Розділ III. Соціально - економічний паспорт карпилівської сільської ради (2002 рік)

3.1. Географічне положенняя ради

Карпилівська сільська рада розташована серед польовничих лісових масивів південно - західної частини Рокитнівського району. Розташоване село Карпилівка за 16 кілометрів від районного центру, залізничнї станції Рокитно- Волинське. Недалеко від села протікає річка Льва.

На північному сході Карпилівська сільська рада межує з землями Масевицької сільської ради, на сході та південному сході села межує з Борівською сільською радою, а на південному заході з Лінчинською сільською радою Березнівського району. На північному заході Карпидівська сільська рада межує з Вирівською сільською радою Сарненського району, а на півночі – з Кисорицькою сільською радою.

Площа сільської ради 15143,7 га. Під забудовою та транспортними ділянками зайнято 897,1 га. Одна земля займає 2196 га., пасовища 225,2 га., з них громадянські 163,3 га.

3.2. Населення та національний склад

На території сільської ради проживає переважна більшість українців, лише 0,3 відсотка поділяють між собою росіяни, білоруси, поляки та інші нації та національності. Всього населення ради 2503 чоловіки. Дітей до 18 років – 935 чоловік. Людей віком до 60 і старші – 450 чоловік.

3.3. Історичні та соціально – економічні передумови створення села

Перша письмова згадка про село належить до 1629 року. Серед місцевого населення існує два історичні перекази, які проливають світло про назву села. Один з них говорить, що назва села пішла від того, щов навколишніх озерцях водяться коропи, другий говорить про те , що першим поселенцем села був чоловік на ім′я Карпоі від цього імені пішла назва села Карпилівка.

Перші жителі були переселенці сюди по волі свого пана. Навколо села були непрохідні болота. Селяни належали міщанину Вікентію Грушинському, який володів землями сіл Лопатич, Кисорич.

Біля річки Льва добувалася залізна руда, вироблявся деревинний вугіль і виплавлялося залізо. Основною технікою прокату для кування заліза був паровий молот. В лісах заготовляли смолу та сухе дерево. Все возили до Чудля, звідки сплавляли по Случі до Прип′яті.

В 1861 році реформою дано селянам 1760 га землі. Плата за землю була непомірно високою. В знак протесту, громада села посилає двох ходаків до Петербурга зі скаргою на місцевих чиновників, але в Овручі їх схопили і покарали.

В 1960 – 1961 роках головою ради обирають Бричку Микиту Аврамовича, а в 1961 – 1965 роках – головує Бричка Іван Климович. На протязі 1966-1968 років громадою вдруге керує Бричка Микита Аврамович. Козаченко Іван Микитович був головою сільської ради в 1968-1982 роки, а Мартинюк Григорій Юхимович в 1982-1987 роках. З 1987 по 1990 рік радою керує Кукса Василь Борисович. З березня 1990 року і по 2002 рік керував в Карпилівці Осипчук Володимир Іванович. З 2002 року і понині головує в Карпилівці Бричка Віктор Петрович.

3.4. Культурно – освітні та медичні установи сільської ради

Перша примітивна школа з′явилася в селі Карпилівка в 1905 році. В 1911 році побудовано нову школу, яка називалась трьохкласним народним училищем.

Навчанн проводилося в одному класі з 90 учнями, які поділені на три групи. Навчання проводилося виключно російською мовою, а першим директором школи був Ярощук Андрій.

У роки громадянської війни школа була спалена, а в 1929 році побудовано нову школу. Це був час панування панської Польщі. В школі навчалося 180 учнів.

В 1939 – 1941 роках навчання в школі проводилося на українській мові з 200 учнями. Під час окупації навчання в школі не проводилося.

В 1945 році школа була спалена. 1 вересня 1945 року було організовано Карпилівську початкову школу. Навчання проводилося в 5-ти будинках жителів села. Першим директором був Близнюк Михайло Михайлович.

В 1946 році в село Карпилівкаприїхали перші вчителі. Директором школи призначено Місько Марію Митрофанівну. Згодом школу реорганізували у восьмирічну.

З 1959 по 1967 роки директором Карпилівської восьмирічки був Безуглий Анатолій Матвійович. Перший післявоєнний випуск Карпилівської школи був у 1959 році.

З 1969 по 1976 роки школою керував Петрук Валенти Борисович, з 1974 по 1976 роки – Осинський Віталій Гнатович. В 1976 році школу очолив Поліщук Валерій Васильович. З 1977 понині школою керує Кукса Василь Борисович. В 1977 році школу реорганізували в середині і побудували нове приміщення.