- •Основи психогенетики
- •Розкрийте суть основних методів психогенетики:
- •Поясніть взаємодію генотипу та середовища. Розкрийте роль середовища у гендерних відмінностях.
- •Взаємодія генотипу і середовища.
- •Поясніть вплив генетичних факторів на нездатність до навчання. Опишіть синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Психогенетика обдарованості.
- •Розкрийте психогенетику аномальної і девіантної поведінки:
- •Розкрийте психогенетику сенсорних здібностей, рухових функцій, темпераменту, функціональної асиметрії, функціонування серцево-судинної системи та успадкування так званого часу спостереження.
- •Поясніть генетику психічних розладів: геномні і хромосомні мутації; аномалії статевих хромосом; генетичні моделі успадкування; генетичні та соціальні фактори, що знижують ризик захворювання.
- •Розкрийте суть генетики психічних розладів та опишіть наступні синдроми: Шерешевського-Тернера, Клайнфельтера, ламкої х-хромосоми, Дауна, Патау, Едварда.
- •Розкрийте переваги та недоліки методу близнюків у психогенетиці. Дайте характеристику наступних методів: популяційного, генеалогічного аналізу, генетико-математичного та прийомних дітей.
- •Соціальна робота
- •Соціальна робота як фахова діяльність. Професійні вимоги до працівників що працюють в соціальній сфері.
- •Теоретичні моделі та методи соціальної роботи. Методи і технології соціальної роботи за напрямами теоретичних моделей.
- •Особливості суспільної допомоги і соціальної роботи. Клієнти суспільної допомоги і соціальної роботи.
- •Проблема соціальної діяльності з людьми що мають функціональні обмеження. Надання допомоги в соціальній сфері людям з обмеженими можливостями.
- •Особливості соціально-психологічної допомоги віл/снід інфікованим людям. Форми і методи соціальної роботи .
- •Система діяльності соціальних служб в Україні. Організація діяльності консультативних пунктів «Довіра» центрами соціальних служб.
- •Специфіка соціальної роботи з людьми, які мають психічні розлади. Організація надання допомоги.
- •Насильство як соціальна проблема. Організація надання послуг. Приклади діяльності соціальних служб.
- •Проблема соціальної діяльності психологів з бездомними та безпритульними дітьми.
- •Напрями та зміст соціально-педагогічної роботи з проблемними сім’ями. Принципи роботи з сім’єю. Соціальна профілактична робота , соціальний патронаж, соціальна реабілітація.
Проблема соціальної діяльності з людьми що мають функціональні обмеження. Надання допомоги в соціальній сфері людям з обмеженими можливостями.
Одна з умов соціального захисту інвалідів — визнання того факту, що попри всі профілактичні заходи завжди будуть люди з інвалідністю. Це означає, що необхідно виявляти і ліквідовувати перешкоди до повної їх участі у житті суспільства. Зокрема, навчання має, по можливості, проходити у звичайній школі, інвалідам молодого віку необхідно надати можливість отримання освіти і роботи. Це водночас підтверджує не тільки рівні права, але і рівні обов'язки інвалідів перед суспільством: виконання їх ролі у суспільстві та обов'язків дорослих громадян. Формування позитивного іміджу інваліда у суспільній свідомості є важливою умовою їх інтеграції, адже здорові люди бачать перш за все ознаки інвалідності: білу тростину, інвалідну коляску, милиці, слуховий апарат, але не бачать саму людину, особистість. Одна з проблем — визначення принципу рівних можливостей у сфері освіти. Державам пропонується забезпечити навчання дітей-інвалідів в інтегрованих структурах. Навчання у звичайних школах зумовлює використання послуг перекладачів та належних допоміжних засобів (а також наявність доступних), що покликані задовольнити потреби дітей з різними нозологіями інвалідності. До процесу навчання на всіх рівнях слід залучати батьківські групи та організації інвалідів. Перспективним є залучення інвалідів до культурних цінностей і художньо-естетичної діяльності. Озвучені книжки, друковані видання, написані простою мовою, чіткий формат і кольори для розумово відсталих, адаптовані теле- і театральні постанови для глухих — це великий крок у наданні інформації для тих, хто раніше такої можливості не мав. Заняття хореографією, музикою, літературою, театром сприяють виявленню та розвитку художнього і творчого потенціалу.Не менш важлива проблема — організація дозвілля та відпочинку, що тісно пов'язана зі створенням механізмів полегшення пересування інвалідів до рекреаційних установ, моральною і фінансовою підтримкою персоналу, який здійснює соціальні програми, у тому числі проекти, що передбачають розробку методики забезпечення доступності. Профілізація інтернатних установ: пансіонати для ветеранів війни та праці; будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів; спеціальні будинки-інтернати; психоневрологічні інтернати; дитячі будинки-інтернати. Санаторно-курортний етап реабілітації дітей-інвалідів проводиться місцевими та дитячими санаторіями, підпорядкованими безпосередньо Міністерству охорони здоров'я, за такими спеціалізаціями: для дітей з дитячим церебральним паралічем, порушенням опорно-рухового апарату, хворих на туберкульоз.
