4. Індоіранська, еллінська колонізації

На кінець бронзового віку на Україні припадає поява у Північному Причорномор'ї кіммерійців - першого народу на українському терені, ім'я якого зберегла історія. Їх культуру слід вважати продовженням трипільської. Спостерігається подальше вдосконалення засобів виробництва. Тоді ж постають численні городища, окопані ровами й обнесені валами. З іранських племен, що побували в Україні, найбільше культурних пам'яток залишили після себе скіфи. У південній право- і лівобережній Україні знайдені величезні кургани, де хоронили скіфських царів. Скіфське мистецтво було своєрідним і відіграло важливу роль у формуванні слов'янської культури і житлового будівництва. Тут слід згадати і скіфську кераміку, прикрашену заглибленим геометричним узором, і скіфське декоративне мистецтво, основою якого є зображення тварин. Сармати витіснили скіфів. Утворилося 2 Малих Скіфії: на Дунаї та на сучас Крим півострові. Племя сарматів було ще войовничішим. Жінка зрівнялася у правах з чоловіком, стала воїном. Паралельно відбувалася середземноморська колонізація. Прямим джерелом античних традицій в українській культурі були грецькі міста-колонії: Тіра - в гирлі Дністра; Ольвія — в гирлі Бугу; Херсонес, Феодосія, Пантікапей — в Криму та ін. Причинами стали аграрне перенаселення та економічна проблема.

Між метрополією і колоніями розвивалася жвава торгівля. Започаткувався напрям цивілізаційних орієнтацій. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й переробка риби, скотарство. Близько 480 р. до н. е. там виникло Боспорське царство, що об’єднало більш як 20 грецьких міст. Історія Боспорського царства яскраво засвідчує існування двох періодів в історії античних міст-держав у Північному Причорномор’ї.

Перший історики називають грецьким (він тривав од 7 до 1 ст. до н. е.), другий – римським (від 1 ст. до н. е. до 3 ст. н. е.) Значення античного впливу для укр земель: 1) залучення до досягнень античної цивілізації (ремесла, торгівлі) 2) знайомство з демокр устроєм 3) ант колонії сприяли поширенню християнства

5. Велике перенаселення народів

ВПН- активні переміщення варварських племен Азії та Римської імперії через територію Схід і Північ Європи

Готи: східногерман народ, що прийшов на тер Укр в ІІст з Півден Скандинавії. Розділилися на ост-готів і вест-готів. Ост-готів витіснили тюркомовні гуни. Вони остаточно зруйнували всі давньогрецькі міста. Занепали через смерть свого правителя Аттіли. Наступною хвилею стали авари. За цих часів у словян виникла думка про створення власного війська. На зміну прийшли болгари. Болгарів витісняють хозари.

Формування словянських народів відбувається внаслідок консолідації (обєднання) племінних союзів. Словяни - корінне індоєвропейське населення Центр Європи. Територія розселення: від Балканського півострова до Балтійского моря, від Ельби до Тихого океану Перші згадки про словн у торах Плінія Старшого, Корнелія Тацита, Клавдія Птолемея (І-ІІст н.е.) За їх свідченнями в VІ ст вже існували 2 гілки словян: венеди, анти, склавини.

Загалом існувало 14 племінних союзів. Західна група (предки білорусів): половчани, дреговичі. Північно-східна (предки росіян): словени, кривичі, радимичі, вятичі. Південно-західна (предки українців): поляни, древляни, уличі, тиверці, дуліби, білі хорвати, сіверяни.