
- •1.Хронічні гастрити. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Критерії діагнозу.
- •2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Лікування загострень.
- •3. Гемобластози. Принципи лікування хронічного мієлолейкозу
- •2.Бронхіальна астма. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація.
- •3.Мієломна хвороба. Діагностичні критерії та дифдіагностика.
- •1.Гастроезофагеальна рефлексна хвороба. Визначення. Класифікація. Критерії діагностики.
- •2.Бронхіальна астма. Лікування залежно від ступеня тяжкості.
- •3.Анемії. Класифікація анемій.
- •2.Пневмонії. Сучасні підходи до лікування хворих і, іі, ііі, IV груп негоспітальною пневмонією.
- •3.Анемії. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви в12- фолієводефіцитної анемії.
- •1.Хронічні гепатити. Визначення. Класифікація. Роль персистенції вірусу, медикаментозних агентів, імунних порушень та алкоголю.
- •2.Бронхіальна астма. Диференційний діагноз. Ускладнення.
- •3.Гемобластози. Клінічні прояви та лабораторна діагностика хронічного лімфолейкозу
- •1.Алкогольна хвороба печінки. Особливості клінічного перебігу та діагностики. Методи лікування.
- •2.Легенева недостатність. Класифікація. Причини виникнення. Особливості клінічного перебігу різних форм.
- •3.Анемії. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви залізодефіцитної анемії.
- •1.Цирози печінки. Лікування синдрому печінково-клітинної недостатності.
- •2.Плеврити та плевральний випіт. Зміни інструментальних і лабораторних даних. Показання до плевральної пункції та дренування плевральної порожнини.
- •3.Гемобластози. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез розвитку хронічних лейкозів.
- •1.Захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії. Визначення. Етіологія та патогенез. Характеристика синдромів мальабсорбції та мальдигестії.
- •2.Плеврити та плевральний випіт. Клінічні прояви. Методи фізикального обстеження хворих та їх значення.
- •3.Гемобластози. Принципи лікування гострих лейкозів. Варіанти подальшого розвитку.
- •1.Хронічні панкреатити. Визначення. Патогенез. Класифікація. Характеристика основних синдромів.
- •2.Бронхоектатична хвороба. Лабораторна та інструментальна діагностика. Сучасні підходи до лікування хворих. Показання до хірургічного лікування.
- •3.Гемобластози. Лікування гострого нелімфобластного лейкозу.
- •1.Функціональні біліарні порушення. Визначення. Критерії діагностики. Лікування в залежності від форми. Ст.. 294
- •2.Пневмонії. Диференційний діагноз. ??????-Ускладнення (синдром поліорганних уражень, респіраторний дистрес-синдром та дихальна недостатність).
- •3.Анемії. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви гіпопластичних анемій.
- •1.Цирози печінки. Невідкладна терапія ускладнень.
- •2.Пневмонії. Зміни інструментальних і лабораторних методів дослідження.
- •3.Мієломна хвороба. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви.
- •1.Неспецифічні коліти (неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона. Критерії діагностики. Лікування.
- •2.Пневмонії. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація.
- •3.Мієломна хвороба. Принципи лікування в залежності від стадії захворювання.
- •1.Хронічні гепатити. Основні лабораторно-біохімічні синдроми.
- •2.Плеврити та плевральний випіт. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація.
- •3.Гемобластози. Лікування гострого лімфобластного лейкозу.
- •1.Цирози печінки. Визначення. Значення вірусної інфекції, нутритивних факторів, алкоголю, токсичних речовин та імунологічних порушень. Класифікація.
- •2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Характеристика сучасних бронхолітичних засобів.
- •3.Гемофілія. Терапія різних видів гемофілій.
- •1.Сучасні підходи до лікування різних типів хронічного гастриту.
- •2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Клінічні прояви. Методи фізикального обстеження хворих та їх значення.
- •3.Анемії. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви гипо- та апластичних анемії.
- •1.Хронічні гепатити. Сучасна тактика ведення хворого. Хар-ка противірусних засобів, імуносупресорів, кортикостероїдів, мембраностабілізаторів.
- •2.Ба. Клінічні прояви і зміни даних інструмент. Методів дослідження в залежності від ступеня тяжкості.
- •2.1. За формою:
- •2.2. За перебігом захворювання:
- •2.3. За ступенем тяжкості перебігу захворювання (оцінюється перед початком лікування):
- •2.4. За періодом захворювання:
- •2.5. За ускладненнями захворювання:
- •3.Гемофілія. Визначення. Класифікація. Етіологія та патогенез, основні клінічні синдроми.
- •1.Цирози печінки. Патогенез і прояви основних клінічних синдромів.
- •2.Абсцес та гангрена легень. Лабораторна та інструментальна діагностика. Ускладнення. Лікування. Показання до хірургічного лікування.
- •3.Тромбоцитопенічна пурпура, клінічні прояви, принципи лікування.
