Твоя віра – це і є твоя мотивація (волонтерство)

У кожного, хто чує про волонтерство, виникають різні думки з цього приводу, то ж ми хочемо відкрити для вас маленьку завісу про діяльність цих людей і спробувати з’ясувати, чи можна кожному відкрити своє серце і впустити в нього ще когось, окрім себе.

Як кажуть, репортаж з місця подій…

Звертаючись до проблем волонтерства, ми по суті звертаємось до такого загону людей, які розумом і серцем розуміють і відчувають біль, труднощі, радощі і печалі інших людей. І, як стверджують самі учасники цього руху, це прекрасний стан душі.

Волонтери - хто вони?

Існує в науці чимало визначень: добровільні помічники; люди, які надають безкоштовну допомогу; людина, яка працює безкоштовно; людина, яка переходить у розпорядження суспільства і сприяє розв'язанню місцевих проблем; людина, яка допомагає "будувати храм"; це такі ж люди, як і інші, але трохи кращі. Нам імпонує і термін "волонтер", і термін "доброволець". Адже для інших людей головне не назва, а суть всіх тих справ, які здійснюють волонтери. І ще більш важливий аспект, який ми поціновуємо у діяльності волонтерів, - це їхня добровільна участь у реалізації різноманітних соціальних програм, що служать тим, хто потребує підтримки і допомоги.

Досвід волонтерства показує, що людина при включенні в групу добровольців, зазвичай має власну мотивацію, суть якої можна виразити через п'ять основних потреб: бути, робити, любити, дарувати, відчувати.

І якщо ці потреби будуть задоволені, то вона відбулася як волонтер. Адже для реалізації кожноїі з цих потреб людина має виконати необхідну роботу, а іноді і не один, і не два рази, а працювати тижні, місяці.

Волонтер лише тоді зможе бути волонтером, коли він спроможний відчувати означені потреби інших людей. У такому випадку потреби однієї людини можуть посилюватися потребами іншої, що в результаті дасть змогу досягти бажаних результатів.

Щорічно волонтерськими організаціями проводяться найрізноманітніші акції. От і студентка нашої групи Собко Ірина вирішила приєднатися до декількох з них і зробити добру справу.

Першою була акція «Подаруй усмішку другу». Акція проводилась в рамках соціальної кампанії «Добрі справи», заснованої Міською радою(м.Львів) у 2014 році. Учасники акції (у їх складі була і Собко Ірина) «полювали» за усмішками відразу в чотирьох місцях центральної частини Львова: на площі перед оперним театром імені Марії Заньковецької, біля пам'ятника Данилу Галицькому, біля пам'ятника Володимиру Івасюку та на площі перед пам'ятником Іванові Франку.

 Перехожі, в яких волонтери помітили усмішку, отримали шоколадні батончики та повітряні кульки. Кожного, хто отримав подарунок, волонтери фотографували з усмішкою на обличчі. Згодом ці фотографії продемонструють на одній з благодійних виставок.

У даному заході участь могли взяти як школярі, так і студенти, чи то старші люди.

 Я можу подарувати людям хороший настрій. Люди, думаю, будуть згадувати, що я їм подарувала, наприклад, шоколадку і до кінця дня, згадуючи це, будуть усміхатися. Ми стараємося дарувати подарунки тим, хто усміхається, однак, якщо людина йде і звертає увагу на нас, то ми також їй щось даруємо, —  розповіла наша студентка волонтер Ірина Собко. . Наступним нашим кроком була допомога в зборі коштів хворим дітям. Приємно відзначити те, що дана організація працює і у Бродах. Напевно, більшість із вас неодноразово бачили людей з прозорими скриньками-допомоги. Ось про них і йде мова. Організація «Допоможи дитині!» діє майже у всіх містах України та допомогла чималій кількості дітей з різними видами хвороб.

Я надзвичайно щаслива, що мені вдалося приєднатися до акції та вкласти хоча б маленьку частинку у цю справу. Сподіваюся, що кожен з вас відкритий до милосердя та турботи і, прочитавши це, неодмінно допоможе, якщо не матеріально, то морально.