- •Розділ і загальні відомості про електротехнології
- •1.1.Технології та електротехнології
- •1.2. Електротехнології як електромагнітні дії на матеріальні середовища
- •1.3. Живі рослинні і тваринні системи як об’єкти електротехнологій
- •1.4 Енергетичні процеси в електротехнологіях.
- •1.5. Висновки по розділу 1
- •Розділ 2. Електричні заряди і електромагнітне поле в електротехнологіях
- •2.1. Природа електричних зарядів в складних дисипативних системах
- •1.3. Зміна заряду
- •1.4. Застосування руху зарядів
- •1.5. Електричне поле
- •1.6. Магнітне поле
- •1.7. Електромагнітне поле
- •1.8. Електричний струм
- •1.9. Інформаційний характер змін зарядів
- •1.10. Технологічний зміст зміни зарядів
- •1.11.Точковий заряд
- •2.1. Зальні відомості
- •2.2. Основні рівняння електромагнітного поля
- •2.3. Енергія електромагнітного поля
- •2.4. Електромагнітні хвилі.
- •2.5. Енергія електромагнітних випромінювань.
- •2.6. Особливості застосування рівнянь Максвела в електротехнологіях
- •2.7 Висновки по розділу 2
- •Розділ 3 електронагрів у сільському господарстві
- •3.1 Основні напрями застосування електронагріву у сільськогосподарському виробництві.
- •3.2 Тепловий розрахунок електронагрівних установок.
- •3.3 Електричний розрахунок нагрівача
- •3.3.1. Загальні визначення
- •3.3.2. Розрахунок за допомогою питомої поверхневої потужності без врахування випромінювання
- •3.3.3. Розрахунок із врахування випромінювання
- •3.3.4 Підсумки розрахунку нагрівників
- •3.4. Висновки по розділу 3
- •Розділ 4. Оптичні випромінювання в технологіях апк
- •4.1. Поняття про природу світла та оптичні випромінювання
- •4.2. Оптичний спектр
- •4.3. Енергія світлових хвиль
- •4.4. Імпульс і маса світлових хвиль
- •4.5. Момент імпульсу світлових хвиль
- •4.6. Поняття про фотони.
- •4.7. Момент імпульсу (спін) фотони.
- •4.8. Основні фотометричні величини
- •4.8.1. Енергія світлового випромінювання
- •4.8.2. Світловий потік
- •4.8.3. Яскравість
- •4.8.5. Осітленість
- •4.8.6. Поняття про фотометрію
- •4.9. Джерела світла
- •4.10. Основні енергетичні та світло світотехнічні величини
- •5. Геометрична oптика
- •5.1. Основні поняття й означення.
- •5.2. Відбивання і заломлення світла на плоскій межі поділу середовищ.
- •5.3. Тонка лінза
- •5.4. Аберація оптичних систем
- •5.5. Око як оптична система
- •5.6. Оптичні прилади
- •5.6. Приклад розв’язування задачі
- •Запитання для перевірки знань по частині
- •Список літератури
4.8.5. Осітленість
Освітленість являє собою фотометричну величину, яка характеризує тільки освітлювальну поверхню, тобто вона не є характеристикою джерела світла. Одиницею освітленості в СІ є люкс (лк).
Освітленість в один люкс - це освітленість, створена світловим потоком в один люмен, який рівномірно розподілений на площі в один квадратний метр. Інструкціями з охорони праці встановлено, що в класах і студентських аудиторіях на столах і чорних дошках освітленість має бути не менше за 75 лк.
Крім наведених величин, введено ще величину, яку називають світловою експозицією Н: Вона являє собою відношення світлової енергії, що падає на елемент поверхні σ, до площі цього елемента. Світлова експозиція визначається як добуток освітленості Е на час освітлення, тобто
.
(4.49)
4.8.6. Поняття про фотометрію
Розділ прикладної оптики, в якому вивчаються способи вимірювання світлових величин, розробляються нові методи їхнього вимірювання, називається фотометрією. Світлові величини вимірюють спеціальними оптичними приладами, які називаються фотометрами. За принципом реєстрування вони поділяються на візуальні (суб'єктивні) і об'єктивні. У візуальних фотометрах використовується здатність ока порівнювати яскравість двох суміжних поверхонь.
Світлові промені, що випромінюються двома різними джерелами світла однакового спектрального складу, викликають в оці однакові відчуття яскравості тоді, коли в око від цих джерел переноситься однакова енергія.
Саме цей факт і лежить в основі так званих візуальних фотометрів однакової яскравості. У таких фотометрах кожна із суміжних площин освітлюється окремим джерелом світла. Змінюючи відстань від одного із джерел до освітлюваної площини, досягають однакової освітленості цих площин, тобто кожне із джерел посилає на одиницю площі поверхонь однакові світлові потоки. На основі цього можна визначити силу світла певного джерела в даному напрямі, якщо відома сила світла другого джерела, яке беруть за еталон.
Аналогічно визначають світловий потік, який випромінюється джерелом у різних напрямах. Повні світлові потоки визначають за допомогою так званих сферичних фотометрів.
В об'єктивних фотометрах приймачем випромінювання є фотоелементи, фотопомножувачі, термоелементи, боломіри та ін. Вимірювальні оптичні прилади в об'єктивній фотометрії розділяють на прилади для вимірювань у білому світлі і в монохроматичному. Прилади, які застосовуються для вимірювань у монохроматичному світлі, називаються спектрофотометрами. В об'єктивній фотометрії використовуються також фотографічні методи, суть яких полягає в тому, що почорніння фоточутливого шару пропорційне величині світлової енергії, що падає на фотопластинку. Об'єктивні фотометри даюь змогу вимірювати інтенсивність випромінювання за межами видимої ділянки спектра. Так, фотопластинки і фотоелементи широко застосовуються для світлових вимірювань в ультрафіолетовій ділянці спектра, термоелементи і болометри - для вимірювань в інфрачервоній. Щоб фотоелемент міг замінити око, його спектральна чутливість повинна бути такою самою. Серед різних фотокатодів найбільше відповідає цій вимозі селеновий із спеціальним набором світлофільтрів.
Для вимірювань освітленості широко застосовуються об'єктивні фотометри з фотоелементом, які градуюють за допомогою еталонних ламп. Основною частиною цих приладів є фотоелементи, з'єднані з чутливими гальванометрами магнітоелектричної системи. Такі прилади називаються люксметрами.
Останнім часом дедалі більшого розвитку набувають автоматизовані комплекси для фотометричних цілей, перевага яких - у здійсненні автоматичної реєстрації та обробки вимірювань, аж до застосування електронно-обчислювальної техніки. Цим досягається вища точність вимірювання та можливість керування різними виробничими процесами і науковим експериментом без втручання людини.
