20. Життя і творчість р.Роллана.

Ромен Ролан - відомий французький прозаїк, романіст, публіцист - народився в Південній Франції, в невеликому місті Кламси, в 1866 р. Його батько був шанованою в місті юристом. У 1880 р. з ініціативи матері майбутнього письменника їх сімейство перебралося в Париж з тим, щоб Ромен міг отримати гідну освіту. Материнської заслугою була і прищеплена в ранньому дитинстві любов Ромена до музики. Жінка вчила грати сина на фортепіано, і особливо була тому до душі музика Бетховена; згодом до улюбленим композиторам виявився зарахований Вагнер.

Після закінчення в 1886 р. ліцею Людовика Великого Ромен був вихованцем престижного навчального закладу Еколь Нормаль, де, виконуючи волю матері, готується до кар'єри університетського вченого, дослідника. Отримавши в 1889 р. диплом історика, Роллан відправляється до 1991 р. по стипендії в італійську столицю і вивчає там історію, а також образотворче мистецтво, життєвий шлях і творча спадщина знаменитих італійських композиторів.

Поступово його все менше і менше цікавить дослідницька робота. Серйозно впечатлившись шекспірівськими історичними п'єсами, він починає писати власні драми, присвячені подіям і людям італійської епохи Відродження. Чи не втрачаючи любові до класичної музики, Роллан вибирає як спеціальності історію музики. Після повернення до Франції він як і раніше веде дослідницькі роботи, пише п'єси, а в жовтні наступного року одружується на Клотільда ​​Бреаль і їде разом з нею до Риму. Там починається його робота над дисертацією, яку він, повернувшись до Франції, захистив у 1895 р. в Сорбонні. Це була перша дисертація подібного роду, і завдяки їй Роллан отримує кафедру музикознавства, заснована спеціально для нього.

Будучи професором історії музики, Роллан читав лекції в Сорбонні і двох інших навчальних закладах і паралельно займався літературою. Цей період біографії, коли Роллан приділяв приблизно однакову увагу викладацької діяльності та літератури, тривав 17 років. Перші його твори були опубліковані в журналі знайомого поета-католика «Двотижневі зошити». Це була трагедія «Святий Людовик», частина циклу «Трагедії віри». Популярність він здобув після того, як були видані і поставлені його п'єси, вигадані в дусі шекспірівських історичних хронік і висвітлювали події Французької революції. Правда, їх успіх виявився трохи запізнілим.

Всесвітня слава прийшла до Ромена Роллана після опублікування 10-томного роману-епопеї «Жан Крістоф», який виходив протягом 1904-1912 рр.. Його перевели на десятки мов світу. Прототипом цього твору послужив Бетховен і якоюсь мірою автор; крім того, в ньому присутня масштабне полотно життя Європи перших десяти років ХХ сторіччя.

У 1912 р. Роллан розлучається з кафедрою в Сорбонні і цілком віддається літературній творчості. Незадовго до Першої світової війни він переїжджає до Швейцарії, в 1915 р. публікує ряд статей антивоєнної спрямованості, відстоювали інтернаціоналізм, що викривали всі жахи війни. Через цих статей розгорівся скандал, унаслідок якого Нобелівська премія з літератури була вручена тільки в 1916 р., хоча лауреатом він став в 1915 р.

Період між двома світовими війнами був наповнений для Роллана активної творчої діяльності; під його пера виходили романи, щоденникові записи, біографії, нариси, спогади, статті з музикознавства, але в той же час все більше сил і часу письменник присвячував життя суспільства, політиці. Політичні погляди Ромена Роллана відрізнялися суперечливістю, що було особливо помітно у відношенні СРСР: з одного боку, він критикував держава за помилки, з іншого - гаряче підтримував, контактував з Максимом Горьким, бував у Москві, де зустрічався з Й. Сталіним. У 20-их рр.. особливий інтерес для нього представляла індійська політична та релігійна думка, сам Ганді приїжджав до нього в 1931 р.

Протягом 1925-1933 рр.. Ролан публікує 7-томний роман, присвячений жіночої емансипації, - «Зачарована душа». У 1938 р. письменник переїхав на батьківщину. Коли почалася Друга світова війна, він з усією пристрастю своєї натури включився в боротьбу з нацизмом. Причиною його смерті 30 грудня 1944 став туберкульоз; ця недуга мучив його з дитячих років.