2. Кабінет Міністрів України

2.1. Кабінет Міністрів України

2.1. Кабінет Міністрів України

Конституція України, розділ уі; Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 07.10.2010 р.

Статус

1. КМУ (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

2. КМУ здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів АРК та місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих органів.

3. Склад: Прем'єр-міністр  України,  Перший  віце-прем'єр-міністр,  віце-прем'єр-міністри, міністри. Прем'єр-міністр України призначається ВРУ за поданням ПУ, яке він вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у ВРУ, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу ВРУ, в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після надходження такої пропозиції. Персональний склад КМУ  призначається призначаються на посаду ВРУ за поданням Прем’єр-міністра України. Міністр оборони України і Міністр закордонних справ України призначаються на посаду ВРУ за поданням ПУ. За поданням Прем’єр-міністра України ВРУ може призначати міністрами осіб, які не очолюють міністерств (але не більше двох).

4. КМУ відповідальний перед ПУ і ВРУ, підконтрольний і підзвітний ВРУ

5. КМУ складає повноваження перед новообраною ВРУ. Прем’єр-міністр України, інші члени КМУ мають право заявити ВРУ про свою відставку. Відставка Прем’єр-міністра України, прийняття ВРУ резолюції недовіри КМУ мають наслідком відставку всього складу КМУ. КМУ, який склав повноваження перед новообраною ВРУ або відставку якого прийнято ВРУ, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого КМУ.

Місце в системі органів державної влади

2.1. Кабінет Міністрів України - 2

Завдання кму

1) забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання КУ та законів України, актів ПУ;

2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості;

3) забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4) розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм;

5) забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу держави;

6) забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об’єктами державної власності відповідно до закону;

7) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

8) організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

9) спрямування та координація роботи міністерств, інших ОВВ, здійснення контролю за їх діяльністю.