- •1.Перші протодержавні утворення на території України та їх участь у континентальних та регіональних процесах.
- •2.Держави скіфів та сарматів та їх зносини з зовнішнім світом. Війна, як ключовий фактор зносин із зовнішнім світом.
- •3.Київська Русь в системі європейських стосунків. Міжнароднадіяльність київських князів. Посольства князя. Шлюби дітей київських князів.
- •4.Суспільство і політика в Київській Русі “Велесова книга”, “Руська правда”, “Повчання в.Мономаха дітям”, як формалізація політичних поглядів.
- •5.Вплив політик сусідніх держав на формування, розвиток і занепад Русі.
- •6.Інститути протодержав, що виробляли зовнішньополітичні рішення.
- •6.Інститути протодержав, що виробляли зовнішньополітичні рішення.
- •7.Договори Київської Русі з Візантійською імперією.
- •8.Прийняття християнства, ключове політичне рішення.
- •9.”Норманська доктрина.”
- •10.Описати роль у політичному процесі віче, князя, митрополита, воєводи, писаря та ін.
- •11. Зовнішні погляди на Руську державу
- •12. Волинська держава в регіональній політиці. Галицькі королі та їх хитання між Ордою та Європою.
- •13. Литовсько-Руська доба, як остаточний вибір європейського курсу розвитку суспільства, держав, регіону
- •14.Битва під Синіми водами та Грюнвальдська битви як приклади міжнародних військових союзів
- •15. Вкл. Вільнюс і Київ у протистоянні з Москвою і Ордою-поєдинок за цивілізаційний шлях розвитку
- •16.Литовські статути, як політичне втілення ідеї цивільного кодексу
- •17. Описати політичні інститути Литовсько-Руської держави... Порівняти політичне змагання між Варшавою та Вільнюсом з протистоянням між Києвом та Москвою.
- •19. .Козацька буржуазна революція. Становлення нового типу суспільства і держави в Європі. Пошуки політичних союзників на міжнародній арені.
- •20. Козацька держава в недемократичному варварському оточенні: Московія, Татарія, Османія.
- •21. Угрупування козацької старшини, як протопартійні структури.
- •22.Політика гетьманщини-наслідок зовнішньо-політичної інтервенції.
- •23.Зовнішньополітичні кроки і.Виговського, ю.Немирича, п.Дорошенка, і.Самойловича, п.Полуботка.
- •24.Україна доби гетьманщини в планах польських магнатів.
- •25.Політичне мистецтво і.Мазепи.
- •26.Конституція п.Орлика - політична європейська спроба подолання конфлікту.
- •27.Політика гетьманів та політика кошових отаманів. Причини змісту та відмінності.
- •28. Україна в планах Карла XII.
- •29.Від Берестейської битви до Переяслівського договору.
- •30.Політика б.Хмельницького.
- •31.Держава б.Хмельницького в міжнародних стосунках.
- •32.Політичні кроки Гетьманів Правобережної та Лівобережної України- спроба вгамувати імперські зазіхання Московії. (не уверена, что правильно)
- •33.Пошуки і.Мазепою європейських союзників.
- •34.Європейський погляд на Україну. Г.Л. Де Боплан “Опис України”. Проспер Меріме “Богдан Хмельницький” та “Українські козаки”.
- •35.Кирило Розумовський, як політичний діяч.
- •36. Політичні погляди г.Полєтики. Його зовнішньо-політична діяльність.
- •38.Політичні погляди Безбородька Олександра Андрійовича.
- •40.Поєдинок за Україну між Сердечним та Четвертним союзами.
- •41.Доктрина “Апельсинової дольки”.
- •42.Україна в системі Брестського миру.
- •44.Україна в планах а.Гітлера та й.Сталіна.
- •45.Ідея створення єврейської держави на території сучасної ар Крим.
- •46.Фултон. Виступ у.Черчеля-крапка в долі повоєнної України.
