- •1.Великі географічні відкриття. Їх вплив на формування нових суспільно-економічних відносин.
- •2.Збірник законів царя Хаммурапі як історичне джерело.
- •3.Анлійська буржуазна революція XVII ст. Характер,рушійні сили,історичне значення.
- •4.Ахеменідський Іран за Дарія і.
- •5.Реформи Ехнатона у Стародавньому Єгипті.
- •6.Утворення Московської централізованої держави (друга пол. Хііі- перша третина хvi ст.).
- •7.Соціально-економічний і політичний лад Стародавньої Греції за «Ілліадою» та «Одіссеєю».
- •8.Велика Французька буржуазна революція XVIII ст.
- •9.Причини, характер та перебіг греко-перських війн.
- •Підсумок[ред. • ред. Код]
- •10.Громадянська війна в сша. Причини. Наслідки.
- •11.Характеристика джерел з історії давніх слов'ян.
- •12. «Велика депресія» 1929-1933 рр. В сша. «Новий курс» ф.Д.Рузвельта.
- •13.Порівняльна характеристика Афінської демократії та Спартанської олігархії як політичних систем.
- •14.Революція 1848-1849 рр. В Європі. Загальні закономірності та особливості.
- •15.Причини,характер та етапи походу Олександра Македонського на Схід.
- •16.Громадянська війна у Франції. Паризька комуна та її законодавча діяльність.
- •17.Боротьба плебеїв та патриціїв у Стародавньому Римі.
- •Видалення плебеїв на Священну Гору
- •Плебеї отримують доступ до вищих державних посад
- •18.Англія кін.XVIII-сер.Хіх ст. Виникнення та етапи чартистського руху.
- •19.Франко-пруська війна 1870-1871 рр. Об'єднання Німеччини. Імперська конституція 1871 р.
- •Імперська Конституція 1871 р.
- •20.Білоруські землі у іх- першій половині XVI ст.
- •21.Боротьба Риму з Карфагеном за панування в Західному Середземномор'ї. Пунічні війни. Боротьба між Римом і Карфагеном за панування в Середземномор'ї
- •22.Причини розпаду Югославії. Міжетнічна війна 1990-х.Років та її наслідки.
- •23.Соціально-економічний та політичний розвиток Російської Федерації у 90-х.Рр. Хх-на поч.Ххі ст.
- •24.Утворення та розвиток феодальної монархії в Чехії (іх-хіv ст.).
- •25.Реформи братів Гракхів.
- •Реформи гракхів
- •26.Наслідки Першої світової війни та розвиток сша в перші повоєнні роки. Сша в роки «проспериті» (20-ті роки хх ст.).
- •27.Реформація та контрреформація в Європі.
- •28.Соціально-економічний та політичний розвиток Фінікії.
- •29.Загострення соціально-політичної боротьби в Римській республіці в і ст. До н.Е. Повстання Спартака
- •30.Соціально-економічний та політичний розвиток Польщі та Чехословаччини у др. Пол. 1940-1980-х. Рр.
- •31.Англійські колоніальні захоплення в Індії у др. Пол. XVIII ст.
- •32.Проблема періодизації середньовіччя.
- •33.Сутність понять «середні віки» та «феодалізм».
- •34.Середньовічне місто: теорії походження; комунальні рухи та цехи.
- •35.Виникнення та етапи чартистського руху в Англії.
- •36.Рухи опору в слов'янських країнах в роки Другої світової війни.
- •37.Франкська імперія Меровінгів та Каролінгів.
- •38.Політичний розвиток слов'янських держав у міжвоєнний період (1920-1930-і роки).
- •1. Польща.
- •2. Чехо-Словачина.
- •3. Угорщина.
- •4. Югославія.
- •Болгарія.
- •39.Візантійська імперія в середні віки.
- •40.Участь слов'янських народів у Першій світовій війні.
- •41.Роль християнської церкви у середні віки.
- •42.Соціально-економічний та політичний розвиток Речі Посполитої.
- •43.Особливості становлення та розвитку державності Болгарії і Сербії у добу середньовіччя.
- •44.Соціально-економічний та політичний розвиток Італії (1918-1945 рр.).
- •46.Демократична революція в Іспанії (1931-1939 рр.).
- •47.Хрестові походи в історії європейської цивілізації.
- •1. Причини та наслідки першого Хрестового походу
- •2. Другий Хрестовий похід та його результати
- •3. Захоплення Єрусалима та третій Похід
- •48.Друга світова війна(1939-1945),її підсумки та уроки.
- •49.Нормандське завоювання Англії та його наслідки. Книга «Страшного суду».
