36. Аналіз загального обсягу і виконання кошторису операційних витрат (витрат обігу) у роздрібній торгівлі.

Абсолютним показником витрат обігу є їх сума, а відносним — рівень витрат обігу, який виражає відношення суми витрат обігу до товарообороту (у відсотках). Він показує скільки витрат в копійках припадає на гривню товарообороту. У такому вигляді рівень витрат обігу називають показником витратомісткості товарообороту.

У роздрібній торгівлі для визначення рівня загального обсягу витрат обігу їх суму відносять до всього роздрібного товарообороту. На оптових торговельних підприємствах (базах) рівень витрат обігу розраховують до оптового товарообороту, враховуючи оплачений транзит, оборот з реалізації товарів матеріально-технічного постачання і дрібнооптовий товарооборот.

Під час розрахунку рівня витрат обігу в системі торговельної мережі загальну суму витрат обігу роздрібної торгівлі і оптової бази відносять до товарообороту роздрібної торговельної мережі в цілому.

Аналіз витрат обігу проводять за звітний рік і за кварталами як загалом по торговельної мережі ,так і по її структурних підрозділах. У процесі аналізу витрат обігу їх фактичний рівень порівнюють з плановим, базисним чи рівнем витрат інших підприємств системи і знаходять відхилення. Перевищення фактичного рівня над плановим означає перевитрати і показується із знаком плюс. Якщо фактичний рівень виявиться нижчим від планового, то відхилення характеризує економію витрат обігу і показується із знаком мінус. Зниження рівня витрат обігу, незалежно за рахунок впливу яких факторів воно відбулося, повинно давати економію. Розмір економії витрат обігу визначають за формулою:

E=(РВ - РВо)* О1/100

де Е — економія витрат обігу в сумі;

(РВ - РВо) — відхилення рівня витрат обігу;

О1 — фактичний обсяг товарообороту.

Показник розміру економії витрат виражає відносне відхилення фактичної суми витрат обігу від планової чи базисної під впливом всіх без винятку факторів, враховуючи і ступінь виконання плану товарообороту. Вибір тієї чи іншої методики оцінки виконання плану витрат обігу залежить від мети аналізу і його інформаційної бази. Якщо планові завдання з витрат обігу розробляються у вигдяді зміни їх відносного рівня, то в процесі оцінки виконання плану повинен братися до уваги не тільки сам плановий рівень, але й заплановий розмір його зміни відносно рівня витрат базисного періоду.

Аналіз загального обсягу витрат обігу за рік доповнюють їх вивченням за кварталами і наростаючим підсумком з початку року. Такий аналіз дозволяє глибше пізнати процес формування річного обсягу витрат обігу .

На наступному етапі аналізу загального рівня витрат обігу підприємств торгівлі дають оцінку дотримання кошторису по окремих статтях, а також змін у структурі витрат обігу. Для цього використовують аналітичну інформацію

Оцінка виконання плану і зміни рівнів окремих статей витрат обігу порівняно з базисним періодом показує, на які з них необхідно звернути особливу увагу під час подальшого аналізу. Це передусім статті, які займають найбільшу частку у загальному обсязі витрат, або за якими було допущено значні перевитрати чи непередбачену планом негативну динаміку.

Найбільшу частку у витратах обігу підприємств торгівлі займають витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання матеріально-технічної бази.

Отже, аналіз витрат за статтями дозволяє не тільки оцінити виконання плану по кожній з них, але і побачити його вплив на загальний показник економії чи перевитрат. Він також виявляє статті, які потребують першорядної уваги.

Нерівномірність виконання плану за окремими статтями витрат обігу викликає зміни в їх структурі. Вплив інтенсивності зміни окремих статей витрат на загальну зміну рівня витрат обігу у % визначається за формулою:

Аналіз виконання кошторису витрат обігу повинен проводитися не тільки за рік, але і за кожен квартал, що дозволяє більш оперативно здійснювати контроль за витратами та впливати на їх формування.

Щоб вияснити причини відхилень фактичного рівня витрат обігу звітного періоду від планового чи базисного, необхідно вивчити вплив комплексу основних факторів на його динаміку.