- •Стратегія розробки концепції шкільної соціально-педагогічної діяльності:
- •Закріплення знань із соціальної роботи і соціальної педагогіки
- •Робота психолога в навчальному закладі
- •1.Психопрофілактична робота, вона передбачає діяльність по:
- •4. Психологічна освіта
- •5. Психологічна реабілітація
- •Діагностика визначення групи ризику
- •Висновки
5. Психологічна реабілітація
Психологічна реабілітація передбачає діяльність по:
− психологічного супроводу дітей, членів їх сімей у процесі консультативної та психокорекційної роботи з ним;
− конструювання адаптивних моделей поведінки та соціальних взаємодій, що забезпечують найбільш повну соціалізацію та інтеграцію в суспільство проблемних дітей та їх сімей.
Діагностика мотиваційної готовності учня допрофільного навчання
(ОДАНІ-2)
Виявляти мотиваційну готовність учня до профільного навчання можна за допомогою різних методик. Одна з них — орієнтаційно-діагностична анкета інтересів (ОДАНІ-2) - створена С.Я. Карпіловською і Б.О. Федоришиним на основі модифікації анкети інтересів А.Є. Голомштока і О.І. Мешковської.
Для зручності, методика ОДАНІ-2 складається з трьох частин — бланку запитань, бланку відповідей та бланку дешифратора.
Методика проводилася серед учнів 9-х класів. Кількість учнів становила 16 чоловік.
Результати методики: незважаючи на велику кількість запитань, учні справилися на «задовільно».
По обробці результатів можна підвести підсумок, про те, що учні конкретно змогли визначити свій рівень знань та досягнень у певному предметі, що є характерним для учнів 5-х (г) класів. Кожен зміг виявити свій нахил до певного предмету, тільки у деяких учнів виявилися труднощі, при обробці результату вони не могли оприділити себе в певну категорію, але при допомозі психолога, та консультації учні змогли оприділити для себе певний предмет.
Діагностика визначення групи ризику
Дана діагностика проводилася з учнями 5 класів (1-г). Для визначення наявності учнів з певними відхиленнями, було обрано дану методику. Її суть заключається в тому, що діти давали відповідді «так» або «ні». Після того, як відбулася обробка результатів, вдалося оприділити суть учнів, та наявні проблеми. Методика проводилася із чисельністю 14 чоловік.
Під час проведення методики проблем не було, діти йшли на контакт.
Відповіді учнів порівнюються з ключем. Підраховується кількість співпадань відповідей з ключем по кожному показнику (шкалі).
Сумарний бал по кожній з п’яти шкал відображає ступінь її прояву. Чим більше сумарний бал, тим сильніше проявляється даний психологічний показник і тим вище вірогідність зарахування дитини до групи ризику.
1. Відносини в сім'ї
Високі бали по цій шкалі опитувальника свідчать про порушення внутрішньосімейних взаємин, які можуть бути обумовлені:
• напруженою ситуацією в сім'ї;
• неприязним ставленням;
• обмеженнями та вимогами дисциплінованості без почуття батьківської любові;
• страхом перед батьками та ін.
Коли напруження, викликане незадоволеністю стосунками в сім'ї, продовжується занадто довго, воно починає чинити сильну руйнуючу дію на здоров'я дітей та підлітків.
2. Агресивність
Високі бали по цій шкалі опитувальника свідчать про підвищену ворожість, грубість, забіякуватість. Агресія може виражатися і в прихованих формах – недоброзичливості та озлобленості.
Підвищена агресивність часто супроводжується підвищеною схильністю до ризику та є невід’ємною рисою характеру дітей та підлітків групи ризику.
3. Недовіра до людей
Високі бали за цією шкалою свідчать про сильно виражену недовіру до навколишніх людей, підозрілості, ворожості. Такі діти та підлітки часто бувають пасивними та сором’язливими у спілкуванні з однолітками через страх бути знехтуваними. Зазвичай це супроводжується комунікативною некомпетентністю, невмінням встановлювати дружні взаємини з іншими людьми.
4. Невпевненість у собі
Високі бали за цією шкалою свідчать про високу тривожність, невпевненість у собі, можливо, про наявність комплексу неповноцінності, низьку самооцінку. Ці якості особистості також являються сприятливим підґрунтям для різних розладів у поведінці. Діти і підлітки, які мають високі оцінки по цій шкалі, можуть бути віднесені до групи ризику.
5. Акцентуації характеру
До групи ризику відносять наступні типи акцентуації характеру:
- гіпертимний тип. Вирізняється завжди хорошим настроєм, високим тонусом, енергійністю, активністю, проявляє прагнення бути лідером, нестійкий в інтересах, недостатньо розбірливий у знайомствах, не любить одноманітність, дисципліни, монотонної праці, оптимістичний, переоцінює свої можливості, бурно реагує на події, дратівливий.
- істероїдний тип. Проявляє підвищену любов до себе, посиленої уваги до себе з боку інших, потребу у захопленості, співчуття з боку навколишніх людей, намагається показати себе у кращому світлі, демонстративний в поведінці, претендує на виключне положення серед однолітків, непостійний та ненадійний в людських стосунках.
