- •Бакалаврська робота
- •Розділ 1. Природні умови функціонування басейну річки Лютиця
- •Фізико-географічні умови розташування
- •Кліматичні умови
- •Характеристика ґрунтового покриву
- •Особливості рослинного світу
- •Гідрологічні умови
- •Соціальний стан населення в межах району
- •Розділ 2. Методи і методика
- •Розділ 3. Вплив господарської діяльності на стан екосистеми річки Лютиця
- •3.1. Вплив господарської діяльності на екологічний стан поверхні водозбору
- •3.2. Вплив господарської діяльності на хімічний склад води в річці
- •Розділ 4. Визначення рівня антропогенного навантаження на басейн річки Лютиця
- •4.1. Визначення площі поверхні водозбору річкового басейну
- •4.2. Розрахунок антропогенного навантаження на екосистему річки
- •Розрахунок:
- •4.3. Методи біологічної індикації води річок
- •4.4. Оцінка якості поверхневих вод в сучасних умовах використання
- •Розділ 5. Моніторинг екологічного та хімічного стану для поверхневих вод
- •5.1. Методика вибору моніторингових ділянок річки
- •5.2. Періоди на проведення моніторингу елементів якості
- •5.3. Класифікація результатів біологічного моніторингу
- •Розділ 6 Охорона праці
- •6.1. Організація охорони праці на підприємстві
- •6.2. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства з охорони праці
- •6.3. Інструктажі з питань охорони праці: характер інструктажів, час, періодичність та місце проведення.
- •6.4. Пожежна безпека на підприємстві
- •Висновок Список використаної літератури
Розділ 4. Визначення рівня антропогенного навантаження на басейн річки Лютиця
4.1. Визначення площі поверхні водозбору річкового басейну
Поверхня водозбору річкового басейну визначається по ізогіпсах карти шляхом оконтурювання меж водорозділу. Використовуються методи діаграм або дискограм. Крім цього, існують методи: графоаналітичний (шляхом розбивки поверхні басейну на трикутники або трапеції з подальшою сумацією отриманих площ); графічний (з допомогою палетки-клітчатки або лінійчатої палетки); механічний (з допомогою планіметра типу ПП-2К).
Площа поверхні водозбору басейну річки Лютиця знаходиться за допомогою палетки.
По даних обрахунків маємо, що площа басейну річки Лютиця, який представлено на рисунку 1, виміряна палеткою, становить 52 см2. Відповідно до масштабу (1 см = 2 км) маємо:
S=52 см2 *4 км2=208 км2
Отже, площа поверхні водозбору річкового басейну, яку ми розраховували графічним методом становить 208 км2.
4.2. Розрахунок антропогенного навантаження на екосистему річки
Словацькі вчені Е. Клементова, В. Гейніге в якості кількісної та якісної оцінки екологічної стійкості ландшафту запропонували оцінку стану басейну на основі визначення коефіцієнта стабілізації та стійкості ландшафту – Пкесл.
Коефіцієнт екологічної стабільності ландшафту (Пкесл) вираховують як відношення площ стабільних елементів ландшафту до нестабільних:
(4.1).
де: Fст– площі зі стабільними елементами ландшафту, %;
Fнст – площі з нестабільними елементами ландшафту, %.
До стабільних елементів, на думку вчених, належать ті, які позитивно впливають на ландшафт, а саме: площі, зайняті під лісами, лісосмугами, болота та заболочені землі, луки, пасовища, природоохоронні території. До нестабільних зараховують сільські та міські забудови, ріллю, городи, водосховища, водостоки, канали і землі промислового використання.
Площі стабільних і нестабільних ландшафтів наведені в таблиці 4.1
Таблиця 4.1
Визначення стабільних і нестабільних ландшафтів бассейну
річки Лютиця
№ п/п |
Елементи ландшафту |
Стабільні площі, км2 |
Нестабільні площі, км2 |
1 |
Ліси |
164,4 |
- |
2. |
Болота |
13,7 |
- |
3. |
Луки |
82,005 |
- |
4. |
Фруктові сади |
0,735 |
- |
5. |
Рілля |
- |
59,085 |
6. |
Городи |
- |
46,575 |
7. |
Сільська, міська забудова, землі промислового використання |
- |
120,3 |
8. |
Водосховища, водотоки та канали |
- |
0,345 |
Всього: |
260,84 |
226,305 |
|
|
|||
Залежно від значень Пкесл надають оцінку стійкості ландшафту за такою класифікацією: Пкесл<=0,5 – нестабільна з яскраво виявленою нестабільністю; Пкесл = 0,5…1 – нестабільна; Пкесл = 1,01…3,0– умовно нестабільна; Пкесл = 3,01…4,5 – стабільна; Пкесл> 4,5 – стабільна з яскраво виявленою стабільністю.
