Способи захисту мережевих публікацій

Значно простіше відстоювати авторські інтереси, якщо подбати про них заздалегідь. До основних способів захисту мережних публікацій слід віднести: · Публікацію статті на паперовому носії (найпростіший і надійний варіант, за умови, що дата публікації випереджає появу контрафактного примірника); · Нотаріальне завірення роздруківки підготовленої статті із зазначенням дати і автора; · Документальне підтвердження існування статті із зазначенням дати і автора (наприклад, відправте собі статтю звичайним листом, поштовий штемпель і послужить підтвердженням вашого авторства); · Програмно-технічний захист (мається на увазі використання програми, призначеної для захисту в мережі прав і законних інтересів авторів електронних публікацій, шляхом відображення публікацій способом, що виключає їх копіювання і / або інше несанкціоноване розмноження, модифікацію). До числа інших методів (не стільки захисту, скільки тиску на порушника) відносяться різні громадські заходи морального впливу (наприклад, робота Інтернет-суду, результати якого з'являються на "Дошці Ганьби", і аналогічні "виставки" плагіату).

Бібліографічний опис — це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні.

Окремого нормативного документа на складання бібліографічного опису для документів на електронних носіях в Україні не запроваджено. Специфіка складання бібліографічного запису на електронні ресурси полягає у вирішенні питань про наповнення, форму і спосіб представлення елементів, від яких найбільше залежить успіх їх ідентифікації. Перш за все це загальне і специфічне позначення матеріалу; основні характеристики в області виду та обсягу ресурсу; дані про  про фізичний носій електронного ресурсу; системні вимоги та інші специфічні характеристики.

 За режимом доступу електронні ресурси поділяються на: 1).  локальні (компакт-диски, дискети); 2).  віддаленого доступу або мережеві (Інтернет, розміщені на якомусь сайті і мають мережеву адресу).

Загальні правила опису електронних документів:

1).Опис проводиться  з титульного екрану для електронних видань.

2).Етикетка та наклейка служить для опису аудіовізуальних документів; якщо декілька документів уміщено в контейнер і тільки на ньому є загальна назва, тоді як джерело вибираються відомості, зазначені на контейнері, а не відомості на індивідуальних документах.

3).Опис електронного документа проводиться на українській мові, а при описах на іноземних мовах – на англійській мові.

4). Загальне позначення  матеріалу містить вказівку на клас матеріалу, тобто [Електронний ресурс].