33. Характеристика факторів, які впливають на операційні витрати в торгівлі.

Витрати обігу – основна частина операційних витрат торговельного підприємства. Рівень витрат обігу формується під впливом багатьох факторів: зовнішніх і внутрішніх. До зовнішніх відносяться зміна тарифів, ставок, зміна роздрібних цін на товари, стан платоспроможного купівельного попиту і рівень конкуренції.

До внутрішніх факторів належать: обсяг і структура, ритмічність і рівномірність виконання плану товарообороту, укомплектованістю штату працівниками і продуктивність праці, стан і ефективність використання матеріально-технічної бази, стан товарних запасів, дислокація торговельної мережі, рівень комерційної роботи.

Серед зовнішніх факторів зміна тарифів, ставок впливає на рівень витрат тільки безпосередньо, тоді як зміна роздрібних цін впливає ще й опосередковано. Безпосередній вплив пов’язаний з тим, що деякі елементи і статті витрат залежать від обсягу реалізації товарів у вартісному виразі. Опосередкований вплив фактора цін відбувається через роздрібний товарооборот, до якого визначається рівень витрат обігу. Обсяг товарообороту залежить не тільки від кількості проданих товарів але й від рівня цін на них. Тому рівень витрат змінюється в оберненому відношенні до зміни цін на товари.

Платоспроможний попит і рівень конкуренції впливають на операційні витрати лише опосередковано, через обсяг реалізації товарів і зміну цін на них.

Внутрішні фактори пов’язані з матеріально-технічною базою, працею, товарними ресурсами впливають як прямо так і опосередковано – через обсяг і структуру роздрібного товарообороту.

Значний вплив на величину витрат мають забезпеченість кадрами і продуктивність праці. Зростання продуктивності праці веде до зниження витрат обігу втому випадку коли зростання товарообороту на 1 працівника випереджує зростання середньої зарплати.

На рівень витрат обігу суттєво впливає стан матеріально-технічної бази і ефективність її використання. Впровадження нової техніки, автоматів, раціональне використання торгових площ дає значну економію витрат обігу.

Важливим фактором формування витрат обігу є стан товарних запасів і їх оборотність . Чим швидше обертаються товари, тим нижчий рівень витрат на їх зберігання.

Такі внутрішні фактори які пов’язані з станом менеджменту, то вони впливають лише опосередковано. Проте їх значення у формуванні витрат обігу не можна недооцінювати. Ефективний менеджмент розглядається як один із чинників формування прибутку підприємств.

34. Аналіз реалізації продукції промислового підприємства.

Своєчасна реалізація промислової продукції забезпечує неперервність виробничого процесу і прискорює оборотність обігових засобів. Тому обсяг реалізованої продукції, тобто виручка від продажу товарів є одним із найважливіших показників оцінки кінцевих результатів діяльності промислового підприємства. Значення цього показника є важливим особливо в умовах ринкових відносин. За рахунок отриманої виручки підприємство компенсує понесені витрати на її виготовлення і збут, одержує прибуток. Ці кошти використовуються для придбання сировини і матеріалів, виплати заробітної плати та покриття інших витрат.Аналіз реалізації починається з оцінки виконання бізнес-плану, динаміки як за загальним обсягом, так і за окремими товарними групами, покупцями, ринками збуту, формами реалізації.

Аналіз реалізованої продукції за даними звітів проводиться у динаміці порівняно з відповідним минулорічним і суміжним звітним періодом. Інформація форми №2 “Звіту про фінансові результати” дозволяє вивчити динаміку реалізованої продукції у відпускних цінах та у діючих оптових цінах підприємства. Останні визначаються як різниця між виручкою і податком на добавлену вартість та акцизним податком Поставка продукції на внутрішній ринок вивчається у розрізі покупців та укладених договорів за даними відділу збуту. У процесі аналізу вимірюється рівень виконання договорів поставок продукції згідно з специфікаціями, виявляються зміни за кількістю невиконаних договорів, уточнюються причини їх невиконання. Про невиконання договорів поставок сигналізує інформація про сплачені підприємством у звітному періоді штрафи, пені і неустойки. З’ясовують причини невиконання договорів з більш вигідних для підприємства замовлень.

Етапи аналізу виконання договорів:

а) дається загальна оцінка виконання зобов'язань за період;

б) аналізується виконання договорів за окремими групами продукції та покупцями;

в) досліджується виконання договірних зобов'язань за асортиментом, якістю і строками поставки.

Особливу увагу звертають на рівень виконання договірних зобов'язань за асортиментом, якістю і строками поставки, так як лише тоді, коли виконуються усі умови поставки, договір вважається виконаним. Такий аналіз можна зробити, використовуючи коефіцієнти оцінки ступеня виконання зобов'язань з поставок у цих розрізах Сутність коефіцієнтів полягає в тому, що ступінь виконання договірних зобов'язань визначається за відношенням обсягу фактичної поставки за і умовою до обсягу договірних зобов'язань. Коефіцієнти розраховуються за порівняльні проміжки часу, порівнюються між собою і виявляється тенденція їх зміни. Зростання коефіцієнтів виконання договірних зобов'язань з поставок оцінюється позитивно - чим вище значення коефіцієнтів (чим ближче це значення до 1), тим краще витримані умови договору підприємства з бізнес-партнером.