- •1.Функціональна диспепсія. Клінічна картина та критерії діагностики різних форм диспепсії. Лікування.
- •2.Хозл. Зміни даних додаткових інструмент. Методів дослідження залежно від стадії (ступеня тяжкості).
- •3.Анемії. Основні принципи лікування, критерії ефективності лікування, профіл. Залізодефіцитної анемії.
- •1.Виразкова хвороба 12-палої кишки. Визначення. Клінічні критерії діагностики. Ускладнення пептичних виразок.
- •2.Плеврити та плевральний випіт. Диференційоване лікування .
- •3.Гемобластози. Лабораторна діагностика гострого лейкозу.
- •1.Синдром подразненої кишки, визначення. Римські критерії діагностики. Лікування різних форм.
- •2.Бронхіальна астма. Невідкладна допомога при приступі бронхіальної астми.
- •3.Гемобластози. Основні клініко-гематологічні синдроми при гострому лейкозі.
- •1.Хронічні панкреатити. Критерії діагностики. Значення лабораторних та інструментальних методів дослідження.
- •2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Лікування залежно від ступеня тяжкості.
- •3.Гемобластози. Клінічні прояви та лабораторна діагностика хронічного мієлолейкозу.
- •1.Сучасна тактика ведення хворого з виразкою шлунка та 12-палої кишки. Ерадикаційна терапія. Медикаментозна терапія Нр-негативних виразок. Показання до хірургічного лікування.
- •2.Хронічне обструктивне захворювання легень. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація.
- •3.Геморагічні діатези. Система гемостазу. Типи кровоточивості при геморагічних діатезах.
- •1.Хронічні гепатити. Основні клінічні синдроми.
- •2. Пневмонії. Діагностичні критерії госпітальної пневмонії. Лікування та прогноз при внутишньолікарняних пневмоніях.
- •Діагностика госпітальної пневмонії
- •Клінічна шкала легеневої інфекції cpis.
- •3.Анемії. Лабораторна діагностика, діагностичні критерії залізодефіцитної анемії.
- •1.Жовчнокам'яна хвороба, хронічний холецистит. Визначення. Етіологія, патогенез. Роль інструментальних методів в діагностиці.
- •2.Пневмонії. Лікування в залежності від збудника.
- •3. Анемії. Діагностичні критерії та принципи лікування гіпопластичних анемій.
- •1.Виразкова хвороба шлунка. Визначення. Клінічні критерії діагностики. Ускладнення виразок.
- •2.Абсцес та гангрена легень. Визначення. Етіологія та патогенез. Клінічна картина різних варіантів.
- •3.Гемобластози. Принципи лікування хронічного лімфолейкозу.
- •1.Хронічні панкреатити. Сучасні підходи до лікування. Показання до хірургічного втручання.
- •2.Пневмонії. Клінічні прояви і їх особливості при аспіраційній пневмонії та пневмонії у осіб з тяжкими дефектами імунітету.
- •3.Геморагічні діатези. Неспецифічна терапія геморагічного синдрому та локальна гемостатична терапія.
- •1.Лікування ентеропатій. Принципи аглютенової дієти.
- •2.Емпієма плеври – етіологія, клінічні прояви, лабораторна та інструментальна діагностика. Показання до хірургічного лікування.
- •3.Гемобластози. Визначення, класифікація, етіологія, патогенез розвитку гострих лейкозів.
- •Класифікація
- •1.Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Основні методи консервативного лікування. Покази до хірургічного лікування.
- •2.Бронхіальна астма. Лікування загострень.
- •3.Гемобластози. Діагностичні критерії та диференційна діагностика гострого лейкозу.
- •1.Цирози печінки. Лікування синдрому портальної гіпертензії.
- •2.Бронхоектатична хвороба. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клінічні прояви.
- •3.Анемії. Діагностичні критерії та особливості лікування гіпо та апластичніх анемій
- •1.Хронічні гепатити. Методи діагностики вірусної інфекції. Фази розвитку інфекційного процесу.
- •2.Легенева недостатність. Діагностика, роль дослідження функції зовнішнього дихання. Диференційний діагноз. Лікувальна тактика.
- •3.Мієломна хвороба. Діагностика та лікування ускладнень.
3.Мієломна хвороба. Діагностичні критерії та дифдіагностика.
Мієломна хвороба (множинна мієлома, хвороба Рустицького-Калера) – пухлина, що походить з попередників В-лімфоцитів, які зберігають певну здатність до диференціації.
Критерії діагнозу:
-плазмоклітинна інфільтрація кісткового мозку (кількість плазматичних клітин > 15%).
-ураження плоских кісток і хребта (остеодеструкція, остеопороз).