- •47. Наслідки варшавської угоди (1920) для україни
- •48. Україна в планах Петлюри, Пілсудського та Ульянова.
- •49. Доля України за наслідками Тегеранської та Кримської конференцій.
- •50. Від Дж.Буша (старшого) до б.Обами ; пошуки місця України в зовнішній політиці сша.
- •60. Погляд з сша на війну України та рф
- •60.Погляд з сша на війну України та рф
- •61.Прощання з срср. Біловежські угоди, створення снд. Формування держав на території колишнього срср та встановлення дипломатичних стосунків з ними; фактори взаємного впливу.
- •62. Нові ідеї реанімації Союзу; Митний союз, ЄвразЕс, Союзна держава Білорусі і рф. Ташкентський договір та створення одкб (Організація договору про колективну безпеку).
- •63.Помаранчева революція в Україні і її вплив на формування нового іміджу України в світі (російський вектор).
- •64.Російсько-грузинська війна 2008 року і Україна
- •65.Пошуки нових способів економічної кооперації. Ціна на вуглеводні, як інструмент тиску на Україну
- •Безкоштовний сир?
- •Українська енергетика - це не тільки російський газ
- •Несподіваний чинник
- •66.Україно-російська війна; екпансія рф території ар Крим, війна на території частини Донбасу
- •67.Україна на лінії кордону між Європою та рф; стан та перспективи
- •68.Світовий порядок та погляд збоку на російсько-українську війну
- •Парламентська асамблея обсє звинуватила Росію в окупації України
- •Комітет міністрів та Парламентська асамблея Ради Європи визнали присутність військ рф в Україні
- •Нато визнало, що Росія «перекидає» в Україну зброю і бійців та здійснює артилерійські атаки на територію України.
- •Реакція політиків країн Заходу
- •69.Місце Білорусі в нинішньому протиборстві Києва і Москви
- •70.Геополітична ситуація, яка складається в умовах російсько-української війни
- •71.Революція гідності та формування нової Української влади; погляд світових змі.
- •72.Будапештський меморандум його дієвість та уроки з його застосуванням.
- •73.“Мінський протокол” та варіанти подальшого розвитку подій.
- •74.Встановлення дипломатичних стосунків між Україною та Китаєм. Збільшення впливу Китаю на світову політику та бачення китайським керівництвом місця України в світі.
- •75.Комуністичний Китай та ринкові механізми; уроки для України. Повернення Тайваню в склад Китаю; досвід, що знадобиться.
- •76.Домінування Китаю в азійських справах.
- •77.Китай та україно-російська війна.
- •78.Описати досвід Китаю для України в запровадженні ринкових механізмів. Діяльність в Китаї вез; уроки для України.
- •79. Брік: механізми діяльності. Чи є брікс альтернативою?
- •80. “Азіатські тигри” та їх економічне диво; причини, уроки.
- •81.Дипломатичні та економічні механізми співпраці між Україною та далекосхідними країнами, що входять до переліку “азійських тигрів”.
- •82.Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань в торгово-економічних стосунках України.
- •83.Фактор економіки в боротьбі за політичний вплив у світі на прикладі “азійських тигрів”.
- •84.Тайвань: між Китаєм та світом.
- •85. Сінгапур: досвід створення найбільшого транспортного хабу
- •86.Асеан: різні формати роботи, як уроки для України.
- •88.Україна і нато. Програма співпраці Україна-нато. Перспективи пдч.
- •89.Україна і одкб. Взаємна технологічна залежність. Пошуки варіантів співпраці.
- •«Россия и меняющийся мир»: Как справиться с внешнеполитическими угрозами?
- •Вр ухвалила засади внутрішньої та зовнішньої політики За закон проголосували 259 карток
- •Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів по її забезпеченню
- •101. Діяльність країн в рамках Чорноморської економічної співпраці. Пачес.
- •102. Макрорегіони: “Дунай”, “Прип’ять”, “Західне Полісся”, “Дніпро”.
