Несподіваний чинник

Єдина новина, яка неочікувано може виявитися позитивною для української енергетики та безпеки України загалом, - це досягнення рамкової угодищодо іранської ядерної програми.

Скасування санкцій проти Ірану збільшить пропозицію нафти на ринку, і вона потіснить багато російських проектів, - пояснює Сергій Дяченко.

Повернення на ринок Ірану при негативному ставленні до Росії у США та Західній Європі, може позначитися на Росії дуже серйозноБогдан Соколовський, колишній уповноважений президента з енергетичної безпеки

Як каже Богдан Соколовський, нафта, яку видобуває Іран, становить до 14% загального видобутку країн ОПЕК. При цьому собівартість іранської нафти становить 5-7 доларів за барель, а російської - 30-40 доларів за барель, і вона зростатиме через виснаження доступніших родовищ. За таких умов повноцінне повернення Ірану на світовий ринок нафти може завдати серйозного удару по російських позиціях на ньому.

"Свого часу, коли Ірану забороняли торгувати нафтою (хоча та заборона не дуже діє, бо іранську нафту купує Японія, Китай, Індія, Південна Корея), його частку на ринку замістила Росія. Тому повернення на ринок Ірану при негативному ставленні до Росії у США та Західній Європі, може позначитися на Росії дуже серйозно. Тобто, ціна нафти буде не 10 доларів за барель, як вже є деякі прогнози, але 20-30 може бути цілком", - каже пан Соколовський і додає, що для нього досягнення угоди із Іраном стало показником того, що "Америка не на жарт воює з Росією".

66.Україно-російська війна; екпансія рф території ар Крим, війна на території частини Донбасу

Російська збройна агресія проти України (також Російсько-українська війна) — пряме та опосередковане застосування збройної сили Російською Федерацією проти суверенітету та територіальної цілісності України.

Складовими частинами російської збройної агресії проти України у 2014–2015 роках є:

• Російська інтервенція до Криму 2014

• Війна на сході України

Ключовою передумовою конфлікту стала дедалі неприязніша політика путіністської Росії щодо України.

21 листопада 2013 року в Україні розпочалися антиурядові протести як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації вКиєві вночі 30 листопада. 

Наслідком революції стало: відсторонення президента Януковича від влади та його втеча в Росію, відновлення конституції України 2004 року, скасування диктаторських законів, призначення дострокових президентських виборів.

16 березня 2014-го в умовах військової окупації там відбувся нелегітимний псевдореферендум про входження Кримської автономії до Російської Федерації, 17 березня Верховна Рада АКР, розпущена постановою ВР України, проголосила Крим незалежною державою, а 18 березня самозвані його представники підписали з президентом РФ Владіміром Путіним договір про включення його до складу Росії. Інакше кажучи, відбулася незаконна і поспішна оборудка, покликана створити видимість правомірності силового відторгнення Росією частини території України.

Силове відторгнення Криму не позбавляє Україну правового титулу на Кримський півострів, який юридично є частиною її території. Тим більше що і Україна, і міжнародна спільнота кваліфікували кримський референдум як нелегітимний і не визнали його результатів. З погляду права результати нелегітимного референдуму, як і акти, якими оформлено анексію Криму, є юридично нікчемними. У практичному плані це означає, що Українська держава має всі підстави вимагати відновлення свого територіального суверенітету щодо Криму і в майбутньому вжити заходів для реалізації такої вимоги.

Війна на сході України) — збройний конфлікт на частині території Донецької і Луганської областей України 

Конфронтація насильства в регіоні розпочалася в середині квітня 2014 року, коли озброєні групи проросійських активістів почали захоплювати адмінбудівлі та відділки міліції у містах Донбасу (зокрема, уСлов'янську, Артемівську та Краматорську). Українська влада у відповідь заявила про проведення Антитерористичної операції із залученням Збройних сил. Поступово протистояння переросло у масштабний воєнний конфлікт.

Масові захоплення адмінбудівель у Донецькій області були спровоковані силами розвідувально-диверсійних підрозділів збройних сил Російської Федерації, коли російські диверсанти, застосовуючи зброю, зайняли уСлов'янську та Красному Лимані Донецької області ряд державних установ і будинки силових структур. Вони також роздали зброю і допомагали сепаратистам в розхитуванні ситуації.

Російська влада неодноразово заявляла про своє несприйняття Антитерористичної операції і вимагала її припинення та початку переговорів з бойовиками.

Незважаючи на численні докази присутності російських військ на території України, офіційно Росія не визнає факту свого вторгнення в Україну, відтак з українського боку війна розглядається як неоголошена. Ряд українських політиків називають війну на сході України «гібридною війною» Росії проти України.

Від середини липня 2014 року Збройні сили Російської Федерації почали брати пряму участь у бойових діях проти Збройних сил України. Підрозділи Збройних сил Росії діють як з території Російської Федерації, так і безпосередньо на території України.

28 серпня 2014 року радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк заявив в ефірі Еспресо.TV, що відбувається вторгнення Росії в Україну. До цього були лише розрізнені заяви з прес-служби про чергову військову колону з Росії, що перетнула кордон у районі міста Новоазовська.

5 вересня 2014 року у Мінську було підписано угоду про припинення вогню на Донбасі. Робота контактної групи у Мінську була продовжена, сторони підписали наступний меморандум у ніч проти 20 вересня 2014. Проте, станом на 2 грудня 2014 року, бої та обстріли продовжуються.

27 січня 2015 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію агресором.