26.Грошовий ринок

Грошовий ринок - це ринок, на якому продається і купується особливий специфічний товар - гроші, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Об'єктом купівлі-продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні грошові кошти. 

Грошовий ринок являє механізм перерозподілу грошових коштів між різними секторами і суб'єктами економіки, збалансування окремих грошових потоків і грошового обігу в цілому.

Комерційні банки діють на грошовому ринку як постійні продавці і покупці грошових коштів. Держава теж може виступати суб'єктом грошового ринку, але виходить на нього переважно як позичальник. В операціях з купівлі-продажу грошей на грошовому ринку виступають також професійні посередники, такі як маклери, дилери, облікові доми тощо.

Особливістю грошового ринку є зміна статусу грошей і цілей їх купівлі-продажу.

Істотні відмінності на грошовому ринку мають такі елементи, як попит та пропозиція.

Виділяють три сектори грошового ринку:ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів і валютний ринок.

В організаційно-правовому аспекті ці ринки функціонують як самостійні. Але, обслуговуючи рух грошових коштів, вони тісно між собою взаємодіють. Так, грошові кошти можуть легко переміщатися з одного ринку на інший, а одні й ті ж суб'єкти можуть здійснювати операції одночасно чи поперемінно на кожному з них.

Ключова функція грошового ринку полягає у збалансуванні попиту та пропозиції грошей та формуванні відсотка як ціни грошей.

Попит на гроші - це запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент.  Попит на гроші залежить від обсягу виробництва номінального валового національного продукту: чим він більший, тим більше потрібно грошей для торговельних угод, і навпаки.

Пропозиція грошей - це та кількість грошей, що перебуває в будь-який момент у розпорядженні економічних суб'єктів, яку вони за сприятливих обставин можуть спрямувати в обіг. Пропозиція грошей виражає прагнення економічних суб'єктів дати в борг певну частину своїх грошових коштів для отримання доходу. Пропозицію грошей контролює держава.

Оптимальним станом грошового ринку є його рівновага. Вона встановлюється внаслідок взаємодії попиту на гроші та їх пропозиції. Підтримання рівноваги на грошовому ринку забезпечує грошам найкраще виконання ними своїх функцій, сприяє нагромадженню капіталу, створенню інвестицій для розширеного відтворення. Навпаки, розходження між пропозицією і попитом здатне спричинити порушення платіжного балансу, падіння обсягів виробництва і реалізації продукції, високі темпи інфляції.

27. Грошові потоки та їх балансування

Грошовий потік – це рух грошей, який має певний напрям, пов'язаний з обслуговуванням руху відповідного потоку товарів та послуг і характеризується певними особливостями. 

Грошові потоки пов'язують між собою не тільки всі групи економічних суб'єктів, а й усі види ринків, забезпечуючи тим самим функціонування єдиного ринкового простору країни.

У моделі сукупного грошового обороту виокремлено 16 грошових потоків:

1. першим потоком (під номером і) визначено сукупність платежів (витрат) фірм, пов'язаних з купівлею виробничих ресурсів, насамперед робочої сили, земельних ділянок, споруд, інших засобів виробництва. Назустріч цьому потоку грошей рухаються в напрямку фірм куплені ресурси.

2. грошовий потік 2 відображає сукупний обсяг виробництва й реалізації національного доходу (НД). У подальшому НД поділяється на три частини, кожна з яких породжує окремий грошовий потік;

3. грошовий потік 3 відображає більшу частину НД, що йде на споживання сімейних господарств й реалізується на ринку продуктів;

4. певна частина НД сплачується сімейними господарствами уряду у вигляді податків (потік 4)

5. грошовий потік 10 означає рух грошей для придбання споживацьких товарів на світовому ринку, тобто забезпечує імпорт товарів;

6. не витрачена на споживання та сплату податків частина НД становить заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок і створюють потік 5;

7. грошовий потік 6 утворюють грошові кошти, що означають звернення фірми до грошового ринку з метою розширення капіталу за допомогою фінансових посередників. Він охоплює рух кредитних ресурсів і доходи від емісії паперів;

8. мобілізовані на грошовому ринку кошти фірми інвестують у розширення виробництва, для чого витрачають їх на закупівлю необхідних матеріальних цінностей (будівельних матеріалів, обладнання, пристроїв тощо), а з їх оплатою формується новий грошовий потік 7;

9. грошовий потік 8 становить звернення уряду до фінансових посередників для покриття власних видатків шляхом розміщення облігацій, бон, казначейських векселів тощо;

10. грошовий потік 9 забезпечує державні закупівлі коштами мобілізованих грошових ресурсів потоку 8;

11.  оплата іноземними покупцями експортних поставок фірм створює новий грошовий потік 11, за яким у внутрішній обіг надходить додаткова маса грошей, що можуть бути у формі національної валюти, якщо вона вільно конвертована і широко застосовується у міжнародних розрахунках, або іноземної валюти.

12. потік 12 утворюють платежі, що надходять фірмам за продані товари на ринку продуктів;

13. потік 13 становлять додаткові іноземні інвестиції, що мобілізуються на світовому ринку та спрямовуються у цінні папери і фінансові активи у внутрішньому грошовому ринку;

14. потік 14 відображає експортні грошові кошти, які спрямовуються фінансовими посередниками в інвестиції на світовому ринку, та характеризує процес відпливу грошового капіталу за кордон;

15. потоки 15 і 16 відображають операції центрального банку для поповнення грошового обігу додатковою масою грошей шляхом кредитування комерційних банків (15) або вилучення надлишку грошових коштів за допомогою скорочення обсягів кредитування (16).

Грошовий обіг тісно пов'язаний з кругообігом товарів та послуг, звідси виникає проблема підтримки постійної рівноваги між суспільним виробництвом і грошовою сферою. Її вирішення передусім пов'язане з балансуванням грошових потоків у цій сфері.

Причина порушення балансу	Наслідки	Шляхи досягнення балансу
Перевищення імпорту над експортом	Частина грошової маси в розмірі чистого імпорту залишить внутрішній ринок, як наслідок – недостатність платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, відповідно виникнуть труднощі з рухом національного продукту	За рахунок додаткової кредитної емісії грошей; за рахунок зовнішніх запозичень у вигляді як отримання прямої позики в іноземних банках, так і розміщення на світовому фінансовому ринку своїх цінних паперів
Активне сальдо зовнішньоторговельного обігу	На внутрішній ринок надійде додаткова грошова маса, яка може розбалансувати співвідношення попиту і пропозиції на внутрішньому ринку й викликати зростання цін	Стимулюванням нагромадження грошей суб'єктами господарювання та населенням; спрямуванням частини грошового капіталу за кордон

У цілому балансування грошових потоків і всієї сфери грошового обігу має відображати стратегічні цілі, що стоять перед державою.