9

Лекцiя 11.

Тема. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІНЬСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВАХ ОНОВЛЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1. Ставлення, відношення до інформації.

2. Нововведення і оновлення.

3. Можливості інформаційної технології.

4. Проблеми інформаційної технології.

5. Різні види інформації.

6. Ефективність використання інформації.

1.Ставлення, відношення до інформації.

Що ж несе народжена інформаційна технологія керівникам виробницт­ва. Потік всіляких можливих публікацій і презентацій постійно їм нагадує, що зміни, причому суттєві, торкнуться всіх сторін виробництва і їхнє конкретне виробництво не стане винятком. Працюючі на виробництвах спеціалісти постійно вимагають все більше і більше коштів на нові машини і на потреби для обслуговування нових машин. Потік інформації, як на папері, так і в інших засобах постійно росте, як снігова лава і здається що межі цьому росту не буде. Ввесь цей особистий досвід скоріше всього бентежить керівника, ніж втілює в нього ентузіазм з приводу заманливих перспектив на майбутнє. Перспективи то, можливо реальні, але от як керівнику треба діяти в його конкретних умовах, як він повинен трансформувати туманні обіцянки в розумінні діяння, абсолютно не ясно. В результаті цієї невизначеності серед керівників виробництва панує загальна боязнь в частині апробації можливос­тей, що пред’являються новою технологією, і бажання оволодіти проблема­ми, які несе нова технологія.

Інформаційна технологія містить концептуальні схеми, які призвані допомогти керівнику упорядкувати його розмірковування по цьому питанню. Схема ця представляється простою і очевидною. І тим не менше, як показує досвід, вона цілком здібна допомогти перемогти управлінську нерішучість і коливання. Інформаційна технологія дозволяє чітко розсортувати сприятливі можливості і потенційні джерела труднощів, створюючи тим самим умови для прийняття рішень. Інформаційна технологія породжує і можливості, і проблеми самого різного характеру. Найбільш загальні з них, що заслугову­ють уваги кожного керівника, пред’явлені в таблиці 11.1.

Таблиця 11.1.

Можливості і проблеми, що зв’язані з інформаційною технологією.

Назва	Рекомендований підхід	Засоби
Можливості. 1.Забезпечити унікальність виробу, про­дукції або послуги.	Зосередити увагу на вдо­сконаленні (з використа­нням нових матеріалів і новітніх технологій) про­дукції підприємства або пропонованої послуги.	Мозковий штурм силами спеціалістів підприємст­ва (вони краще знають продукцію підприємства і можливості технології).
Назва	Рекомендований підхід	Засоби
2.Підвищення економіч­ної ефективності діяльно­сті підприємства.	Зосередити увагу на при­йнятті існуючих нововве­день, які могли би знизи­ти витрати.	Запрошення консультан­тів (використання знань, які можна купити).
Проблеми. 1.Як відрізнити значиму (релевантну) від надлиш­кової (не релевантної). 2.Як запобігти паралізую­чій дії надлишкової інформації.	Визначити ключові фак­тори успіху даної діяль­ності і відповідно обме­жити потік інформації. Постійно відсіювати не­впорядковану і бюро­кратичну інформацію	Комітет стратегічного управління Спеціальна інформаційна група.

2.Нововведення і оновлення.

Оскільки досвід свідчить, що керівники мають самі різні уявлення про реальний смисл нововведення і його відмінностях від таких близьких понять, як винахід або відкриття. Для цього введемо декілька визначень в таблично­му виді.

Таблиця 11.2.

Деякі визначення

Назва	Деякі визначення
Відкриття	Нове знання; відшукування чого-то нового. Наприклад: закон Ньютона, теорія відносності Ейнштейна.
Винахід	Нове технічне рішення, на яке в принципі можна отримати, але яке може виявитись зовсім безкорисним. Наприклад, автоматичний капелюхоліфт, запатентований механізм, що дозволяє, вітаючи кого-небудь, піднімати капелюх, не доторкуючись до нього.
Нововведення	Перше використання чого-нового, першосвідчення того, що кінцевий споживач признав корисність новинки і готовий за неї заплатити.
Дифузія	Поширення нововведення на ринку.
Оновлення	Адаптація нововведення, що нове для організації, але не є новим для зовнішнього світу.
Вдосконалення	Маргінальне нововведення, тобто деяке покращення. Яке оригінальне і корисне, але не настільки значне, щоби викликати наслідки стратегічного масштабу.

