18. Періодизація Національно-визвольної війни

Спираючись на широку джерельну базу, на дослідження вітчизняних і зарубіжних істориків доцільно виділити п'ять періодів перебігу Національно-визвольної війни.

Перший (лютий 1648 р. - червень 1652 р.) - період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної і соціальної боротьби. Основні здобутки: виборення державної незалежності у червні 1652 р. й успішне завершення Селянської війни.

Другий (червень 1652 р. - серпень 1657 р.) - період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України.

Третій (вересень 1657 р. - червень 1663 р.) - період різкого загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася в громадянську війну і призвела до розколу козацької України на два гетьманства - Правобережне і Лівобережне.

Четвертий (липень 1663 р. - червень 1668 р.) - період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз'єднання України в умовах прагнення польського й московського урядів поділити Українську державу.

П'ятий (липень 1668 р. - вересень 1676 р.) - період кризи і поразки визвольної війни. Ліквідація державності на Правобережжі.

19. Основні воєнно-політичні події національно-визвольної війни

У січні 1648 р. гетьманом Запорозького війська було обрано Б. Хмельницького.

Перші перемоги повстанців (1648 р.):

19 квітня — 6 травня 1648 р. — битва в урочищі біля річки Жовті Води, в якій загинув командувач польського загону Стефан Потоцький.

15-16 травня 1648 р. — битва під Корсунем; у полон потрапили польські командувачі М. Потоцький і М. Калиновський.

11-13 вересня 1648 р. — битва під Пилявцями; польські війська тікали разом із командувачами. Козакам дісталися 90 гармат, запаси пороху та зброї, коні та інше майно на суму близько 10 млн злотих. Після пилявецької втечі поляків іронічно називали «пилявчиками».

27 вересня — 16 жовтня 1648 р. — облога Львова, яка була знята тільки після сплати львів’янами викупу — понад 1 млн злотих.

28 жовтня — 14 листопада 1648 р. — облога Замостя, що закінчилася перемир’ям із Польщею.

Воєнні дії 1649 р.

Улітку 1649р. Б. Хмельницький атакує Галичину і починає облогу Збаража, куди відступила польська армія. На допомогу оточеним просувалася 30-тисячне польське військо. Козацька армія вийшла назустріч польському підкріпленню. У серпні 1649 р. під Зборовом поляки опинилися в оточенні, а сам король ледь не потрапив у полон. Проте кримський хан змусив Хмельницького піти на поступки полякам і укласти мир (Зборівський договір (1649 р.)

Узимку 1651 р, поляки відновлюють воєнні дії та захоплюють прикордонні козацькі міста Чернівці, Шаргород, Ямпіль, оточують Вінницю.

У червні-липні 1651 р. під Берестечком, на кордоні Галичини та Волині, відбулася одна з наймасштабніших битв Європи XVII ст. Хмельницький зазнав у ній поразки. Становище України було важким, але й польська армія потерпала від голоду, епідемій та партизанської війни, розгорнутої місцевим населенням. У таких умовах був підписаний тяжкий для України Білоцерківський договір (1651)

22-23 травня 1652 р. — битва під Батогом (Вінниччина): козаки розгромили польську армію;

11 жовтня — 5 грудня 1653 р. — облога Жванця (Поділля). Татари вимагають припинення війни і виконання Зборівського договору (за це вони отримали від поляків данину і право на ясир).

Модавські походи:

I похід (серпень-вересень 1650 р.). Українська армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Князь В. Лупул відмовився від союзу з Польщею, уклав союз із Б. Хмельницьким і зобов’язався видати свою дочку Розанду за Тимоша Хмельницького. Після битви під Берестечком (1651 р.) Лупул відмовився від своїх зобов’язань. Проте перемога під Батогом змінила відносини між державами.

II похід (липень-серпень 1652 р,). Україно-молдавський союз поновлено, відбулося весілля Розанди і Тимоша.

III похід (квітень-травень 1653 р.). Козацьке військо під командуванням Т. Хмельницького повернуло владу В. Лупулові.

Але козаки, бажаючи закріпити успіх, розгорнули наступ на Валахію, який завершився поразкою.

Валаський похід українського війська спричинив формування антиукраїнського союзу в складі Валахії, Трансільванії та Речі Посполитої. У липні 1653 р. В. Лупула знову позбавили влади.

IV похід (серпень-вересень 1653 р.). Останній похід Т. Хмельницького на Молдову. Під Сучавою козаки потрапили в оточення, Тиміш Хмельницький був смертельно поранений і помер за декілька днів. Козаки здалися на почесних умовах: вони залишали Сучаву та вивозили тіло Т. Хмельницького.

Переяславська рада. 8 січня 1654 р. на козацькій раді в м. Переяславі розглядалося питання про прийняття Гетьманщиною московського протекторату.

21 березня 1654 р. були затверджені «Статті Богдана Хмельницького», або «Березневі статті».

Березень 1654 р. — воєнні дії на території Брацлавщини, Волині, Поділля; безуспішна облога Умані польськими військами.

Червень-вересень 1654 р. — українська армія під командуванням І. Золотаренка звільняє від польсько-литовського панування Білорусь. Водночас Кримське ханство укладає союз із Річчю Посполитою проти Московії та України.

Листопад-грудень 1654 р. — захоплення польською армією Брадлава.

Січень 1655 р. — битва під Охматовом; незважаючи на великі втрати, не надала переваги жодній стороні. Козацька традиція назвала місце битви Дрижиполем через морози.

Липень 1655 р. — початок шведської інтервенції до Польщі з метою здобуття балтійського узбережжя.

Вересень-листопад 1655 р. — облога Львова козацькими військами; знята після сплати викупу львів’янами. Становище козацького війська ускладнилося через вторгнення татарської армії на Поділля.

Листопад 1655 р. — під Озерною українсько-російська армія завдала поразки татарам; Кримське ханство знову стало союзником Б. Хмельницького.

У вересні 1656 р. Польща і Росія, без участі української сторони, представників якої навіть не пустили на переговори, підписали Віленське перемир’я: припинялися воєнні дії між Московською державою і Річчю Посполитою