62. Нові ідеї реанімації Союзу; Митний союз, ЄвразЕс, Союзна держава Білорусі і рф. Ташкентський договір та створення одкб (Організація договору про колективну безпеку).

Після розвалу СРСР на Євразійському континенті розпочався новий геополітичний переділ. Визначилися три основні центри тяжіння, які прагнуть сформувати нові політико-економічні утворення. Такими центрами є Євросоюз, Росія і Китай. Серед цієї трійки Росія — найслабша за економічним потенціалом. З огляду на це Росія намагається будь-що наростити свій потенціал за рахунок країн-сателітів, насамперед з пострадянського простору. Україна — одна із небагатьох великих країн на Євразійському материку, які поки що не увійшли до інтеграційних формувань. Саме тому вона дедалі більше стає плацдармом гострої боротьби між згаданими інтеграційними центрами. Євросоюз демонструє поки що стриману політику щодо євроінтеграції України, хоч і не бажає її вступу до Митного союзу. На нинішньому етапі ЄС пропонує Україні політичну асоціацію. Китай серйозно ще не "дотягнувся" до України, хоч і виявляє активні зусилля, насамперед в економічному плані. Водночас із боку Росії за останні роки Україна відчула найбільш наполегливе намагання втягнути її до інтеграційних утворень — Митного союзу та ЄврАзЕС. Очевидно, що це вигідно насамперед Росії. І ця вигода подвійна. По-перше, не допускаючи зближення України з іншими інтеграційними формуваннями, передусім з ЄС, Росія обмежує зміцнення конкурента. По-друге, втягнувши Україну у свої інтеграційні формування — Митний союз, ЄврАзЕС, Росія зміцнює свої конкурентні позиції.

У правовому аспекті: входження України в Митний союз і ЄврАзЕС призведе до істотного звуження суверенітету України.

В економічному аспекті: інтеграційна привабливість Митного союзу та ЄврАзЕС для України дуже слабка, інтеграційна база (зовнішня торгівля, промислова кооперація тощо) значною мірою втрачена, і перспектив її відновлення немає.

У політичному аспекті: входження України до інтеграційних утворень з Росією вигідне насамперед і в найбільшому ступені останній, і воно перекриває європейські перспективи України.

Ми́тний сою́з — це угода двох або декількох держав, митний союз передбачає заміну декількох митних територій однією при повній ліквідації митних податків в межах митного союзу і створенні єдиного зовнішнього митного тарифу.

Митний союз перетворюється у спільний ринок з усуненням будь-яких обмежень на переміщення товарів, послуг, а також виробничих факторів – капіталу і робочої сили.

Побудова спільного ринку повинна завершитися створенням справді єдиного економічного, правового та інформаційного простору і дати імпульс для переходу до якісно нової сходинки економічної інтеграції — економічного союзу.

Євразі́йське економі́чне співтовари́ство (ЄврАзЕС) — міжнародна економічна організація, наділена функціями, пов'язаними з формуванням загальних зовнішніх митних кордонів країн-засновників, що до неї належать (Білорусь,Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан), виробленням єдиної зовнішньоекономічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування загального ринку.

ЄврАзЕС створено для ефективного просування процесу формування державами-учасниками Митного союзу Єдиного економічного простору, координації їхніх підходів до інтеграції у світову економіку і міжнародну торгівельну систему.

Спостерігачі ЄврАзЕС: Вірменія, Молдова, Україна.

ЄврАзЕС було створено на основі створеного в 1995 Митного союзу Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Росії. З ініціативою перетворення Митного союзу в нову міжнародну економічну організацію в травні 2000 виступив президент Росії Володимир Путін.

Союзна держава — конфедеративний союз Російської Федерації таРеспубліки Білорусь з поетапно організовуваним єдиним політичним, економічним, військовим, митним, валютним, юридичним, гуманітарним та культурним простором. Учасником Союзу може стати держава — член Організації Об'єднаних Націй, яка поділяє цілі й принципи Союзу та переймає на себе зобов'язання, передбачені Договором про Союз Білорусі й Росії від 2 квітня 1997 року і Статутом Союзу.

В Україні за приєднання до Союзної держави виступають КПУ  ПУ.

ОДКБ - військово-політичний союз, створений державами СНД на основі Договору про колективну безпеку, підписаного 15 травня 1992 р. До нього приєдналися Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія, Таджикистан і Узбекистан. Втім, останній минулого року призупинив там своє членство. Деякі оглядачі вважають організацію альтернативою блоку НАТО. В українському парламенті вважають, що Україні потрібно отримувати статус спостерігача в ОДКБ, але тільки після остаточного розуміння принципів та ефективності його роботи. На думку регіонала Вадима Колесніченка, закритість самої Організації Договору про колективну безпеку та її керівництва заважають співпраці з Україною. Він нагадав, що в парламенті була створена міжфракційна депутатська група з вивчення досвіду роботи ОДКБ. Втім, вона не змогла розібратися в механізмі і суті роботи цього об'єднання. У той же час Україна за Конституцією - позаблокова держава. Тому про повну інтеграцію в один з військових блоків мови не йде.

Організація має цінність для Росії, як:

• інструмент реалізації російської зовнішньої політики,

• засіб відновлення впливу Росії на пострадянському просторі.

Влада Росії намагається подати ОДКБ як реальну альтернативу НАТО і всіма силами домагається збільшення ваги ОДКБ у системі міжнародних відносин. З грудня 2004-го