Особливості соціально-психологічної допомоги віл/снід інфікованим людям. Форми і методи соціальної роботи .
Діагноз "ВІЛ-інфекція" означає присутність в крові вірусу імунодефіциту людини, який може впродовж довгих років не супроводжуватися жодними змінами в стані здоров'я, проте вже саме знання про наявність ВІЛ-інфекції в організмі практично завжди призводить до змін в житті людини. Психологічна допомога ВІЛ інфікованим. ВІЛ-носійство або СНІД впливають на психіку і змінюють психологію ВІЧ-інфікованих людей внаслідок того, що на сьогоднішній день вони є невиліковними, хронічними захворюваннями, протікають важкопередбачувано, протягом багатьох років і в минулому майже завжди супроводжувалися патологічними залежностями - у зв'язку з чим тепер сприймаються суспільством як негативне явище. Соціальна робота - специфічний вид професійної діяльності, надання державного і недержавного сприяння людині з метою забезпечення культурного, соціального і матеріального рівня його життя, надання індивідуальної допомоги людині, сім'ї або групі осіб. Перший етап соціальної роботи починається з розмови з ВІЛ-інфікованим неповнолітнім, або з членами сім'ї про характерзахворювання, необхідності тривалого виснажливого лікування, що вимагає зміни звичного способу життя. Наступний етап соціальної роботи - створення психологічного комфорту для хворого і його родичів з моменту початку лікування. Обговорюється можливість і доцільність інформування про те, що трапилося родичів, друзів, знайомих. Питання психосоціального характеру передбачають вміння спілкуватися з пацієнтом і його сім'єю після повідомлення їм про наявність захворювання. На сьогоднішній день така робота здійснюється медичним персоналом, але вона не завжди ефективна, тому що вимагає використанняпсихологічних методів. Первинної профілактики - попередження розвитку у неповноліття ВІЛ-інфекції, тобто формування уявлень про здоровий спосіб жіізні, активної життєвої позиції по відношенню до свого здоров'я. Первинну профілактику зобов'язані проводити освітні установи в яких навчаються неповнолітні. консультування.Це метод соціальної роботи, в ході якого фахівець з соціальної роботи допомагає клієнту вивчити і зрозуміти існуючі проблеми та запропонувати різні варіанти, які можуть бути використані для їх вирішення [16]. Консультування як технологічний спосіб вирішення соціальних завдань - це процедура, використовувана в соціальній роботі, в медичній, юридичній практиці фахівцями різних напрямків з метою орієнтації ВІЛ-інфікованих, а також їх сімей шляхом рад, вказівки на альтернативні форми надання допомоги, у визначенні цілей і забезпечення необхідною інформацією. Соціальна робота в області ВІЛ-інфекції використовує систему заходів постійного психологічного супроводу на всіх етапах роботи з хворими та членами їх сімей. Це вказує на необхідність створення різних груп психологічної підтримки для ВІЛ-інфікованих, в яких передбачені навчання саморегуляції і самопідтримки, організація психологічних тренінгів, організація зустрічей ВІЛ-інфікованих один з одним, а також їх найближче оточення, це дасть можливість поділитися проблемами, обговорити їх разом , обмінятися досвідом їх вирішення. соціальної роботи з ВІЛ-інфікованими неповнолітніми представляє собою діяльність, спрямовану на надання індивідуальної допомоги хворому, сім'ї, найближчого оточення. При цьому використовуються такі її методи як: інформування, консультування, пряма натуральна й фінансова допомога, догляд і обслуговування, патронаж, психологічнапідтримка тощо, орієнтує потребують допомоги на власну активність щодо подолання виниклих проблем і сприяють їм у цьому. Для більш ефективного вирішення цієї соціальної проблеми необхідний комплексний підхід в соціальній роботі.
