28. Антивоєнна тема в драмі б. Брехта «Матінка Кураж та її діти».

Бертольд Брехт був уже відомим драматургом, коли написав п'єсу «Матінка Кураж та її діти». У 30-ті роки, коли в Європі приходив до влади фашизм, письменник підняв свій голос проти пропаганди війни як засобу забезпечення життєвим простором арійців, адже значна частина німців перебувала під впливом цієї демагогії. Матінка Кураж — породження цинічного духу війни. Вона разом зі своїми дітьми переїздить уфургоні з крамом слідом за фронтом, і, хто б не переміг у бою, маркітантка все одно отримає зиск. Кому війна — а їй мати рідна. Вона тонко розраховує, що треба солдатам чи офіцерам, завжди тримає потрібне під рукою і вигідно продає чи то каплуна голодному командувачу, чи то набої солдатам, яким нічим відбиватися від ворога. Тридцятилітня війна відбувалася у XVII столітті, але письменник проводить паралель між тими роками і XX століттям. Війна приносить горе у мирні міста і села. Немає різниці в тому, як гинуть люди: від шаблі солдата чи від авіаційної бомби. Війна у будь-який час — це стихія, яка органічно ворожа людству. Але завжди знаходяться люди, яким це вигідно, адже війна — продовження політики іншими засобами. Фашистські ідеї вищості однієї нації над іншими, зневажання інтересів людства могли вилитися у світову війну. І Бертольд Брехт, передчуваючи цю катастрофу, своїм твором «Матінка Кураж та її діти» застерігає народи. Будь-яка війна мас свій початок і свій кінець. Навіть тридцятилітні війни колись закінчуються. А поки на землю прийде мир, тисячі сімей втратять своїх годувальників, матері довіку будуть оплакувати загиблих синів. Матінка Кураж дуже любить говорити про політику, і якось так у неї виходить, що люди, які страждають від війни, самі винні у своїх стражданнях.«Оцим полякам тут, у Польщі, не слід було втручатись. Щоправда, наш король удерся до них зі своїми людьми, кіньми та обозом. Але вони, замість того, щоб додержуватися миру, полишили свої власні справи і напали на короля, хоч його військо, вступивши сюди, не порушило спокою. Значить, поляки самі зламали мир, і вся кров упаде на їхні голови», — розводить демагогію матінка Кураж. (Бертольд Брехт закінчив свою драму саме в той час, коли фашисти вдерлися в Польщу).

Дивно, але ці слова матінки Кураж відповідають політичним поглядам українських націоналістів, які вважали, шо українцям не треба чинити опору фашистам, адже Гітлер напав на СРСР тільки для того, щоб знищити комунізм і принести свободу народам. Та дуже швидко вони зрозуміли облудність обіцянок німців і взялися за зброю, щоб вигнати окупантів з рідної землі.

У наш час в Росії виникла націоналістична партія, яка піднімає голову під прапором із хрестами. Керівники сучасних бритоголових проповідують, що тільки опір фашизму був причиною мільйонів смертей. Під час Великої Вітчизняної війни треба було пропустити німців аж до Камчатки, щоб вони до кінця довели свою програму: знищили євреїв, циганів, інші нації, які не мали права на життя. А тоді разом із Німеччиною утворити величезну імперію і встановити свій порядок на всій землі.

Пропаганда них ідей уже в XXI столітті набирає силу в країні, яка зламала хребет коричневій чумі. Абсурд!

Бертольд Брехт пророчо застерігав людство від захоплення облудними ідеями, показував страшні сторони війни, адже той, хто думає прожити війною, повинен платити страшну ціну. Ця ціна — людське життя.