- •1.Предмет цивільного права
- •2. Диспозитивний метод регулювання цивільних правовідносин та чинники що його зумовлюють
- •3. Принципи цивільного права.
- •4. Функції та система цивільного права.
- •Поняття та види джерел цивільного права.
- •6. Аналогія закону та аналогія права.
- •7. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.
- •8. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •9. Стаття 25. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •10. Стаття 30. Цивільна дієздатність фізичної особи
- •11. Стаття 34. Повна цивільна дієздатність
- •1. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
- •2. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.
- •12. Стаття 31. Часткова цивільна дієздатність особи, яка не досягла чотирнадцяти років
- •13. Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років
- •14. Обмеження дієздатності фізичної особи.
- •15. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •20. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права
- •21. Індивідуалізація юридичних осіб
- •22. Створення юридичної особи
- •Вимоги до змісту установчих документів
- •Державна реєстрація юридичної особи
- •Найменування юридичної особи
- •23. Органи юридичної особи
- •24. Філії та представництва юридичної особи
12. Стаття 31. Часткова цивільна дієздатність особи, яка не досягла чотирнадцяти років
1. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:
1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;
2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
2. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.З урахуванням вікового фактора закон розрізняє такі види дієздатності: а) повну дієздатність особи; б) дієздатність особи у віці від 14 до 18 років (ст. 32 ЦК); в) дієздатність осіб, що не досягли 14 років (ст. 31 ЦК).Ст. 31 ЦК передбачає часткову дієздатність осіб, які не досягли 14 років (малолітніх).Відповідно до правил ст. 31 ЦК особи, що не досягли 14 років, мають право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Під дрібними побутовими правочинами ст. 31 ЦК розуміє правочини, що задовольняють побутові потреби особи, стосуються предмета, що має невисоку вартість і відповідає фізичному, духовному чи соціальному розвитку малолітнього. Частина 2 ст. 31 ЦК також передбачає, що малолітні не відповідають за заподіяну ними шкоду. Ст. 1178 ЦК передбачає, що за шкоду, заподіяну особами, що не досягли 14 років, відповідають їх батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні й інші установи, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини.
13. Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років
1. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися внеском,внесеним нею на своє ім´я (грошовими коштами на рахунку).
2. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.На вчинення неповнолітньою особою пра-вочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова і нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
3. Неповнолітня особа може розпоряджатися коштами, що внесені іншими особами у фінансову установу на її ім´я, за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника.
4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути здобута від будь-кого з батьків (усиновлювачів). У разі заперечення того з батьків (усиновлювачів), з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування.
5. За наявністю достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.
6. Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.