- •1 Політика як соціальне явище
- •2.Функції політики,концепція,структура.
- •3.Політика та інші сфери суспільного життя
- •4. Політологія як наука та навчальна дисципліна.
- •5. Методи політики.
- •6.Поняття Політична система
- •7. Структура та функції політичної системи.
- •8. Типологія політичних систем.
- •9.Підходи до трактування політичних системи Істон Алмонд Дойч
- •10.Природа політичної влади, концептуальні підходи до визначення поняття.
- •11. Ресурси та функції політичної влади
- •12. Політична та державна влада
- •13. Легітимність політичної влади. Джерела легітимації
- •14. Принцип поділу влади
- •15. Поняття держави. Теорії виникнення держави
- •16. Основні ознаки та функції держави.
- •17. Форми державного правління
- •18. Типи територіального устрою держави
- •19. Концепція провової держави.
- •20.Концепція соціальної держави.
- •21. Громадя́нське суспі́льство
- •22. Поняття політичного режиму
- •23. Тоталітарний політичний режим.
- •24. Авторитарний режим
- •25 Основні принципи демократичного режиму
- •26. Теорії демократії
- •27. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
- •28. Перехід до демократії
- •29. Гібридні політичні режими
- •30.Основні принципи проведення виборів:
- •31. Виборча система
- •32. Мажоритарна система
- •33. Пропорційна система
- •34.Походження і сутність політичних партій.
- •35. Функції політичних партій.
- •36.Типологія політичних партій
- •37.Типологія та поняття партійних систем.
- •38.Поняття і структура політичної культури
- •39.Типи політичних культур.
- •40. Політична соціалізація
- •41.Поняття політичної еліти.
- •42. Циркуляція політичної еліти.
- •43. Лідерство як політчний феномен.
- •44. Типологія політичного лідерства.
- •45. Типологія та функції політичних конфліктів.
- •46. Динаміка та управління політичними конфліктами
- •47. Політичний розвиток та політична модернізація
- •50. Теорія третьої хвилі демократизації
4. Політологія як наука та навчальна дисципліна.
Політологія — це наука про політичну владу і управління, про закономірності розвитку політичних відносин і процесів, функціонування політичних систем та інститутів, політичної поведінки і діяльності людей.
Після тривалих дискусій переважна більшість фахівців дійшла висновку, що політологія є загальною інтеграційною наукою про політику в усіх її проявах. У широкому розумінні політологія є наукою про політику та її взаємини з людиною і суспільством. У вузькому — це наука про політичну владу, її природу і сутність, зміст і механізми здійснення. Але, відрізняючись від інших наук, що досліджують ці проблеми, політологія вивчає універсальні та специфічні закони політичного життя, спосіб організації і здійснення влади в динаміці, в дії.
При цьому політологія як наука і як навчальна дисципліна має свої специфічні особливості. Головне її завдання — у безперервному процесі пізнання отримувати знання про політику на основі узагальнення достовірних фактів, досліджувати питання, відповідей на які ще немає, розмежовувати ілюзії та дійсність. Політологія як наука досліджує закономірності і сутність політичної сфери, політичної системи суспільства, політичної свідомості і культури, глобальних геополітичних проблем. Як навчальна дисципліна, вона, спираючись на отримані дані, висвітлює історію політичної думки, дає знання про політичні інститути, їх організацію та функціонування; права, свободи, обов’язки громадян; участь особи в політичному житті; суб’єкти і об’єкти політики; політичний маркетинг і політичний менеджмент, політичну культуру, сучасні політичні доктрини, світовий політичний процес. Завдання політології як навчальної дисципліни — дати всім, хто цікавиться цими проблемами, мінімум наукових знань про політику, а політиків — навчити досягати успіху у виборчих кампаніях.
У кожній країні політологія, мабуть, більше, ніж будь-яка інша суспільна наука, „прив’язана” до національної специфіки. А тому виникає спокуса (і це питання також широко дискутувалося) визначити її як окрему українську національну науку. Проте політологія і як наука, і як навчальна дисципліна має загальний характер, свій предмет, універсальні та специфічні закони розвитку. Тому видається некоректним визначати її лише як українську науку. Якщо підемо цим шляхом, то свідомо відмежуємося від досягнень світової науки про політику. Водночас з ряду ключових проблем теорії політики українські політологічні школи можуть і повинні здійснювати наукові розробки, які б за своєю досконалістю, інноваційним потенціалом вигідно відрізнялися від інших політологічних досліджень. Такими проблемами теорії політики, які вивчаються, зокрема, в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, є:
- політична система та інститути громадянського суспільства сучасної України;
- Україна в контексті трансформації політичних систем в країнах СНД, Балтії, Центральної і Східної Європи;
- Україна в сучасному геополітичному просторі.
Політологія як навчальна дисципліна має свій зміст. Складовими частинами політології вважаються: теорія і соціологія політики, історія політичних систем, теорія управління соціально-політичними процесами, теорія міжнародних відносин і історія політичних вчень.
Таким чином, об'єктом політології є політичне життя суспільства в найрізноманітніших її проявах, порівняльний аналіз державних (політичних) систем, дослідження і прогнозування політичних подій і процесів. Предметом політології є об'єктивні закономірності виникнення й еволюції політичних інтересів, поглядів і теорій, закономірності становлення, функціонування політичної влади, політичних відносин і політичної діяльності, розвиток політичного процесу. Розуміється відзначене не вичерпує всього змісту політології. Більш того, політичний процес, що динамічно розвивається, постійно ставить нові проблеми. Наприклад, об'єктивна логіка сучасного етапу нашого суспільства жадає від політологів сконцентрувати свою увагу на таких принципово важливих напрямках як:
- виявлення умов і принципів політичної консолідації всіх суспільно-політичних сил, що виступають за корінне відновлення основних сфер життя на основі загальнолюдських ідеалів і цінностей;
- аналіз протиріч і шляхів їхнього вирішення при організації роботи основних галузей влади і формуванні правової держави;
- розкриття політичних проблем відновлення нашої багатонаціональної держави й удосконалювання національних відносин;
- визначення політичних умов, шляхів і форм виховання громадян Росії в дусі патріотизму, політичної і соціальної відповідальності;
- науковий аналіз і визначення політичних умов і шляху проведення військової реформи, реорганізації Збройних сил і створення політичного механізму надійного соціального захисту військовослужбовців;
- розробка військової доктрини держави, принципів використання військової сили суб'єктами політики у зовнішньо- і внутрішньополітичних відносин.
Виходячи з такого розуміння предмету, можна виділити його структурні елементи: держава і його органи;