- •50.Сша у 80-ті. Рр. Хх ст. «Програма оздоровлення» адміністрації р.Рейгана.
- •51.Столітня війна та її наслідки.
- •52.Внутрішня та зовнішня політика м.Тетчер (1979-1990 рр.).
- •Профспілки[ред. • ред. Код]
- •53.Німеччина в епоху середньовіччя.
- •54.П'ята республіка у Франції. Внутрішня та зовнішня політика Шарля де Голля.
- •55.Наслдіки Першої світової війни для Африканського континенту. Панафриканський рух.
- •56.Здійснення господарських реформ та створення соціальної ринкової економіки в Німеччині. Німецьке «економічне диво» та його результати.
- •57.Італія в епоху середніх віків.
- •58.Кардинальні зміни в системі міжнародних відносин у світі наприкінці хх- на початку ххі ст.
- •59.Наука,культура та мистецтво середньовіччя.
- •60.Головні тенденції економічного розвитку Японії у др. Пол. Хх ст. «Японське економічне диво».
- •2. Японське "економічне диво".
3. Угорщина.
Революція 1918 р. Угорщина як частина Австро-Угорської імперії була активним учасником Першої світової війни. Але глибока соціально-економічна криза, призвела до загострення політичного становища країни, активізувався пацифістський та самостійницький рухи. На перше місце висувається граф М. Карої, який вимагав укладення сепаратного миру, розриву з Німеччиною та проголошення незалежності Угорщини. Було утворено Національну раду, у ніч на 31 жовтня 1918 р. в Австро-Угорщині почалася революція, було сформовано коаліційний уряд, який заявив про проведення реформ. Вже 16 листопада Угорщину було оголошено республікою. Угорщина стала незалежною державою.
Доба Угорської радянської республіки. Угорська революція була розцінена російськими більшовиками як початок «світової пролетарської революції»,в листопаді у Москві була сформовано Угорська комуністична партія, на чолі з Бела Куном. У січні 1919 р. з Росії до Угорщини було доставлено 18 тисяч прокомуністично налаштованих колишніх полонених угорської армії, а також озброєння. Ситуація в Угорщині загострювалася, коли країни Антанти в березні 1919 р. висунули Угорщині ультиматум, зажавдавши передачі майже 2/3 її території сусіднім новоствореними державам. Уряд Каро пішов у відставку. Соціал-деморкати об’єдналися з комуністами, і 21 березня 1919 р. сформували Революційну урядову раду, яка проголосила Угорську радянську республіку. Уряд очолив Шандор Гарбай, але реальним лідером залишався Бела Кун, який був комісаром іноземних справ.
Угорські революціонери розпочали відтворення суспільно-політичного ладу радянської Росії: створення Червоної армії, націоналізація промислових об’єктів, введення монопольного права держави на торгівлю і т. п. Така політика викликала жорсткий опір з боку заможних верств населення, основну силу опору становила національна армія, сформована за допомогою країн Антанти адміралом флоту М. Хорті. Зовнішньополітичне становище УРР було досить складним. Південь Угорщини окупувала Франція, румунські війська захопили Трансільванію, північні райони зайняли чехи. Успішний наступ Червоної армії Угорщини, дозволив створити словацьку радянську республіку. Проте Антанта змусила вивести війська Угорщини з Словаччини, зобов’язавши евакуювати румунські війська з Трансільванії. 20 липня 1919 розпочався новий наступ угорської Червоної армії проти Румунії, але зазнав поразки. Безперервність бойових дій як проти внутрішніх, так і проти зовнішніх ворогів виснажили радянський уряд Угорщини, тому 1 серпня 1919 р. він подав у відставку. А вже 16 листопада 1919 р. до Будапешта увійшли війська адмірала Міклоша Хорті.
Угорщина за режиму М. Хорті. Після повалення комуністичного режиму, Антанта визнала владу М. Хорті. У січні 1920 р. було проведено вибори до Національних зборів, які анулювали айстро-угорську угоду 1867 р. та акти двох республік 1918-1919 рр. і винесли рішення про відновлення в країні монархії. М. Хорті 1 березня 1920 р. домігся проголошення себе регентом із широкими повноваженнями. Він отримав право в екстремальних умовах розпускати Національні збори, зберіг за собою посаду головнокомандувача армії, проте головними його функціями були дипломатичні. У 1921 р. прихильники монархії здійснили спробу державного перевороту, що було використано Хорті, 3 листопада 1921 р. Національні збори позбавили права на престол Карла IV Габсбурга, таким чином було встановлено авторитарний режим Хорті. Необмежена влада регента поєднувалася із збереженням парламенту і деяких елементів парламентської демократії.
