23. Метод аналізу господарської діяльності підприємства і його елементи.

Економічний аналіз, як і будь-яка наука, має свій метод дослідження. Під методом розуміють систему прийомів і принципів дослідження предмета даної науки. Діалектичний метод вимагає врахування специфіки кожного окремого об‘єкта дослідження, особливого підходу і прийомів вивчення предмету.

Аналіз господарської діяльності – це складова економічного аналізу, його метод можна визначити як діалектичний спосіб підходу до комплексного органічно-взаємопов‘язаного дослідження господарських процесів із метою об‘єктивної оцінки роботи підприємств, виявлення і мобілізації внутрішніх резервів та забезпечення необхідної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень. У дослідженні господарських процесів повинні застосовуватися всі методи і прийоми матеріалістичної діалектики.

Основною характерною особливістю методу АГД є системність і комплексність дослідження. Системність аналізу полягає в тому, що всі зв‘язки, сторони і функції об‘єкту аналізу розглядають у вигляді взаємопов‘язаного цілого. При цьому кожний господарський об‘єкт розглядають як частину економічної системи більш високого порядку, а підсумок його діяльності – як наслідок складної взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів.

Комплексність аналізу передбачає врахування всіх аспектів і особливостей досліджуваного об‘єкта та дію всіх взаємопов‘язаних факторів. Комплексність аналізу проявляється у розгляді підсумків діяльності та рівня ефективності як результату взаємодії різних факторів, які її визначають. Ізольоване вивчення впливу на рівень виконання плану і динаміку економічного розвитку факторів при абстрагованому припущенні незмінності інших, вимагає узагальнення дії усіх взаємозумовлених факторів, комплексної оцінки результатів господарювання і можливостей підвищення його ефективності.

Особливістю методу АГД є використання системи показників, які всесторонньо характеризують господарсько-фінансову діяльність підприємства. Необхідність використання системи показників пов‘язана з тим, що за допомогою одного або ж декількох показників неможливо об‘єктивно оцінити діяльність підприємства та ефективність управління. Окрім цього, всі показники, які використовують у процесі проведення аналізу, взаємопов’язані і взаємообумовлені, тому вимагають комплексного дослідження із застосуванням їх відповідної системи.

Особливістю методу АГД є дослідження факторів, які впливають на формування і зміну показників. Фактори – це умови і причини, під впливом яких формується результативний показник. тФактори поділяють на соціально-економічні та техніко-економічні. Перші відображають творчу ініціативу та активність учасників виробництва. Дію таких факторів враховують при проведенні аналізу, але здебільшого досліджують техніко-економічні фактори, які відображають заходи щодо вдосконалення організаційно-технічного рівня виробництва. Залежно від напрямів розвитку економіки техніко-економічні фактори поділяють на інтенсивні та екстенсивні. Інтенсивні фактори виявляються у зростанні продуктивності праці і віддачі основних виробничих засобів, зниженні матеріаломісткості продукції за рахунок впровадження досягнень науки, нової техніки, організації праці, тощо.

Екстенсивні фактори сприяють розвитку виробництва завдяки залученню додаткових матеріальних ресурсів.

З точки зору системного підходу, фактори групують на залежні від якості роботи господарюючого об‘єкта або внутрішні, а також незалежні, тобто зовнішні.

З точки зору сили впливу і оцінки результатів, фактори поділяють на основні і другорядні. До основних відносять фактори, без яких взагалі не може виникнути наслідок і які обумовлюють загальні, необхідні ознаки вивчаємих явищ. Другорядними є фактори, які обумовлюють перехідні, нестійкі індивідуальні властивості об‘єктів, які досліджують.

За економічним змістом або по відношенню до простих моментів процесу праці, фактори поділяють на ті, які пов‘язані з використанням живої праці, засобів і предметів праці.

Велике значення має поділ факторів на комплексні і часткові. До комплексних відносять фактори, які об‘єднують комплекс причин; часткові складаються з однієї причини і не поділяються на складові.

Дослідження впливу факторів на показники проводять із урахуванням їх взаємозв‘язку і взаємозалежності.

Класифікація та вивчення впливу факторів є основою для класифікації резервів.

В економіці розрізняють два види резервів: резервні запаси (сировини, матеріалів), наявність яких необхідна для безперервного розвитку підприємства, та резерви як невикористані можливості зростання виробництва і покращення його показників.

Здебільшого в аналізі господарської діяльності ід резервами розуміють невикористані можливості зниження поточних та авансованих витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів при даному рівні розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Усунення різного роду втрат і нераціональних витрат – це один шлях використання резервів; інший шлях пов‘язаний із прискоренням науково-технічного прогресу як основи підвищення інтенсифікації та ефективності виробництва. Основним джерелом економії на підприємствах є внутрішні резерви.

Використання матеріальних і трудових ресурсів на підприємстві може носити як екстенсивний, так і інтенсивний характер. Екстенсивний напрям пов‘язаний із залученням додаткових ресурсів, інтенсивний передбачає випередження зростання результатів над витратами.

Оскільки економічні явища обумовлені причинними зв‘язками і залежностями, то завдання аналізу полягає у розкритті та вивченні цих причин. Увагу зосереджують на тих факторах, які мають найбільш суттєвий вплив на досліджувані показники. Характерною особливістю методу АГД є виявлення і вимірювання взаємозв‘язку та взаємозалежності між показниками і факторами. Для цього використовують економіко-математичні та традиційні способи дослідження.