1.Таксономія патогенних для людини вібріонів

Морфологія:

Грам-негативні, злегка зігнуті палички у вигляді коми

0,5 – 1,5-3 мкм, спор та капсул не утворюють, рухливі (монотрихи)

Культуральні властивості:

Факультативні анаероби або аероби;

Адаптовані до лужного середовища (оптимальне рН 7,6-8,2);

Оптимальна температура 18-37⁰С;

Невибагливі до складу поживного середовища;

Для швидкого росту культивують на спеціальних або селективних середовищах;

Деякі види адаптовані до підвищених концентрацій NaCl (галофільні)

Методи вивчення морфології:

1. Нативні препарати «висяча» або «роздавлена» крапля (рухливість);

2. препарати, забарвлені за Грамом, Пфейфером

Поживні середовища для культивування:

1. Лужний агар, лужна пептонна вода

2. Диференційно-діагностичні: TCBS-агар, середовище Монсура

Характеристика росту:

1. На пептонній воді утворюють блакитну плівку через 4-6 год.

2. на лужному агарі утворюють диско видні прозорі S-колонії

3. на TCBS-агарі утворюють жовті колонії (ферментують сахарозу)

4. на середовищі Монстра утворюють колонії з темно-сірим центром

Антигенна структура

Біохімічні властивості

Вірулентність

1. О-Аг (групоспецифічний)

2. Н-Аг (спільний)

Ферментація маннози, сахарози, арабінози

(тріада Хейберга)

1. Патогенні вібріони (V.cholerae)

2. Умовно-патогенні вібріони (V.parahaemolyti-

cus, V.vulnificus, V.metsch-

nicovi)

3.Сапрофітні вібріони

Метод вивчення: РА з групо-специфічною О-сироваткою

Поділ на 8 хемогруп

Поділ на 139 О-серогруп

За структурою О-Аг

За біологічними властивостями

1. О-1 група:

Серотип Огава (АВ)

Серотип Інаба (АС)

Серотип Гікошима (АВС)

2. НАГ вібріони

3. О-139 група (штам bengal)

1. Біовар cholerae

2. Біовар el-tor

3. Біовар proteus

4. Біовар albensis

Класифікаційні ознаки:

1. Гемоліз курячих еритроцитів

2. аглютинація еритроцитів барана

3. чутливість до поліміксину

4. фаголізабельність типовими фагами

5. реакція Фогеса-Проскауера

Патогенність

Фактори вірулентності

Викликає особливо-небезпечну кишкову інфекцію людини, що супроводжується водянистою діареєю і вираженою дегідратацією і характеризується швидким епідемічним розповсюдженням

1. Джгутики

2. Пілі (адгезини)

3. Ферменти патогенності: плазмокоагулаза, лецитиназа, фібринолізин, нейрамінідаза, протеази

4. Ендотоксин

5. Екзотоксин (холероген) викликає пригнічення аденілатциклази, що призводить до накопичення цапф та виходу в просвіт кишківника води та електролітів