60. Погляд з сша на війну України та рф

Російсько-український конфлікт, що триває вже майже рік, не є “периферійною” подією у відносинах Києва та Москви. Він набув регіонального і глобального масштабу, став викликом і загрозою світовій системі безпеки. Міжнародне співтовариство не визнало анексію Криму, засудило російську військову експансію на Донбасі. Водночас, світова дипломатія намагається знайти шляхи і засоби врегулювання цього конфлікту. У квітні 2014р. відбулися переговори в Женеві у форматі Україна-США-ЄС-РФ. Згодом були ініційовані переговори за участі глав МЗС України, Німеччини, Франції і РФ. У вересні 2014р. представники України, ОБСЄ і РФ уклали Мінські угоди щодо врегулювання ситуації на Сході України. Переговорний процес у різних форматах ще триватиме, але загалом можна сказати, що США не хоче відкрито вступати у війну Росією, проти їй це деякою мірою вигідно. Заходу потрібен не мир, не процвітання України. Йому потрібно воєнізована держава з агресивною ідеологією у вигляді ненависті, спрямованої на Росію.

60.Погляд з сша на війну України та рф

Війна в Україні триває, а США, попри гучні заяви підтримки, окрім санкцій так і не наважилися виконати заклики про передачу озброєння українській армії і підняти ціну агресії для Росії.

То чому ж президент Барак Обама досі зволікає з рішучою допомогою Києву? Про це на сторінках Washington Post пише професор Ювал Вебер з Вищої економічної школи в Москві. Перед тим, як дати відповідь на поставлене питання, експерт радить розглянути, чого насправді добивається Володимир Путін, розв'язавши війну в Україні. Він звертає увагу на заяву голови Ради безпеки РФ Євгенія Луканова, який сказав: "Нам потрібно сісти за стіл з США і домовитися про новий світовий порядок". Росія прагне обмежити американську роль у світовій системі безпеки і зробити її передбачуваною. Для створення так званого "біполярного світу" Кремль створює Євразійський союз і ОДКБ. Після того, як ці об'єднання відбудуться, у Москві хотіли б створити велику міжнародну організацію, яка б приймала рішення з питань безпеки і включала в себе ЄС, НАТО, ЄврАзЕС і ОДКБ. Про створення такого органу зокрема говорив прем'єр Росії Дмитро Медведєв, який переконаний, що так можна покласти край "домінуванню НАТО і США" в Європі. На Валдайському саміті Володимир Путін теж говорив про такі проекти і про так зване "колективне лідерство" - ієрархію держав, яка базуватиметься на сферах впливу більших і впливовіших країн. Це, на його думку, дозволило б ефективно боротися проти спільних для всіх загроз, таких як тероризм. Однак без України російські проекти приречені на провал. Тому Кремль мотивований невідкладно і рішуче воювати проти Києва. Без "приєднання" України ЄврАзЕС вже досяг свого апогею, але так і не відбувся. В цей же час, економіка Росії впродовж останніх років сповільнила свій ріст. І це ще одна причина для Путіна розв'язати війну зараз, коли його країна все ще має ресурси для агресії. Але чому Барак Обама ніяк не реагує на російську поведінку? На думку експерта, з великою вірогідністю можна сказати, що президент США теж вважає, що російський міжнародний блок досяг свого апогею і в майбутньому буде занепадати, враховуючи російські внутрішні стандарти. Тому будь-які переговори і пошук спільних рішень з Росією не лише образять і розчарують союзників в Євросоюзі і Україні, але й і дадуть агресору шанс поліпшити своє становище і уникнути провалу в створенні власного геополітичного проекту. В Білому домі також вважають, що пряме втручання США в конфлікт в Україні кине виклик Росії і призведе до ескалації. Таким чином жертви для Вашингтону будуть не прийнятними. Тому США зайняла позицію третьої сили в конфлікті, яка зберігає дистанцію і чекає виснаження Росії у війні, щоб почати переговори з позиції сили. Якщо Обама вірить у існування внутрішніх структурних протиріч в Росії через хитку економіку, яка базується на продажі природних ресурсів, то він, можливо, зайняв позицію, аналогічну до рішення Дуайта Ейзенхауера, який в 1956 році не завадив СРСР вторгнутися в Угорщину і не втягнув свою країну в короткострокову війну. Натомість він обрав тривалу економічну боротьбу і гонку озброєнь, чекаючи, коли мілітаристський режим СРСР сам себе зруйнує. Так само Обама не заважає Росії воювати проти України. Його політика полягає в тому, щоб підтримувати українську економіку і рятувати її від колапсу, але при цьому не кидаючи прямий виклик Росії. Таким чином, попри критику і невдоволення американців і великі жертви в Україні, США займуть сильну позицію, коли дійде до прямої розмови з Росією. В цей же час, американський політолог Збігнєв Бжезинський вважає, що США варто "не ображати" Путіна і запропонувати йому вихід з війни в Україні. Таким виходом, на його думку, може стати відмова України від вступу в НАТО, але її приєднання до Євросоюзу. Хоча раніше американський політолог також критикував занадто м'яку позицію США щодо війни в Україні. Виступаючи перед сенаторами США він сказав: "Путін захопить Ригу і Таллінн, а ми будемо "стурбовані".