18. Зміст і завдання оперативного економічного аналізу.

Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Він дає змогу безпо­середньо в процесі господарської діяльності виявити негативні фактори та визначити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу і застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання ним. Інакше кажучи, цей аналіз дає можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, своєчасно оцінювати ситуацію з фор­муванням собівартості, виявити недоліки в роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні тенденції.

У процесі проведення аналізу необхідно виявляти й вивчати не всі фактори, що впливають на виробництво продукції і її собівартість, а лише основні, вирішальні на даний час і в даній ланці виробництва, тобто ті, які призводять до суттєвих відхилень від програми виробництва й собівартості продукції. Вибірковий підхід спричинено такими умовами: неможливістю оперативного аналізу впливу всіх факторів і часто великою залежністю від якогось одного фактора (невихід кількох робітників на зміну, брак матеріалів, електрики тощо). Своєчасно прийняте в даній ситуації рішення уможливить швидке усунення негативних факторів і створення сприятливих умов для закріплення й розвитку позитивних.

Джерелами інформації для оперативного аналізу є щоденні первинні дані, які економічно правильно відбивають справжнє становище на дільниці, в цеху, на підприємстві.

Оперативний аналіз характеризується такими особливостями: 1) терміновістю, тобто наближенням строків проведення аналізу до часу здійснення виробничо-фінансових операцій, що полегшує й прискорює виявлення та усунення недоліків, викриття винних; 2) дійовістю, оскільки щоденне (щогодинне) проведення аналізу сприяє негайному усуненню недоліків і використанню виявлених резервів; 3) достовірністю, оскільки відомою є величина відхилення фактичних показників від планових або нормативних за кожний день роботи; 4) масовістю, тобто широким залученням безпосередніх виконавців виробничого процесу; 5) цілеспрямованістю, бо такий аналіз завжди має конкретну мету та завдання і досліджує окремі, найважливіші показники роботи підприємства.

19. Аналіз ритмічності і рівномірності виконання плану роздрібного товарообороту.

Під ритмічністю роботи торговельного підприємства розуміють виконання плану товарообороту за періодами (кварталами, місяцями, декадами). Ритмічна робота магазинів — одна з умов раціональної організації торгівлі. Забезпечення такої роботи є комплексним завданням, яке охоплює всі сторони торговельно-виробничого процесу. Ритмічність роботи залежить не тільки від зусиль торговельно-оперативного персоналу, але й допоміжних та обслуговуючих працівників. Вона вимагає належного рівня організації торговельного менеджменту, ефективної роботи всіх управлінських структур підприємства, а особливо тих, які забезпечують оперативне управління торговельно-виробничими процесами. Ритмічність роботи характеризує організаційно-технічний рівень підприємства і значною мірою визначає економічні показники господарської діяльності. У процесі аналізу загального обсягу товарообороту ритмічність виконання плану вивчають як загалом по споживчому товариству чи іншому підприємству, так і ритмічність роботи окремих магазинів, секцій, бригад. Для оцінки ритмічності товарооборот за звітний період приймають за 100 % і визначають питому ваіу кожного періоду (місяця, кварталу) за планом і фактично. На основі відхилень цих показників в окремі періоди судять про ритмічність роботи. З метою оцінки ритмічності в процесі аналізу розраховують і порівнюють частки виконання в кожному місяці звітного періоду квартальних чи річних планів. Для узагальненої кількісної оцінки ритмічності виконання плану товарообороту розраховують коефіцієнти ритмічності. Є декілька способів їх розрахунку. Найпростіший з них являє собою відношення кількості періодів, в яких план був виконаний, до загальної кількості періодів.

Під рівномірністю виконання плану товарообороту розуміють його виконання окремими магазинами і іншими структурними підрозділами підприємств. Для кількісної оцінки рівномірності виконання плану товарообороту торговельною мережею розраховують коефіцієнти рівномірності. Коефіцієнти рівномірності визначають переважно тільки по торговельному підприємству (об’єднанню). Рівномірність виконання плану товарообороту характеризує коефіцієнт, який виражає відношення кількості магазинів, які виконали план у звітному періоді, до загальної їх кількості.

Це необхідно враховувати у процесі їх використання для оцінки ритмічності і рівномірності виконання плану товарообороту. Під час аналізу ці коефіцієнти вивчають у динаміці, порівнюючи із значеннями за попередні періоди. їх доцільно також порівнювати з відповідними показниками інших споживчих товариств та підприємств. Наявні сьогодні інформаційна база і методи планування товарообороту не дозволяють досягнути необхідної відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. А це є однією з причин недостатньої відповідності планів реальним умовам діяльності торговельних підприємств, що негативно впливає на показники ритмічності і рівномірності їх виконання.

Основними причинами зниження обсягів реалізації товарів і недовиконання планів можуть бути: дії конкурентів; застарілий асортимент, який не відповідає попиту споживачів; вузькість і недостатня глибина асортименту; незадовільний рівень обслуговування; неефективна робота комерційних служб; запізнення в надходженні товарів і невідповідність обсягів цих надходжень потребам розвитку товарообороту.