Правда, для самої організації результати в багатьох відношеннях подібні. І нововведення, створення його самою організацією і адаптація уже існуючого нововведення порушують статус-кво і відбиваються на балансі сил і впливів в організації.

Менеджери схильні змішувати поняття «нововведення» і «адаптація нововведення». Щоби уникнути плутаниці, зручно позначити дифузію або адаптацію нововведення, терміном «оновлення», маючи на увазі адаптацію того, що нове для даної організації, але не для зовнішнього світу. Коли ми говоримо про дифузію нововведення, то концентруємо увагу на ньому самому, говорячи про оновлення, а коли говоримо про оновлення, навпаки, підкреслюємо новизну явища для організації, а це, властиво, і є для менед­жера головним.

Різниця між нововведенням і оновленням фундаментальна. Нововве­дення - це свого виду гра в перевагу, доступну небагатьом щасливчикам. Вони перші, другим прийдеться слідувати їх прикладу. Тому розглядати нововведення як необхідність для всіх фірм стільки ж абсурдно, скільки абсурдно вимагати від всіх спортсменів участі в олімпіадах. Нововведення не обов’язкове для всіх підприємств, але оновлення обов’язкове. Коли конку­ренти досягають зниження витрат, використовуючи мовні процесори замість звичайних друкарських машинок, немає другого шляху, як наслідувати їх приклад. І лиш в тому випадку, якщо дане підприємство претендує на лідерс­тво в створенні електронних пристроїв розпізнавання і обробки мови, підприємству потрібно займатись нововведенням. Необхідність займання но­вовведенням, таким чином, залежить від позиції підприємства по відношен­ню до даної технології.

Творець нової технології виділяється завдяки нововведенню, керую­чись при цьому такими категоріями, як життєвий цикл виробу і економічна ефективність, а не продуктивність. Такого виду стратегія направлена на то, щоби випередити конкурентів, створивши новий виріб, або новий вид послуг, тобто щось таке, що буде признано унікальним в масштабах всієї промисло­вості. А унікальність може бути досягнута лиш в тому випадку, якщо підпри­ємство володіє власними, оригінальними знаннями і навиками, що відносять­ся до даного виробничого середовища.

Користувач нової технології імітує оновлення і керується при цьому другими категоріями - продуктивністю, параметрами «кривої накопичення досвіду». Його стратегія направлена на досягнення лідерства в зниженні ви­робничих витрат і потребує енергійної боротьби за економічно вигідні масш­таби виробництва, за зниження собівартості, потребує жорстокого контролю накладних розходів на дослідження і розробки, сервіс, збутову мережу і рекламу.

В загальному, технічне нововведення не єдиний спосіб робити гроші. Нововведення важливо тільки для тих організацій, які продають ліцензії. А головна мета - досягнути переваг, бути кращим - досягаємо лиш для небага­тьох. Оновлення необхідно всім підприємствах. Так що головна задача - це правильно використати те, що відомо і доступно. Велику користь тут можуть привнести консультанти (див. табл. 11.3).

Таблиця 11.3

Акценти в нововведені і оновленні.

Нововведення	Оновлення
Глибина (тільки переважаюча, достатньо добра)	Ширина (добра вже, достатньо добра)
Самостійність (володіння унікальними знаннями і методами роботи)	З допомогою консультантів (знан­ня продається і купляється).

Темпи висування (з допомогою нововведення) або імітації (шляхом оновлення) залежать від виду технології і від конкретних зовнішніх умов, або, користуючись термінологією Нельсона і Вінтера, від технологічної тра­єкторії і виборності середовища.

Нижче, в наступному розділі, в якості прикладу приводиться ситуація з електронним устаткуванням безпеки для підіймачів самоскидів: технологічна траєкторія мікропроцесорної техніки забезпечила стимул для нововведення, але вибірність середовища виявилась несприятливою - традиційно в цій галузі мислили категоріями гідравліки, а не електроніки, і це значно затри­мало реалізацію нововведення.