79. Брік: механізми діяльності. Чи є брікс альтернативою?

БРІКС – об’єднання (група) країн, що розвиваються, зі швидкими темпами економічного росту (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка). Країни цього об’єднання мають на меті сформувати політичний клуб і таким чином перетворити свою зростаючу економічну владу на геополітичний вплив. Вигоди згаданим державам забезпечує наявність у них великої кількості важливих для світової економіки ресурсів: Бразилія – багата на сільськогосподарську продукцію; Росія – один із найбільших у світі експортерів мінералів; Індія – постачальник дешевого інтелекту; Китай – має недорогі трудові резерви; ПАР – володіє великими запасами природних багатств.

Із політичної точки зору, причина взаємотяжіння, взаємозв’язку й активного співробітництва в рамках нового формату полягає в тому, що всі п’ять країн на світовій політичній арені мають спільну мету – збільшити свою економічну та політичну значимість за рахунок країн Заходу. Країни-члени БРІКС є визнаними лідерами на своїх континентах. Вони беруть участь у різноманітних політичних блоках і партнерських міжнародних організаціях.

Кожна країна БРІКС має свій інтерес до співпраці у п’ятисторонньому форматі союзу. Сьогодні можна назвати низку проблем, яким учасники групи приділяють найбільшу увагу, аби досягти консенсусу, що впливатиме на успішність БРІКС як організації нової зовнішньополітичної геометрії. Перш за все, це питання створення самого механізму нового мережевого формату, розроблення нової світової системи фінансових відносин, взаємодія у сфері охорони навколишнього середовища та зміни клімату, енергетичної безпеки, розвитку спільних модернізаційних проектів і наукових досліджень, торгових і промислових зв'язків.

Попри всі несхожі риси та характеристики, країни БРІКС мають багато спільного, а саме: ідеї підвищення економічного розвитку на рівні світового господарства, участь у процесах кооперації та глобалізації, розширення ринків збуту та здобуття нових країн-партнерів. Саме тому консолідація зусиль п’яти економік світу, що найбільш швидко розвиваються, може позитивно позначитися і на подоланні наслідків світової фінансової кризи, включаючи активізацію зростання інших країн, що розвиваються.

Необхідно враховувати, що країни БРІКС мають значні розбіжності, які можуть привести до зниження ефективності їх консолідованої діяльності. Населення країн БРІКС, внаслідок культурних та ментальних відмінностей, мають різні життєві пріоритети та цінності. Через належність до різних цивілізацій, відносини між населенням та його звичаї всередині кожної з країн мають свою специфіку, що, в кінцевому рахунку, виражається у неоднорідності менталітету народів країн БРІКС та може стати перешкодою при постановці загальних цілей та виробленні стратегії їх досягнення.

Практика показала, що організації нової зовнішньополітичної геометрії дають змогу формувати загальні підходи до вирішення міжнародних проблем, але вимагають чіткої послідовності в реалізації ухвалених рішень.

Основне завдання групи, як на короткострокову, так і довгострокову перспективи, – визначитися з напрямком руху. Ніхто не очікує, що БРІКС швидко перетвориться на нову світову фінансову та економічну потугу. Однак п’ять років цілком достатньо для того, щоб вибудувати конкретні плани та шляхи їх реалізації.

Саміт країн БРІКС залишає за собою право сприяти вирішенню пріоритетних економічних питань. Деякі аналітики зі скептицизмом оцінюють спроможність «п'ятірки» ухвалювати спільні рішення. Ще й досі немає ясності, як формуватимуться активи банку – кожна країна вноситиме рівну частку чи внесок визначатиметься відсотком від ВВП тощо.

Лідери БРІКС повинні залишатися реалістами в тому, що стосується розуміння меж своєї співпраці. Ця невизначеність не в останню чергу пов'язана з різним економічним потенціалом кожної з країн. Китайська економіка, наприклад, у п'ять разів більша російської та у 20 разів перевищує розміри економіки ПАР.

Країни БРІКС повинні також довести свою здатність виступати єдиним фронтом у питаннях глобального економічного управління. Не можна забувати й про внутрішні суперечності між цими державами, яких немало. Бразилія, Росія і ПАР – це країни, що експортують ресурси, тоді як Китай та Індія їх імпортують. Крім цього, у Китаю та Індії є прикордонні суперечки, а Москва і Пекін конкурують, борючись за вплив у Центральній Азії.

Нині зміцнюється усвідомлення безальтернативності колективних підходів до ключових глобальних і регіональних проблем, необхідності пошуку солідарних відповідей на загальні для всіх виклики. Усі країни БРІКС приречені шукати альтернативні напрями економічного розвитку та диверсифікувати свою зовнішньо-економічну орієнтацію.

Вплив Китаю на відношення до України в світі. ?????

Надзвичайно важливим є те, що саме з Китаєм в умовах надзвичайно складної економічної кризи Україна формує якісно нові взаємовідносини.

Надзвичайно важливим є те, що Китай належить до тих країн, які свого часу надали Україні гарантії безпеки, і це було пов'язано з процесом ядерного роззброєння України. Сьогодні ми отримуємо чіткі підтвердження цих гарантій з боку Китаю і інших країн-учасників цих гарантій, але водночас це передбачає динамічну зміну якості і політичного діалогу і порозуміння в царині безпекових питань. Світ швидко змінюється і поступово відмовляється від блокової архітектури, але головний виклик цього переходу — це формування мережевої системи безпеки, який також ґрунтується на принципах колективної безпеки. Взагалі, зовнішня політика Китаю дуже економізована. До цього слід додати обережність, уникання надмірних міжнародних зобов'язань, неприєднання до блоків чи союзів. До речі, це можна вважати важливим чинником зближення України і Китаю. Адже обидві країни сповідують принцип позаблоковості, неподільності безпеки, ядерного нерозповсюдження. Основними завданнями, що стоять перед Китаєм на цьому етапі розвитку є: проведення модернізації, до речі як і для України.