стосунки цих держав. Іншою особливістю ЧЕС порівняно з іншими субрегіональними угрупуваннями є те, що в основу майбутньої діяльності було поставлено не торгівельну, а виробничу співпрацю. Це знайшло своє вираження в галузевому підході до вирішення загальних економічних проблем регіону.
ПАЧЕС - одна з небагатьох міжнародних парламентських організацій, в якій Україна є повноправним членом. Зважаючи на стратегічне та геополітичне значення Чорноморського регіону для України, є доцільним приділяти більше уваги цій організації та більш активно впливати на її діяльність.
В період головування України в ПАЧЕС з червня по грудень 1994 р., послідовного проведення українською делегацією консолідуючої політики, відстоювання принципів рівноправності в рамках ПАЧЕС, був зроблений, за відзначенням більшості представників національних делегацій, значний внесок у справу перетворення ПАЧЕС на впливову міжнародну організацію, в якій Україна посідає вагоме місце серед дев'яти країн-учасниць.
Активна участь делегації України в діяльності ПАЧЕС сприяла перетворенню ПАЧЕС в ефективний інструмент регіонального економіко-політичного співробітництва з країнами Чорноморського регіону на двосторонній та багатосторонній основах, стабілізації політичної ситуації в регіоні, зміцненню миру між народами.
