5.Поняття і значення трудового договору. Сторони, зміст, форма, порядок укладення трудового договору.

Трудовий договір – це угода між працівником з одного боку і роботодавцем з іншого, згідно з якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін Сторонами трудового договору є працівник та роботодавець (часто у раніше прийнятих актах законодавства замість терміна “роботодавець” використовується термін “власник або уповноважений ним орган”). Залежно від строку дії розрізняються такі види трудових договорів (ст.23 КЗпП України):

1)безстроковий трудовий договір, що укладається на невизначений строк. Переважна частина трудових договорів укладаються саме на невизначений строк. При укладанні такого трудового договору працівник у заяві вказує дату виходу на роботу, але не вказує строк своєї діяльності на даному підприємстві;

2)строковий, тобто договір, укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. При цьому у договорі обов’язково чітко має вказуватися строк його дії. 

3)трудовий договір, що укладається на час виконання певної роботи. Зміст трудового договору становить умови, якими визначаються права та обов’язки сторін. Умови трудового договору поділяються на обов’язкові (основні) та факультативні (додаткові).

Обов’язкові (основні) умови повинні міститися в кожному трудовому договорі. До таких умов відносять: місце роботи, тобто структурний підрозділ організації-роботодавця, в якому має працювати працівник; трудові функції, посада, напрям діяльності працівника; час початку роботи, а в строковому трудовому договорі – і час її закінчення; заробітна плата.

Факультативні умови включаються до нього лише за бажанням сторін. Найчастіше такими умовами є: випробування при прийнятті на роботу; надання працівникові службового житла чи транспорту; встановлення для працівника неповного чи скороченого робочого дня; вирішення питання про відрядження працівника.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, хоча інколи на практиці має місце укладення трудового договору і в усній формі, а також у формі резолюції керівника організації на заяві про прийняття на роботу. 

6. Функції відповідальності у господарському праві.

Функції господарсько-правової відповідальності - це напрями ЇЇ дії, той господарський результат, що настає в результаті застосування господарсько-правової відповідальності.

Господарсько-правовій відповідальності притаманні як загальні (властиві будь-якій юридичній відповідальності), так і спеціальні функції (є характерними переважно для господарсько-правової відповідальності). До категорії перших належать попереджувально-стимулююча, штрафна (функція покарання за правопорушення), до категорії других - компенсаційно-відновлювальна, інформаційна, сигналізаційна.

Попереджувально-стимулююча функція господарсько-правової відповідальності (як і будь-якої юридичної) виявляється в тому, що не лише застосування господарсько-правової відповідальності, а й сама загроза її застосування примушує учасників господарських правовідносин (насамперед суб'єктів господарювання) діяти правомірно, аби уникнути негативних наслідків у результаті застосування такої відповідальності. Штрафна функція (функція покарання за вчинене правопорушення) незначною мірою характерна для господарсько-правової відповідальності, хоча в певних випадках відіграє значну роль (сплата штрафної неустойки, яка передбачає і сплату суми неустойки, і повного відшкодування збитків; у окремих випадках це можуть бути господарсько-адміністративні штрафи за заборонені законом дії у сфері економічної конкуренції, якщо вони створили лише загрозу обмеження конкуренції на ринку, не завдавши шкоди її учасникам).

Компенсаційно-відновлювальна функція - як провідна в системі функцій полягає у відновленні порушеного правопорядку й усуненні наслідків неправомірної поведінки суб'єкта господарювання. 

Сигналізаційна функція - виявляється в тому, що застосування до суб'єкта господарювання господарсько-правової відповідальності є сигналом для нього про необхідність поліпшення своєї роботи з метою уникнення в майбутньому втрат від застосування такої відповідальності, а для контрагентів такого господарюючого суб'єкта сигналом про необхідність зважити доцільність продовження з ним договірного зв'язку або розірвання існуючого.

Роль інформаційної функції полягає в інформуванні учасників господарського життя про негаразди в діяльності їх партнерів (якщо до останніх застосовуються господарсько-правові санкції контролюючими органами, контрагентами тощо), а відтак у доцільності корегування своїх відносин з ними.