1.3 Організація позанавчальної діяльності серед учнів 1 класу

Найбільш тісна інтеграція навчання і виховання можлива саме в умовах компетентнісного підходу.

Реалізація позанавчальної діяльності передбачає формування в кожного учня морального, пізнавального, комунікативного, естетичного та фізичного потенціалу, їх розвиток і становлення.

Моральний / ціннісний потенціал / припускає сприйняття і розуміння учнями таких цінностей, як "сім'я", "школа", "батьківщина", "вчитель", "природа", "дружба з однолітками", "повага до старших". Потреба виконувати правила для учнів, уміння розрізняти хороші і погані вчинки людей, правильно оцінювати свої дії і поведінку однокласників, зберігати порядок і дисципліну в школі та інших громадських місцях. Наявність досвіду участі у підготовці та проведенні суспільно-корисних справ, здійснення індивідуального та колективного виконання доручень і завдань у процесі організації класної і шкільного життя. [24]

Пізнавальний потенціал - спостережливість, активність, старанність у навчальній праці, стійкий інтерес до пізнання. Сформованість основних рис індивідуального стилю навчальної діяльності, готовності до навчання в основній школі.

Комунікативний потенціал - оволодіння найпростішими комунікативними вміннями та навичками: уміння говорити і слухати, здатність співпереживати, співчувати, виявляти увагу до інших людей, тварин, природи. Сформованість первинних навичок саморегуляції.

Естетичний потенціал - естетична сприйнятливість явищ і предметів навколишнього природного та соціального середовища, наявність особистісного, емоційно забарвленого ставлення до творів мистецтва.

Фізичний потенціал - дотримання режиму дня та правил особистої гігієни, прагнення стати сильним, швидким, спритним, загартованим, бажання спробувати свої сили в заняттях фізичною культурою спортом. [24]

Зміст позанавчальної діяльності учнів 1-4 класів обумовлено цільовим орієнтиром - чином випускника початкової школи. Воно спрямоване на формування всіх вищевказаних потенціалів учнів, на розвиток і прояв індивідуальних особливостей.

Засобами позанавчальної (виховної) діяльності переважно формуються: цінності діяльності, спілкування, самоосвіти; звичка бути мобілізованим; особистісні вміння - рефлексивні, оцінні; особистісні якості - самостійність, відповідальність; досвід спілкування і взаємодії з людьми, в тому числі в колективі.

В якості головної мети педагогічної організації позаурочної життєдіяльності класу слід розглядати формування ключових компетенцій учнів. Відповідно, ця мета стає головною метою діяльності класного керівника і включає як мінімум три завдання:

- Власна діяльність класного керівника з організації життя і розвитку класного колективу та окремих учнів;

- Координація та відстеження результативності діяльності вчителів-предметників, які працюють з класом, з формування ключових компетенцій урочний та позаурочний засобами навчальної діяльності з предмету;

- Організація спільних форм роботи класного керівника з учителями-предметниками. [24]

Установка класного керівника на формування ключових компетенцій вимагає істинно демократичного підходу до організації життя класу. Класний керівник не має права нав'язувати цілі розвитку класного колективу та спільної життєдіяльності, форми організації та методи досягнення поставленої мети. Його завдання - вибрати разом з учнями ті цілі, які дійсно близькі принаймні більшості учнів, і ті шляхи їх досягнення, які, згідно з загальним відчуттям, будуть найбільш плідними.

Необхідною умовою життя класу в умовах компетентнісного підходу є відкрите вираження учнями:

- Своїх переживань, радощів, поділ чужих почуттів для більш глибокого розуміння людських взаємин;

- Свого розуміння нових проявів у житті класу проблем і шляхів для їх вирішення;

- Своїх оцінок навчальної та позанавчальної діяльності класу в цілому та особистого внеску окремих учнів у цю діяльність. Організаційно-діяльнісний компонент виховного процесу включає і такі елементи, як:

- Технології виховання: колективна творча діяльність, ігрова, творча майстерня, моделювання виховної діяльності класу.

- Форми організації виховного процесу: свято, колективна творча справа, вікторина, конкурс, виставку, екскурсію, усний журнал, розмова та інших

- Учнівське самоврядування, що здійснюється в рамках класного колективу.

Висновки по першому розділі

У цьому розділі була дана характеристика компетентнісного підходу з позицій безлічі поглядів вчених на його сутність, які досить суперечливі. Розглянуто деякі погляди вчених на реалізацію компетентнісного підходу в освітніх установах з яких виявлені і розглянуті ключові слова в характеристиках компетенцій в системі початкової освіти. Також представлена ​​характеристика вікового розвитку учнів психологічної, пізнавальної, емоційної соціальної сфер життєдіяльності. З даної позиції мною розглянуто організація позанавчальної діяльності учнів 1 класу, виявлені ефективні засоби позанавчальної діяльності, форми, технології виховання відповідно до поставлених цілей.

Таким чином, компетентнісний підхід у школі в системі виховної роботи реалізується не тільки у навчальній діяльності, але і через організацію позанавчальної діяльності, що призводить до формування ключових компетенція дітей на даному етапі їх розвитку.