Психотерапія

1, Психотерапія як форма психологічної допомоги.

Психотерапія (від грец. Psyche - душа і therapeia - лікування) являє собою систему лікувального впливу психологічними засобами (вербальними і невербальними) на психіку, а через неї на весь організм і поведінку клієнта. Психотерапія є діяльністю, спрямованою на забезпечення особистісного зростання військовослужбовців, відтворення гармонійних відносин з навколишнім середовищем, послаблення дії психотравмуючих чинників, формування і розвиток якостей, необхідних для їх професійної діяльності, а також оптимізацію соціально-психологічного клімату у військовому колективі. Вперше термін «психотерапія» введений в кінці XIX в. Д. Н. Тьюк. В опублікованій їм в 1878 р. книзі «Ілюстрації впливу розуму на тіло» одна з глав так і названа: «Психотерапія». Загальновживаним термін «психотерапія» стає тільки в 90-і рр.. XIX в. у зв'язку з розвитком гіпнозу. Психотерапія відрізняється від інших методів лікування, принаймні, трьома особливостями: 1) при її проведенні застосовуються психологічні засоби зміни особистості, пов'язані з використанням основ психології; 2) застосовуються ці засоби і методи професійно, тобто підготовленими фахівцями і персоналом, чинним усвідомлено і цілеспрямовано, який вміє науково обгрунтовувати свої дії, відтворювати їх у ході психотерапії з різними пацієнтами і оцінювати їх; 3) за допомогою психотерапії лікують осіб, які страждають розладами психіки [135]. У психотерапії як формі психологічної допомоги розрізняють її медичний напрямок, що охоплює лікування психологічними засобами нервово-психічних, психосоматичних хвороб і розладів людини, і немедичне, орієнтоване на здорову людину і займається подоланням його психологічних труднощів, наданням допомоги в його особистісному розвитку. Співвідношення медичної та психологічної моделей психотерапії, представлене в книзі «Психологічна психотерапія в умовах військової діяльності»

Відмінності та спільне у психоконсультування, психологічній допомозі, психокорекції та психотерапії.

Психологічне консультування відрізняється від психотерапії тим, що припускає відносно короткочасний період і епізодичний характер особистих контактів психолога з клієнтом. Різні види психотерапії розраховані звичайно на більш тривалий термін безперервної взаємодії психолога з клієнтом – від декількох тижнів до декількох місяців і навіть років. У психотерапії активну роль виконує психолог – саме він робить активні дії, направлені на рішення проблеми клієнта. У психологічному консультуванні справа йде інакше: тут психолог в основному тільки дає поради клієнту, а їх практична реалізація стає справою самого клієнта. Консультант-психолог не обов'язково повинен володіти прийомами і методами психотерапії, за винятком тих, які він може застосувати в практиці консультанта. Психотерапевт же, що займається практичною корекцією, повинен професіонально володіти її методами, оскільки в їх застосуванні і полягає основна частина його роботи. Консультування та психокорекція орієнтовані на клінічно здорову особу – а психологічна допомога, психотерапія здійснюється і проводиться з людьми, що мають певні захворювання, відхилення.