- •1.Предмет цивільного права
- •2. Диспозитивний метод регулювання цивільних правовідносин та чинники що його зумовлюють
- •3. Принципи цивільного права.
- •4. Функції та система цивільного права.
- •Поняття та види джерел цивільного права.
- •6. Аналогія закону та аналогія права.
- •7. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.
- •8. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
- •9. Стаття 25. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •10. Стаття 30. Цивільна дієздатність фізичної особи
- •11. Стаття 34. Повна цивільна дієздатність
- •1. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
- •2. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.
- •12. Стаття 31. Часткова цивільна дієздатність особи, яка не досягла чотирнадцяти років
- •13. Стаття 32. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років
- •14. Обмеження дієздатності фізичної особи.
- •15. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •20. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права
- •21. Індивідуалізація юридичних осіб
- •22. Створення юридичної особи
- •Вимоги до змісту установчих документів
- •Державна реєстрація юридичної особи
- •Найменування юридичної особи
- •23. Органи юридичної особи
- •24. Філії та представництва юридичної особи
1.Предмет цивільного права
Предметом цивільного права є:а) майнові відносини, тобто відносини, що виникають з приводу належності, користування і переходу майна (законодавець визначає правомочність власника, регулює відносини, пов'язані з оплатою (купівля-продаж, міна) та безоплатною передачею майна (дарування, спадкування);б) особисті немайнові відносини, тобто відносини, об'єктом яких виступають нематеріальні блага, які не можна відділити від особи (честь, гідність, ділова репутація);в) відносини інтелектуальної власності, тобто відносини, що виникають при реалізації особами своїх авторських прав чи права промислової власності. Більшість авторів включає відносини інтелектуальної власності у склад особистих немайнових відносин.
2. Диспозитивний метод регулювання цивільних правовідносин та чинники що його зумовлюють
Головними проявами методу правового регулювання вважається вирішення за його допомогою питань:1) яким є юридичне становище учасників відповідних відносин;2) з якими обставинами норма права пов’язує виникнення, зміну, припинення та інші трансформації правовідносин;3) яким чином визначаються права й обов’язки учасників відповідних правовідносин;4) яким є порядок захисту прав та інтересів учасників правовідносин.На цьому підґрунті набула поширення характеристика імперативного та диспозитивного методів правового регулюванняДиспозитивний метод (метод координації) характерний для регулювання на засадах формальної рівності, ініціативності та вільного розсуду учасників відповідних відносин: на процес такого регулювання впливає активність учасників суспільних відносин, що регулюються за його допомогою. Характерними рисами диспозитивного уповноважувального (правонаді- ляючого) елементу цивільно-правового методу правового регулювання є:1) юридична рівність сторін;2) ініціатива сторін при встановленні правовідносин;3) можливість вибору учасниками цивільних відносин варіанта поведінки, що не суперечить засадам цивільного законодавства і моральності суспільства.
3. Принципи цивільного права.
Принципи цивільного права – це визначальні його ідеї та засади, що мають внаслідок їх законодавчого закріплення в нормах права загальнообов’язковий характер. Це такі принципи:· неприпустимість свавільного втручання в сферу особистого життя людини;· неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;· свобода договору;· свобода підприємницької діяльності; судовий захист прав; справедливість, добросовісність, розумність (ст. 3 ЦК).Принципи цивільного права нерозривно пов’язані з методом цивільно-правового регулювання, тобто, враховується юридична рівність учасників цивільних відносин тощо. Принципи цивільного права мають велике значення у правотворчості, у практичній діяльності судів при заповненні прогалин права тощо. Мета закону – не вдаватися до деталей правового регулювання, а визначити загальні засади, принципи правового регулювання, які можливо було б застосовувати у конкретних правовідносинах.