-стійке і тривале ↑ ШОЕ
-різко виражене ↑ вмісту загального білка в сироватці крові
-гіперкальціємія
-гіпергаммаглобулінемія
-прогресуюча анемія
-гіперпродукція плазмотичним клітинами (мієломними) клітинних пара протеїнів – патологічних імуноглобулінів або білка Бенс-Джонса
-мієломна нефропатія – 3 стадії: І – відсутні зміни в інтерстицію і клубочках нирок, зберігається білкова дистрофія епітелію ниркових канальців; ІІ – білкова дистрофія, помірна дистрофія частини канальців, сечовий синдром; ІІІ – ниркові канальні блоковані білковими циліндрами, епітелій канальців атрофований, прогресуюча ниркова недостатність.
Діагноз і диференційний діагноз. Класичною тріадою симптомів мієломної хвороби є плазмоцитоз кісткового мозку (більше 10%), сироватковий або сечовий М-компонент і остеолітичні ушкодження. Діагноз можна вважати достовірним при виявленні двох перших ознак. Рентгенологічні зміни кісток мають додаткове значення. Виняток становить екстрамедулярних мієлома, при якій часто втягується в процес субсерозна лімфоїдна тканина носоглотки і параназальних синусів без плазматизація кісткового мозку.
Диференціальна діагностика:
1)макроглобулінемія Вальденстрема: в сироватці крові виявляють М-компонент (більше 30 г/л),.
Підвищена продукція моноклонального Ig М обумовлює синдром підвищеної в'язкості крові, який більш виражений, ніж при мієломі, відмічаються неврологічні порушення, ↑ кровоточивість, інсульти. Частіше, ніж при мієломі, відмічається спленомегалія і лімфаденопатія, але відмінність від мієломи - відсутні зміни кісток і гіперкальціемія. Ураження нирок спостерігається рідко
2)Доброякісні моноклональні гаммапатії невідомого генезу (ідіопатичні). Концентрація М-компонента зазвичай нижче 20 г/л, виявляється білок Бенс-Джонса в сечі, число плазматичних клітин в кістковому мозку не більше 5%, відсутня анемія.
3)Вторинні моноклоновані гаммапатії: спостерігаються при аутоімунних захворюваннях, хронічному активному гепатиті, гемолітичній анемії, злоякісних пухлинах іншого генезу (рак, лейкоз), а також деяких вірусних, бактеріальних і паразитарних інфекціях.
4)Миелома Бенс-Джонса, яка може виявлятися тільки протеїнурією без ↑ШОЕ, часто помилково приймають за захворювання нирок (нефрит, амілоїдоз). При мієломі масивна протеїнурія не супроводжується ↓ рівня білка крові, діагноз уточнюють при імуноферментному дослідженні сечі.
Білет №3
1.Гастроезофагеальна рефлексна хвороба. Визначення. Класифікація. Критерії діагностики.
ГЕРХ - характеризується розвитком запальних змін СО дистального відділу стравоходу та/або характерних клінічних симптомів внаслідок повторного закидання (рефлюксу) шлункового або дуоденального вмісту в стравохід.
Класифікація:
А.За ендоскопічним дослідженням:
1)Ендоскопічно негативна форма – при наявності клінічних симптомів, відсутність ураження СО (50%)
2)Ендоскопічно позитивна форма – з наявністю ушкоджень СО стравоходу (езофагіту)
Б.За ступенем тяжкості:
0 - ознаки РЕ відсутні
І – одна або більше ерозій СО з еритемою (<10% кола дистального відділу стравоходу)
ІІ – зливні ерозії СО (10-50% кола дистального відділу стравоходу)
ІІІ – множинні ерозії, що займають все коло
ІV – ускладнені форми РЕ (виразка, стриктура, стравохід Беррета, кровотеча, перфорація) кола дистального відділу стравоходу
В.ендоскопічна класифікація рефлекс-езофагіту (Лос-Анджелес, 1998):
А – одне (більше) ушкодження, завдовжки 5 мм, у межах однієї складки слизової оболонки стравоходу
В – одне (більше) ушкодження слизової оболонки, завдовжки більше 5 мм, що не зливаються між собою, у межах однієї складки.
С – одне (більше) ушкодження слизової оболонки, яке розповсюджується на 2 складки (і більше) і між ними, але займає менше 75 % кола стравоходу
D – ушкодження слизової оболонки, що захоплює більше 75 % кола стравоходу.
Критерії діагностики при підозрі ГЕРХ:
*типові клінічні симптоми: печія і відрижка кислим, гикавка, відчуття комка у горлі/за грудиною, нудота, неприємний запах з роту;
*тест з інгібітором протонної помпи: ефективність 5-7-добового курсу застосування сучасних інгібіторів протонної помпи, як то езомепразол (рабепразол, пантолразол);
*ендоскопічне підтвердження езофаріта - набряк і гіперемія слизової оболонки стравоходу, її ерозивно-виразкові ураження;
*позитивні результати 24-годинного стравохідного рН-моніторингу (рН менше 4, тривалість не менше 5 хвилин підряд).
*сцинтиграфія - ↓ виведення радіоактивного технеція (реєстрація наявності ізотопу більше 10 хв у слизовій оболонці стравоходу)