- •103. “Східне партнерство”.
- •104. Придністровсько(Російсько)-Молдовський конфлікт і Україна.
- •105.Білоруська диктатура і наслідки для України.
- •106.Територіальні претензії до України окремих політичних сил Румунії, Угорщини, Польщі, рф.
- •107.Економічні підвалини можливого лідерства України в центрально-європейському регіоні.
- •108.Погляди різних політичних сил в Україні на перспективи зовнішньо-політичних та військових союзів.
- •109.Погляди українських політиків, аналітиків, геополітиків, літераторів та журналістів на зовнішньо-політичні перспективи.
- •110.Делімітація та демаркація Українського кордону складнощі, розв’язані та нездоланні проблеми.
- •111.Права людини, як ключовий орієнтир укладання політичних, військових та інших союзів.
- •112.Роль політичних і суспільних інститутів у виробленні зовнішньої політики.
- •113.Агресиність зовнішньо-політичного курсу рф: інформаційний пресинг, корупція в світових бізнесових і чиновницьких колах, локальні війни, енергетичні ультиматуми.
- •114. Експансія ар Крим. Розгортання кремлем війни на півдні та сході України.
- •Інформаційні атаки агресора
- •Повне заперечення введення своїх військ
- •Окупація східних областей України та російська диверсійна діяльність
- •Плани російської влади, сепаратистів та террористів
- •115.Перехід рф до тактики створення на території частини Донбасу Порто-Франко (зона контрабанди). Фактичне створення на території частини Донбасу зони замороженого конфлікту.
- •116.Реакція світу на російсько-українську війну.
- •117.Помаранчева революція: хронологія подій.
- •118. Революція гідності та її вплив на світовий процес.
- •119.Причини відмови Урядом м.Азарова від європейського курсу України.
- •120.Вплив зовнішньо-політичних чинників на вибір українського політичного естеблішменту.
79. Брік: механізми діяльності. Чи є брікс альтернативою?
БРІКС – об’єднання (група) країн, що розвиваються, зі швидкими темпами економічного росту (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка). Країни цього об’єднання мають на меті сформувати політичний клуб і таким чином перетворити свою зростаючу економічну владу на геополітичний вплив. Вигоди згаданим державам забезпечує наявність у них великої кількості важливих для світової економіки ресурсів: Бразилія – багата на сільськогосподарську продукцію; Росія – один із найбільших у світі експортерів мінералів; Індія – постачальник дешевого інтелекту; Китай – має недорогі трудові резерви; ПАР – володіє великими запасами природних багатств.
Із політичної точки зору, причина взаємотяжіння, взаємозв’язку й активного співробітництва в рамках нового формату полягає в тому, що всі п’ять країн на світовій політичній арені мають спільну мету – збільшити свою економічну та політичну значимість за рахунок країн Заходу. Країни-члени БРІКС є визнаними лідерами на своїх континентах. Вони беруть участь у різноманітних політичних блоках і партнерських міжнародних організаціях.
Кожна країна БРІКС має свій інтерес до співпраці у п’ятисторонньому форматі союзу. Сьогодні можна назвати низку проблем, яким учасники групи приділяють найбільшу увагу, аби досягти консенсусу, що впливатиме на успішність БРІКС як організації нової зовнішньополітичної геометрії. Перш за все, це питання створення самого механізму нового мережевого формату, розроблення нової світової системи фінансових відносин, взаємодія у сфері охорони навколишнього середовища та зміни клімату, енергетичної безпеки, розвитку спільних модернізаційних проектів і наукових досліджень, торгових і промислових зв'язків.
Попри всі несхожі риси та характеристики, країни БРІКС мають багато спільного, а саме: ідеї підвищення економічного розвитку на рівні світового господарства, участь у процесах кооперації та глобалізації, розширення ринків збуту та здобуття нових країн-партнерів. Саме тому консолідація зусиль п’яти економік світу, що найбільш швидко розвиваються, може позитивно позначитися і на подоланні наслідків світової фінансової кризи, включаючи активізацію зростання інших країн, що розвиваються.