- шизоїдний тип. Характеризується замкнутістю та невмінням розуміти стан інших людей, відчуває труднощі у встановленні нормальних взаємин з людьми, часто аутизується в свій недоступний іншим людям внутрішній світ, в світ фантазій і мрій.
- емоційно-лабільний тип. Характеризується надмірно непередбачуваною зміною настрою. Сон, апетит, працездатність та комунікабельність залежать від настрою. Високочутливий до взаємин людей.
Діагностична методика «Малюнок сім’ї»
№ |
Ім’я, прізвище |
Виділені ознаки |
Оцінки про наявність ознак |
1 |
Вітя Г. (5клас) |
Загальний розмір малюнка: на пів сторінки і менше; Кількість членів сім’ї: троє; Склад сім’ї: син, батько, мама; Відстань між членами сім’ї: на малюнках відрізняється; Наявність тварин: відсутні; Вигляд зображення (схематичне, реалістичне, естетичне в інтер’єрі): реалістичне і в інтер’єрі; Ступінь прояву позитивних емоцій (у балах 1-5): 3 бали; Ступінь охайності виконання (у балах 1-5): 4 бали; |
Можна сказати, що на кожному із 5 малюнків розмір не міняється, малюнки знаходяться по центру, розмір невеликий, дитина зображує сім’ю без дідусів та бабусь, відстань на різних видах малюнках різна, на всіх малюнках відсутні тварини, види малюнків залежать від завдання – реалістичні, фантастичні, в інтер’єрі, позитивні емоції проявляються тільки на тих малюнках, де дитина ділиться тим, що вона бажає, загальний вигляд малюнків досить охайний, без закреслень і переправлень. Висновок: на малюнках дитини чітко виражається недостатня увага до себе, зображується самотність. Дитина важко переносить те, що один із батьків знаходиться за кордоном. |
2 |
Андрій К. (5клас) |
Загальний розмір малюнка: середній, великий; Кількість членів сім’ї: троє; Склад сім’ї:син, батько, мати; Відстань між членами сім’ї: на малюнках різна ; Наявність тварин: відсутні; Вигляд зображення (схематичне, реалістичне естетичне в інтер’єрі): реалістичне. фантастичне; Ступінь прояву позитивних емоцій (у балах 1-5):4 бали; Ступінь охайності виконання (у балах 1-5: 5 балів. |
Розмір на малюнках змінюється із середнього до великого, також є малюнок і невеликим вмістом, кількість членів сім’ї на малюнку троє, відстань між членами сім’ї на малюнках різна, тварин на малюнку немає, зображення має як реалістичний вигляд так і фантастичний, емоції на малюнках частіше позитивні, що доказує, любов до сім’ї, загалом малюнок охайний. Висновок: по малюнках можна сказати, що не дивлячись на те, що один із батьків знаходиться за кордоном, сім’я підтримує тісні зв’язки, підтримує стосунки. На соціалізацію дитини відсутність одного з батьків серйозного впливу на має, тому дитина зможе успішно закріпитися у суспільстві. |
3 |
Максим М. (5клас) |
Загальний розмір малюнка: великий; Кількість членів сім’ї: троє; Склад сім’ї:син, мати, батько; Відстань між членами сім’ї: середня; Наявність тварин: відсутні; Вигляд зображення (схематичне, реалістичне естетичне в інтер’єрі): реалістичне, фантастичне; Ступінь прояву позитивних емоцій (у балах 1-5): 3бали; Ступінь охайності виконання (у балах 1-5): 5 балів. |
За виглядом всі малюнки об’ємні, зображено 3 члени сім’ї, відстань між членами сім’ї середня, що показує непостійні зв’язки між сім’єю, від заданої інструкції на малюнках є як реалістичні так і фантастичні малюнки, позитивні емоції на малюнках є тільки там, де потрібно було зобразити сім’ю, яка мала бути уявною, за ступенем охайності, то можна сказати, що малюнки досить охайні, не мають у собі виправлень та стертих елементів. Висновок: хлопчик зможе успішно вступити у суспільство, не дивлячись на те, що один із батьків не в змозі забезпечити своєю увагою. |
4 |
Роман С. (5клас) |
Загальний розмір малюнка: великий; Кількість членів сім’ї: чотири; Склад сім’ї: батько, мати, син, дочка; Відстань між членами сім’ї: невелика; Наявність тварин: відсутні; Вигляд зображення (схематичне, реалістичне естетичне в інтер’єрі): реалістичне, фантастичне; Ступінь прояву позитивних емоцій (у балах 1-5): 5 балів; Ступінь охайності виконання (у балах 1-5): 4 бали. |
Малюнки в цілому розміщено горизонтально, по розмірам статури сім’ї – великі, що показує неподільність і єдність сім’ї, відстань між членами сім’ї невелика, що говорить нам про злагоду і взаєморозуміння, зображення майже всі реалістичні, за виключенням деяких, там присутні елементи фантастики, позитивні емоції зображуються на кожному малюнку, тобто дитина успішно розвивається і з розумінням ставиться до всього. Висновок: по малюнку можна сказати, що хлопчик старається показати нам, що сім’я є досить щасливою, хоча визначити всіх деталей не вдалося; для кращого висновку потрібно працювати із дитиною. |
