41 Аналіз стану оборотних активів.

У торгівлі порівняно з іншими галузями економіки частка оборотних активів у майні підприємств є найвищою. Від складу, розміщення, ефективності використання та структури джерел фінансування оборотних активів безпосередньо залежить фінансовий стан підприємств.

Система управління оборотними активами становить найбільшу частину операцій фінансового менеджменту. Мета управління оборотними активами полягає у формуванні необхідного підприємству обсягу і складу оборотних активів та підтриманні оптимальної структури джерел їх фінансування. Важливу роль у вирішенні цих завдань відіграє аналіз стану оборотних активів та їх оборотності.

Швидкість обертання оборотних активів підприємства залежить від сукупного впливу різноспрямованих чинників як внутрішніх, так і зовнішніх. До перших слід віднести галузеву структуру діяльності торговельного підприємства (торгівля, ресторанне господарство, виробництво та ін.) масштаби діяльності, ефективність управління тощо. Значний вплив на оборотність активів мають умови, в яких здійснюється господарська діяльність, а вони залежать від економічної ситуації в країні.

Необхідно зауважити, що вивчення часткових показників оборотності окремих видів оборотних активів виходить за межі методики аналізу фінансового стану і тому наводиться в інших підсистемах економічного аналізу діяльності підприємства.

Для прискорення оборотності оборотних активів необхідно вживати всі можливі заходи, які ведуть до скорочення тривалості операційного і фінансового циклів підприємства, а саме:

—скорочувати час перебування капіталу в запасах за рахунок раціонального управління ними;

—удосконалювати організацію матеріально-технічного постачання, не допускати виникнення надмірних запасів матеріальних оборотних активів, а особливо запасів товарів, які не користуються попитом;

—удосконалювати торговельно-технологічні процеси впровадженням інновацій, інтенсифікацією використання матеріальних і трудових ресурсів;

—прискорювати процеси відвантаження товарів і тари, оформлення розрахункових документів, здавання виручки;

—не допускати причин і умов, що ведуть до виникнення простроченої дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги та іншої простроченої заборгованості, а особливо виникнення нестач, розтрат, крадіжок;

—зміцнювати розрахункову дисципліну та забезпечити умови, які усунуть можливість відпуску товарів неплатоспроможним покупцям у борг без попередньої оплати;

—скорочувати час перебування капіталу у дебіторській заборгованості використанням факторингу, обліком векселів та застосуванням інших фінансових інструментів;

—удосконалювати презентаційно-позовну роботу з утримання боргів і відшкодування втрат.

43. Аналіз товарообороту торговельного підприємства

Аналіз товарообороту за загальним обсягом проводиться для того, щоб виявити тенденції його розвитку у районному споживчому товаристві, системі райспоживспілки і її споживчих товариствах, на інших підприємствах, оцінити, наскільки успішно виконується план і чи достатньо повно задовольняється платоспроможний попит населення на товари. Він проводиться як протягом року з метою здійснення контролю за ходом виконання плану і аналітичного забезпечення оперативного управління цим процесом, так і після завершення року з метою оцінки досягнутого рівня роздрібного товарообороту, обґрунтування шляхів його розвитку на перспективу. У випадках, коли аналіз проводиться до розробки плану торговельного підприємства і ще немає певних звітних даних за період, що аналізується, знаходять очікуване виконання плану товарообороту.

Аналіз виконання плану і динаміки товарообороту за звітний період за загальним його обсягом і видами обороту. Такий аналіз протягом поточного року проводиться по торговельному підприємству (об’єднанню) загалом і в тому числі по торговельній мережі і мережі ресторанного господарства. За кожний місяць і квартал, півріччя, 9 місяців і рік визначають відсоток виконання плану і динаміку товарообороту. Відсоток виконання плану розраховують як відношення фактичної суми роздрібного товарообороту за звітний період у діючих цінах до планової величини цього показника на цей же період. У випадках суттєвих коливань цін протягом звітного періоду планові показники роздрібного товарообороту повинні відповідно коригуватися. Показник обороту звітного періоду у відсотках до попереднього визначають у порівнянних цінах.

Перед економічним аналізом товарообороту стоять такі основні завдання:

вивчення динаміки оптового товарообороту для виявлення тенденцій і закономірностей його зміни як за загальним обсягом, так і за формами руху товарів, напрямами їх збуту, покупцями;

оцінка відхилень товарообороту від індикативно-планових показників за загальним його обсягом, видами обороту, групами товарів та виявлення впливу факторів на ці відхилення;

вивчення надходження товарів від постачальників і його відповідності договірним умовам за кількістю, асортиментом, якістю і термінами постачання;

дослідження стану товарних запасів і їх відповідності потребам розвитку товарообороту;

оцінка виконання договірних зобов’язань з відвантаження товарів покупцям за кількістю, асортиментом і термінами відвантаження;

виявлення внутрішніх резервів вдосконалення роботи оптового торговельного підприємства й збільшення обсягу товарообороту.