Необхідно враховувати, що країни БРІКС мають значні розбіжності, які можуть привести до зниження ефективності їх консолідованої діяльності. Населення країн БРІКС, внаслідок культурних та ментальних відмінностей, мають різні життєві пріоритети та цінності. Через належність до різних цивілізацій, відносини між населенням та його звичаї всередині кожної з країн мають свою специфіку, що, в кінцевому рахунку, виражається у неоднорідності менталітету народів країн БРІКС та може стати перешкодою при постановці загальних цілей та виробленні стратегії їх досягнення.
Практика показала, що організації нової зовнішньополітичної геометрії дають змогу формувати загальні підходи до вирішення міжнародних проблем, але вимагають чіткої послідовності в реалізації ухвалених рішень.
Основне завдання групи, як на короткострокову, так і довгострокову перспективи, – визначитися з напрямком руху. Ніхто не очікує, що БРІКС швидко перетвориться на нову світову фінансову та економічну потугу. Однак п’ять років цілком достатньо для того, щоб вибудувати конкретні плани та шляхи їх реалізації.
Саміт країн БРІКС залишає за собою право сприяти вирішенню пріоритетних економічних питань. Деякі аналітики зі скептицизмом оцінюють спроможність «п'ятірки» ухвалювати спільні рішення. Ще й досі немає ясності, як формуватимуться активи банку – кожна країна вноситиме рівну частку чи внесок визначатиметься відсотком від ВВП тощо.
Лідери БРІКС повинні залишатися реалістами в тому, що стосується розуміння меж своєї співпраці. Ця невизначеність не в останню чергу пов'язана з різним економічним потенціалом кожної з країн. Китайська економіка, наприклад, у п'ять разів більша російської та у 20 разів перевищує розміри економіки ПАР.
Країни БРІКС повинні також довести свою здатність виступати єдиним фронтом у питаннях глобального економічного управління. Не можна забувати й про внутрішні суперечності між цими державами, яких немало. Бразилія, Росія і ПАР – це країни, що експортують ресурси, тоді як Китай та Індія їх імпортують. Крім цього, у Китаю та Індії є прикордонні суперечки, а Москва і Пекін конкурують, борючись за вплив у Центральній Азії.
Нині зміцнюється усвідомлення безальтернативності колективних підходів до ключових глобальних і регіональних проблем, необхідності пошуку солідарних відповідей на загальні для всіх виклики. Усі країни БРІКС приречені шукати альтернативні напрями економічного розвитку та диверсифікувати свою зовнішньо-економічну орієнтацію.
Вплив Китаю на відношення до України в світі. ?????
Надзвичайно важливим є те, що саме з Китаєм в умовах надзвичайно складної економічної кризи Україна формує якісно нові взаємовідносини.
Надзвичайно важливим є те, що Китай належить до тих країн, які свого часу надали Україні гарантії безпеки, і це було пов'язано з процесом ядерного роззброєння України. Сьогодні ми отримуємо чіткі підтвердження цих гарантій з боку Китаю і інших країн-учасників цих гарантій, але водночас це передбачає динамічну зміну якості і політичного діалогу і порозуміння в царині безпекових питань. Світ швидко змінюється і поступово відмовляється від блокової архітектури, але головний виклик цього переходу — це формування мережевої системи безпеки, який також ґрунтується на принципах колективної безпеки. Взагалі, зовнішня політика Китаю дуже економізована. До цього слід додати обережність, уникання надмірних міжнародних зобов'язань, неприєднання до блоків чи союзів. До речі, це можна вважати важливим чинником зближення України і Китаю. Адже обидві країни сповідують принцип позаблоковості, неподільності безпеки, ядерного нерозповсюдження. Основними завданнями, що стоять перед Китаєм на цьому етапі розвитку є: проведення модернізації, до речі як і для України.
