Причини поразки укр. Революції 1917-22рр

-Слабка соціальна база укр нац руху як результат неповної соц. структури укр нації.

-Укр рух під час революції спирався на дві наймінливіші і непостійні у політичному відношенні соціальні групи – солдат і селян.

-Лідери укр революції не змогли розв'язати дилему, які проблеми потребують першочергового вирішення: соціальні (земля, 8-годинний робочий день) чи нац визволення, чим і скористалися більшовики.

-Нерішучість у питанні про нац незалежність, панування ідей федералізму та автономізму

-Відсутність дійового адміністративного апарату на місцях, брак відповідно підготовлених кадрів. Укрлідери дуже мало уваги приділяли будівництву власних держ структур, очікуючи, що до влади в Рос прийдуть помірковані, демократичні і федералістськи налаштовані сили.

-Неповне усвідомлення нагальної потреби створення боєздатної нац армії

-відсутня сильна центристська сила, котра б об'єднала політичні сили в боротьбі за національну незалежність

-Відсутність ясних, не дуже складних для сприйняття, привабливих і простих гасел;

-Відсутність єдності серед лідерів національного руху

-Держ будівництво, спроба самоутвердження Укр відбувалися не в стабільній, мирній обстановці, а в умовах нескінченних воєн.

Культура і духовне життя Укр 1917-1922

Після Лютневої революції зусиллями української інтелігенції набули поширення нац культурно-освітні організації – «Просвіти», які організовували бібліотеки, хорові колективи. Також «Просвіти» налагодили видавничу справу, поширюючи українські книги, газети, журнали. Зусиллями УЦР на приватні й громадські кошти було засновано 53 укр гімназії, складено навчальні програми для шкіл. У рос школах як обов’язкові предмети запроваджувалися українська мова, історія та географія. В Україні функціонувало 150 українських гімназій. Активно видавалися підручники укр. мовою. Гетьман Я. Скоропадський ввів стипендії для бідних учнів гімназії. У жовтні 1918 р. були створені українські університети.  У 1919 р. українізація народної освіти була перервана. Радянська влада основну увагу приділяла запровадженню безкоштовної шкільної, а пізніше й вищої освіти. Важливим завданням політичного характеру була боротьба з не писемністю, яку очолив Петровський. Видавалися підручники. Активно працювали школи, гуртки. Це дало свої результати: якщо до революції налічувалося близько 28% грамотних, то наприкінці 1920 р. – близько 52%. Наприкінці 1920 р. в Україні діяло 38 вищих навчальних закладів. 24 листопада 1918 р. було засновано Укр академію наук, у якій працювали В.Вернадський, А. Кримський. При Академії діяла Національна бібліотека. Було створено Нац архів, Нац музей. Літературний процес характеризувався існуванням різних шкіл і методів худ літератури: революційно-романтичного (П.Тичина, В.Сосюра, М. Бажан); об’єднання «неокласиків» (М.Рильський та ін). У грудні 1917 р. було відкрито Укр академію мистецтв, першими членами якої стали видатні українські художники. У 1917 – 1920 рр. зазнав змін театр. Був заснований Український театр драми та оперети, зокрема Українська державна капела на чолі з О.Кошицем.