5 |
Наталя Р. (5клас) |
Загальний розмір малюнка: невеликий; Кількість членів сім’ї: чотири; Склад сім’ї: батько, мати, дівчинка, дівчинка; Відстань між членами сім’ї: на малюнках різна; Наявність тварин: присутня (кіт); Вигляд зображення (схематичне, реалістичне естетичне в інтер’єрі): реалістичне, фантастичне, в інтер’єрі; Ступінь прояву позитивних емоцій (у балах 1-5): 5 балів; Ступінь охайності виконання (у балах 1-5): 4 бала. |
По малюнку можна сказати, що відсутність одного з батьків не сильно позначається на дитині, вона компенсує відсутність сестрою, по відстані між членами сім’ї можна сказати, що сім’я зображена дружньою, люблячою. На малюнку присутні зміни, корегування гумкою, це говорить про подвійну думку дитини, тобто що все може бути фантазією. Висновок: дитина цілком спокійна, сприймає тимчасову досить спокійно, надіється на краще. Дівчинка старається непереривний контакт із своєю старшою сестрою. Дитина творча, старається на рівні своїх однолітнків. |
Висновок: за поданою методикою нам вдалося дослідити 5-ох дітей, які знаходяться у дистантних сім’ях, їх внутрішньо емоційний стан, сімейні взаємовідносини. Під час проведення цієї малюнкової методики застосовувалися також навідні питання, які могли покращити результат методики. На жаль не вдалося пропрацювати по максимуму, але ця плідна робота має своє місце.
Методика «Дерево» - суть якої полягала у тому, що дитина вибирала спочатку подібного чоловічка до себе, а потім позначала чоловічка, який позначав того ким дитина хотіла б стати.
Вибір позиції |
Характеристика |
Ім’я, вибір дитини |
1, 3, 6, 7 |
Установка на подолання бар’єра |
Вітя Г. 1, 4 (червоний маркер), Андрій К. 1, 3, 7 (червоний маркер), Роман С. 7 (червоний маркер), Максим М. 6 (зелений маркер), Наталя Р. 3 (червоний маркер) |
2, 19, 18, 11, 12 |
Активне спілкування, дружня підтримка |
Вітя Г. 12 (зелений маркер), Андрій К. 18 (зелений маркер), Роман С. 11, 12, 18 (зелений маркер), Максим М. 11, 12, 18 (зелений маркер), Наталя Р. 11, 12 (зелений маркер) |
4 |
Стійкість особистості |
Максим М. 4 (зелений маркер), Наталя Р. 4 (червоний) |
5 |
Втомленість, загальна слабкість, невеликий запас сил |
Роман С. 5 (червоний маркер) |
9 |
Розважливість |
Вітя Г. 9 (зелений маркер) |
13, 21 |
Замкнутість, тривога, відсторонення |
Вітя Г. 13 (червоний маркер), Максим М. 13, 21 (червоний маркер), Наталя Р. 21 (червоний маркер) |
8 |
Відсторонення від навчання, замкненість у собі |
Андрій К. 8 (червоний маркер), Роман С. 8 (червоний маркер) |
10, 15 |
Комфортне положення, нормальна адаптація |
Вітя Г. 10, 15 (зелений маркер), Андрій К. 10, 15 (зелений маркер), Роман С. 10, 15 (зелений маркер), Максим М. 15 (зелений маркер), Наталя Р. 10, 15 (зелений маркер) |
14 |
Кризовий стан, «на краю прірви» |
|
20 |
Завищена самооцінка, лідерство |
Андрій К. 20 (зелений маркер), Роман С. 20 (червоний маркер), Максим М. 20 (червоний маркер) |
16 |
Дружність, допомога |
Андрій К. 16 (зелений маркер) |
17 |
Товаришування |
Андрій К. 17 (зелений маркер) |
Висновок: по даним результатам можна зробити загальний висновок про те, що 4 дитини мають установку на подолання бар’єра, 1 дитина бажає отримати цю якість; 5 дітей прагнуть до активного спілкування; 1 дитина має якість стійкої особистості, 1 бажає набути цю якість; 1 дитина відчуває втомленість, загальну слабкість, невеликий запас сил; 1 дитина бажає набути такої якості як розважливість; 3 дитини відчуває замкнутість, тривогу, відсторонення; 2 людини мають замкненість у собі та відсторонення від навчання; 5 дітей прагнуть до комфортного положення та нормальної адаптації; жодної дитини не знаходяться на кризовому стані, «на краю прірви»; 2 дитини мають задатки лідера та завищену самооцінку, 1 дитина прагне набути цих якостей; 1 дитина прагне здобути такої якості як дружність; 1 дитина прагне здобути такої якості як товаришування.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що більшість дітей прагнуть змінити власне життя на краще; на даному етапі соціалізації мають певну кількість негативних якостей, але які можна викоренити із себе.